ЧИЖЕВСЬКИЙ Дмитро Іванович

Біографія вченого - це написані книг, які дарують творчу енергію учням та послідовникам.

18 квітня 1977 року в Гейдельберзі (Німеччина) закінчився життєвий шлях Дмитра Чижевського - вченого, філософа, логіка, лінгвіста, літературознавця, релігієзнавця, постаті, котру цінувала б кожна цівілізована нація. Його праця протягом багатьох років зумовлена була переконанням, “що найважливішим культурним чинником є особисті зв’язки людей, передусім через кордони, що в Європі такі затісні для націй”. “Культурні зв’язки народів я вважаю вагомішими за політичні...” - писав вчений.

Дмитро Іванович Чижевський народився 23 березня 1893 року в місті Олександрія. “...В родині,- за спогадами вченого, - художниці та колишнього офіцера, поміщика, який по арешті 1887 року за ліберальні погляди... жив у своєму маєтку.” Духовні інтереси батьків рано визначили світогляд Дмитра Чижевського. В Олександрії пройшло його дитинство, тут в пору першої російської революції було обрано мером міста його батька - Івана Костянтиновича; тут майбутній енциклопедист вчився в класичній гімназії (1904-1911 рр.), звідси пішов у люди: студент у Петербургзькому університеті (1911-13 рр.), потім у Київському (1913-19 рр.), вир Революції, участь в роботі Центральної Ради, а з 1921 року - еміграція, як виявилося - назавжди, бо “політика комуністів, що привила до диктатури партії над народом Росії...” вельми розчарувала його. Після такого висновку - наукова творчість стає єдиною основою життя Дмитра Чижевського. Перебираючись з одного університецького міста Західної Європи до другого - Гейдельберг, Фрайбург, Прага, Галле, Марбург - він працює і вчиться в одночас в кращих мислителів ХХ-го століття К.Ясперса, Е. Гусерля, М.Хайдегера, він входить до плеяди найвідоміших російских філософів і істориків - таких як С. Булгаков, Ф. Степун, С. Франк, М. Трубецький, М. Лоський, М. Бердяєв, Георгій і Антонін Флоровські.

Вже З0-ті роки найвидатніший німецький славіст професор Фасмер твердив - Дмитро Чижевський викладає слов’янську філологію та історію слов’янських літератур на такому науковому рівні, що кожний німецького університет мав би залучати його до числа своїх викладачів.

“Нині, - читаємо у відкритому листі до громадськості Кіровоградщини відомих письменників та вчених сьогоденної України, що надрукувала “Літературна Україна” ще 9 серпня 1990 року,- коли (...) до читача повертаються твори М.Грушевського й В.Винниченка, Дмитра Яворницького й М.Зерова, час відновити в правах і найбільшого українського філософа ХХ-го століття. Дальший поступ української філософської, та й загалом гуманітарної думки, немислимий без фундаментальних праць Чижевського, як “Філософія на Україні”, “Нариси з історії філософії на Україні”, “Гегель в Росії”, “Філософія Сковороди”, без його досліджень з логіки та філософії мови,(...), з історії слов’янських культур (етики та психології Ф.Достоєвського, гуманізму Я. Коменського тощо), без його розвідок присвячених І.Вишенському, М. Гоголеві, Т. Шевченку, П.Кулешеві, М.Драгоманову, М.Грушевському, П. Юркевичу, В. Вернадському.

(...). На часі - підготовка багатотомного видання праць нашого видатного мислителя, сторіччя від дня народження якого світова наукова громадськість відзначатиме за чотирі роки. (...) Одночасно годилося б потрохи впроваджувати ім’я Чижевського і в масову свідомість - саме тут серед перших має бути його батьківщина, Кіровоградщина...

Тому повернення Чижевського сьогодні - справа реабілітації нашої національної гідності, справа заслуженого престижу української духовної культури”.

З лютого 1992 року найбільша книгозбірня Центральної України - Кіровоградська державна обласна універсальна наукова бібліотека - стала носити ім’я Дмитра Чижевського. Від тоді ми збираємо колекцію праць вченого, а також докладаємо певних зусиль, щоб вони використовувались в сучасному ДІАЛОЗІ КУЛЬТУР.

