ПОКАРЖЕВСЬКИЙ Петро Дмитрович

Зі статті: Е.Янчукова “Бачити життя країни” //Кіровоградська правда, 1983.-10 груд.

“Йшов 1916 рік. Молодий художник, студент Петербурзької Академії мистецтв Петро Покаржевський повернувся з кавказько-турецького фронту імперіалістичної війни з численними роботами. Була влаштована персональна виставка, яка засвідчила прихід у мистецтво майстра із самобутнім почерком, зі своєю темою. Поїздки на фронти світової війни, перша - з керівником майстерні, відомим баталістом М.С.Самокишем, друга самостійна, що закінчилася персональною виставкою, стали початком творчого шляху художника-громадянина, у майбутньому одного з творців радянського мистецтва.

А до цього було дитинство в Єлисаветграді, в сім’ї робітників. У Єлисаветграді він навчався живопису в художника рєпінської школи Ф. Козачинського , який викладав на вечірніх курсах малювання. Потім достроково “на відмінно” закінчив Київське художнє училище, поступив у петербурзьку Академію мистецтв, потрапив до майстерні М.С. Самокиша...

У 1923 році Петро Покаржевський пише одну із кращих своїх картин “Червоний дозор”. Це була перша тематична картина, присвячена суворим і романтичним будням Червоної Армії...

Викладання - теж довга і яскрава сторінка біографії художника. До роботи в художньому інституті ім. В.І.Сурикова його запросили в 1937 році І. Грабар і С. Герасимов. Він був чуйним, уважним, доброзичливим педагогом...

Інтереси Покаржевського - пейзажиста, співця рідної країни, сягають у глибини віків, він поєднує давнє і сучасне, шукає у величі історії прообрази сьогоднішнього дня, свідчення непересічного таланту народу”.

[ Повернутись ]

© Copyright ОУНБ Кіровоград 1999