Дати, що не війшли до основного календаря

165 років від дня народження СТУЛЛІ Федора Степановича (1834 - ?) - російського белетриста та публіциста. Народився в Криму. В 80-х роках був директором Єлисаветградського реального училища.

З «Энциклопедического словаря БРОКГАУЗ и ЕФРОН»: Стулли (Федор Степанович) - беллетрист и публицист. Родился в 1834 г. в Крыму, в дворянской семье южнославянского происхождения. Окончил курс по историко-филологическому факультету Московского университета. Был учителем истории в гимназиях, потом директором земского реального училища в Елисаветграде; теперь служит в государственном контроле. Литературную деятельность начал повестью «Праздные люди» во «Времени» (1862, №6); принимал некоторое участие в «Библиотеке для чтения» редакции П.Д.Боборыкина, в 1869-70 гг. писал в «Новоросийском Телеграфе». С 1870-х гг.  помещал в «Голосе» передовые статьи и фельетоны по внутренним вопросам;  позднее писал в «Новостях». С 1885 г. по 1897 г. помещал в «Вестнике Европы» ценные статьи о государственной росписи и ее исполнении. Из повестей Стулли, напечатанных в «Вестнике Европы», «Слове», «Неделе», «Ниве», обратили на себя внимание «Из записок женщины-врача» («Вестник Европы», 1883) и «Моя женитьба» (там же,1885). Отдельно издал: «Из записок женщины-врача» (СПб.) и  «Собрание повестей и рассказов» (2 изд.,1890).

145 років від дня народження БРАКЕР Наталії Аркадіївни (1854 - 29.02.1933) - громадської діячки, мецената, організатора освітніх закладів на Єлисаветградщині, публіциста, перекладача творів Африкана Шпіра на російску мову, що виходили в видавництві «Посредник» з ініціативи та при підтримці Льва Толстого, краєзнавця (писала для видань Михайла Грушевського в 20-ті роки). Народилась в Єлисаветграді.

140 років від дня народження ТЕЗЯКОВА Миколи Івановича (1859 - 1925) - лікаря, громадського діяча.

Тезяков закінчив медичний факультет Казанського університету в 1884 році. Працював завідуючим дільничої лікарні в с.Аряше Пермської губернії, з 1889 року - земським санітарним лікарем Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. Він здійснював нагляд та дослідження проблеми прийшлих робітників, розробив програму допомоги бездомним,  яка передбачала проведення заходів по боротьбі з інфекційними захворюваннями, організацію харчування наймитів. З цією метою Тезяков домігся створення в Знам’янці лікувально-продовольчого пункту. Це поширилося й в інших губерніях і набуло характеру робочих бірж. Такі ж  обстеження він провів в Воронезькому, Саратовському та інш. земствах. Велику наукову та практичну цінність являють праці Тезякова по вивченню дитячої смертності серед селян та організації дитячих ясел на селі. Він був піонером в питанні застосування дифтерійної сиворотки на селі. Неабиякі організаційні здібності, як санітарний лікар, Тезяков виявив в Саратовській губернії. В 1911 році за дорученням саратовського земства Тезяков представив відділ земства на Міжнародній гігієнічній виставці у Дрездені. Він був організатором та учасником багатьох з’їздів лікарів. В 1920 році переїздить до Москви, де працює заввідділом лікувальних місцевостей НКЗдр. Під його керівництвом почалося відновлення курортів. Великою заслугою Тезякова стало створення першого журналу «Курортное дело», відповідальним редактором якого він був до кінця життя. Його науковий доробок складає понад 85 друкованих праць.

115 років від дня народження БОЧКОВСЬКОГО Ольгерда Іпполитовича (1884 - 1939) - соціолога, націолога, публіциста. Народився в Херсонській губернії. Закінчив Єлисаветградське земське реальне училище.

З книги: Мала енциклопедія етнодержавознавства.- К.,1996.-с.827-828.

«Бочковський Ольгерд Іпполіт (1884-1939) - український соціолог, публіцист і політичний діяч. Член УСДРП. З 1905 р. на еміграції в Чехії. В період укр. демократ. революції і боротьби за укр. державність - член укр. дипломат. місії в Празі. Згодом проф. Української господарчої академії в Подєбрадах. 1933 р. очолював створений для організації допомоги голодуючим в Україні «Голодовий комітет». Написав «Одвертого листа» президенту франц. сенату Е.Еріо, який заперечував існування голоду в Україні, де різко і аргументовано критикував його позицію.

Автор багатьох праць з нац. питання. Головні з них: «Поневолені народи царської імперії, їх національне відродження та автономне прямування» (1916), «Націологія та націографія»(1927), «Боротьба народів за національне визволення»(1932), «Вступ до націології»(1934) та інш. Праці його публікувались багатьма мовами.

Один з провідних європейських фахівців з теорії нації та національних відносин. Започаткував новий напрям наукових досліджень - націологію, до якої відніс історичну, або генетичну націологію, націоаналітику, націодинаміку, етнополітику, націософію, націотипологію й характерологію.

Значну увагу Бочковський приділяв проблемам асиміляції як з точки зору соціології, так і - націології, звертаючи особливу увагу на непристижність примусової асиміляції, яку політичними та адміністративними засобами здійснює держава... Цікавим є розгляд Б. співвідношення держави та партії. Він гостро критикує тенденції звести сутність нації до однієї політичної партії, що є соціологічним та політичним анахронізмом...

Націоналізм Бочковський поділяє на демократичний націоналізм (до Першої світової війни) та нео-, або паннаціоналізм. Перший він визначає як романтичний, пов’язаний з тим, що нація є легітимною дитиною демократії, яка дала громадянську рівність поневоленим суспільним станам, сприяла національній активізації приспаних народів. Це гуманістичний націоналізм, що визначив історичне покликання нації в майбутньому розвитку людства... Паннаціоналізм Бочковський вважав націоналістичним імперіалізмом, фанатизмом та насильством . Хворе сучасне людство, на думку Бочковського, прокинеться із своєї післявоєнної психози, шоб у зворотному напрямі пройти відому тріаду Грільгарцера «від звірячості, через націоналізм до людяності».

100 років від дня народження ПІОНЕК Люціани Карлівни (1899 - 1937) - поетеси, прозаїка. Народилась в м.Лубни на Полтавщині. Певний час працювала в газеті «Червоний шлях» (Кіровоград).

95 років від дня народження ТРЕНІНА Володимира Володимировича(1904 - 1941) - російського критика і літературознавця. Народився в Єлисаветграді.

85 років від дня народження ФІСАНОВИЧА Ізраїля Ілліча (1914 - 19.09. 1944) - російського прозаїка. Народився в Єлисаветграді.

80 років від дня народження СТОЯНА Миколи Олександровича (1919) -прозаїка. Народився в с. Панчево Новомиргородського р-ну.

60 років від дня народження МОРОЗА Валентина Леонідовича (1939) - поета. Народився в с.Люшневате Гайворонського р-ну.

55 років від дня народження БУЧАЦЬКОГО Леоніда Петровича (1944) - біолога-вірусолога, доктора біологічних наук, лауреата Державної премії України. Народився в с. Свірневе Голованівського р-ну.

50 років від дня народження ВАЛЬКА Олександра Степановича (1949) - доктора медичних наук, лауреата Державної премії України. Народився в с. Свірневе Голованівського р-ну.

[ Календар |  Home ]

© Copyright ОУНБ Кіровоград 1999