Див.: “Вчений-енциклопедист Дмитро Іванович Чижевський (1894-1977).До 100-річчя від дня народження Бібліографічний покажчик. ” - Кіровоград, 1994. - 20 с. ;

Зоя Юрьева, заслуженный профессор Нью-Йорского Университета в отставке, член редакционной коллегии “Нового Журнала”. США.

Из “Воспоминания о лекциях и семинарах профессора Д.И.Чижевского в Гарвардском Университете в 1949-1956 гг”. Доклад был прочитан по-английски на симпозиуме Amerrcan Association for the Advancement of Slavic Studies, посвященной памяти Д. И. Чижевского, в ноябре 1994 года в Филадельфии.

***

В эпоху умирающего гуманизма и общего упадка духовных ценностей мы обращаемся мыслью к тем, кто были выдающимися гуманистами, великими учителями и учеными, оставившими нам богатое наследие. Я имею в виду моего любимого учителя, профессора Дмитрия Ивановича Чижевского, о котором я могла бы написать целую книгу...

Я познакомилась с Дмитрием Ивановичем Чижевским в сентябре 1949 г., когда он был приглашен в Гарвардский Университет, и я стала одной из его аспиранток.

...................................................................................................................

Это был идеальный славист, знавший все славянские языки и овладевший славяноведением. В то же время это был историк философии, изучавший философию у таких философов как Эдмунд Гусерль, основатель феноменологии, Карл Ясперс, основоположник экзистенционализма и Мартин Хайдегер. Впоследствии профессор Чижевский написал историю философии и историографию Украины и занимался историей философии всех славянских стран. История мысли и духовности славян надолго привлекла его внимание. Он изучал немецкие влияния на эту историю и много времени посвятил средневековой истории, истории церкви, богословию и интеллектуальному развитию Восточной Европы. Он стал экспертом по философии языка, по славянской лексике, по славянской и европейской библиографии. Его привлекали и такие дисциплины как психология, история изобразительного искусства и музыки, а также математика и астрономия, занятия которой вылились в ранние публикации.

Этот многосторонний ученый был высоко оценен своими гарвардскими коллегами и студентами, спешившими записываться на его курсы.

Кроме русского и другие славянские языки - особенно те, на которых он печатал свои исследования - доставляли ему богатый материал для лекций и семинаров, на которых он мастерски расширял и углублял границы каждой важной дилеммы. От универсального он легко переходил к деталям, “проводникам в вечность” (Андрей Белый). Постоянно указывая на преемственность, он мог предложить целую историю сложного вопроса в нескольких фразах и выявить взаимосвязи, незамеченные до него.

...................................................................................................................

Профессор блестяще синтезировал педагогические и разыскательные задачи. Лекции его отличались большой насыщенностью, благородством и стремлением ставить и разрешать самые сложные вопросы не только проницательно, но и проникновенно. Лекции и семинары были окрашены любовью к совершенству, вниманием к малому и великому, тщательностью отделки изложения. Юмор и ирония проявлялись многократно и многогранно, особенно в семинарах. Занятия математикой и астрономией в юности, вероятно, способствовали развитию большей требовательности Д. Чижевского по отношению к себе и другим и его непримиримости и суровой критике ошибок. Он не терпел халтуры ни в каком виде и бездарных и поверхносных “адептов науки” называл “проходимцами в науке”.

Оценивая - хотя бы только бегло - лекции и семинары профессора Чижевского, нельзя не отметить его замечательную способность уметь “вчувствоваться” в историю и культуру других народов и стран. Вероятно, именно эта способность помогала ему так глубоко проникать в разнородные области исследования. Профессор Чижевский был космополитом. Его курсы вводили в контекст мировой литературы при помощи сравнительного метода. В этих курсах и семинарах начисто отсутствовала та узость и догматизм, которые часто свойственны эмигрантам.

Д. И. Чижевский был большим библиофилом и привез в Гарвард целую библиотеку специально подобранных и редких книг (13 тысяч), которыми делился со студентами, если таких изданий не было в университетских библиотеках. Он был замечательным библиографом, а также редактором и издателем целых серий ценных книг.

Свою научную работу профессор Чижевский не прерывал не при каких самых неблагоприятных обстоятельствах. Он всегда уделял много времени студентам и воспитал - не только своими лекциями и семинарами, но и личным общением - целые кадры молодых ученых, которые продолжают его традиции на разных языках и в разных странах

[ Повернутись ]

© Copyright ОУНБ Кіровоград 1999