До 180-річчя з дня народження Марка Кропивницького
Віртуальна виставка «Апостол сцени»

«Він багато зробив для відродження
українського театру, його заслуги не
щезнуть, як дим»

Панас Саксаганський

Історія театру завжди зберігає значні, творчо широкі постаті, великі моря й малі річки.

Коли говорити про наш театр в останню чверть ХІХ століття – цей велетенський мистецький чинник виявлення душі кожного народу, то таким театральним «морем» була колосальна постать Марка Кропивницького, що своєю багатогранною вдачею виховав ціле покоління українських акторів-професіоналів. Недаремно тому й за Кропивницьким залишається назва «батька українського театру».

Валеріян Ревуцький

У травні минає 180 років від дня народження «батька українського театру», видатного українського драматурга, актора, режисера, театрального діяча, композитора Марка Кропивницького. Саме він створив національний театр, широко відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами. М. Кропивницькому належить чільне місце у формуванні оригінального українського репертуару і це в той час, коли в середині ХІХ століття театр і драматургія в Україні перебували в занепаді через утиски царської влади (згадаймо Емський указ та Валуєвський циркуляр).

Марко Кропивницький відмовився грати на сцені імператорського театру. Згодом він написав: «Не потрібно мені ні срібла, ні золота, ні пошанівок… Зрадити своєму народові, піти у найми тут «властям предержащим», які мову нашу не визнають, хочуть знищити? Ніколи! Краще буду працювати для милої серцю моєї України на повну, Богом дану мені силу, а там вже нехай цінують, що я залишив».

Народився Марко Кропивницький на Херсонщині, у сім’ї управителя поміщицького маєтку. Дитячі та юнацькі роки минули в Бобринці – типовому провінційному містечку «заскорузлому, приголомшеному і дико патріархальному». Церква, повітовий суд, дві початкові школи – парафіяльна й побутова, що містились в одному будинку – оце і всі «культурні осередки» містечка. Тут і здобув освіту. У Бобринці зрідка гастролювали приїжджі актори. Юнак вперше побачив гоголівського «Ревізора» у виконанні відомої російської театральної трупи Л.Млотковського і це викликало його цікавість до театру. Разом із захопленням театром зростає і любов до літератури, народної творчості. Після закінчення школи М. Кропивницький служив чиновником у суді у Бобринці, Єлисаветграді. Здобував вищу освіту, протягом трьох семестрів відвідував лекції на юридичному факультеті Київського університету (1862-1863).

Саме 1863 (рік прийняття Валуєвського циркуляру) М. Кропивницький написав свою першу драму «Микита Старостенко, або Незчуєшся, як лихо спобіжить». Ця п’єса згодом, після кількох редагувань, увійшла до репертуару українського театру під назвою «Дай серцю волю, заведе в неволю». Театр відтісняє на другий план його службову кар’єру.

Колосальний вплив на долю Марка Кропивницького мала зустріч в Бобринці з майбутнім відомим драматургом і актором Іваном Карпенко-Карим. Їх об’єднало велике бажання служити улюбленій справі. Обоє брали участь в аматорських виставах. Протягом 1863-1864 рр. бобринецькі актори поставили понад 40 найрізноманітніших п’єс, де Марко Кропивницький зарекомендував себе як талановитий актор, а згодом і очолив цей аматорський драматургічний гурток.

Софія Тобілевич у спогадах про Марка Кропивницького зауважувала: «Весела, привітна вдача, чудовий голос, вроджений талант майбутнього великого артиста єднав йому всюди друзів».

Після смерті батька М. Кропивницький розпродав майно і з повітового містечка переїздить до Одеси. Мав намір здобути вищу освіту, хотів вступити до технологічного інституту чи університету. Але сталося інакше. 70-х роках в Одеському народному театрі почалась його сценічна біографія. Від часу дебюту до створення першої професійної трупи тривала копітка, напружена праця.

Восени 1882 року в Єлисаветграді Марко Кропивницький створює професійну трупу, з діяльності якої починається новий етап розвитку театрального мистецтва України. З Єлисаветграда трупа невдовзі вирушила на гастролі до Києва, Харкова, Чернігова, Полтави, Ростова-на-Дону, Петербурга.

М. Садовський у своїх «Театральних згадках» писав: «Слава трупи в Петербурзі росла з кожним днем. Квитки на вистави продавали на тиждень раніше і вся вулиця Мойка, що вела до театральної каси, була запруджена людом усіляких рангів».

Марко Кропивницький умів відшукати і виховати для сцени найталановитіших митців. Його учнями були М. Заньковецька, П.Саксаганський, М.Садовський, Г.Затиркевич-Карпинська, І.Карпенко-Карий, М.Садовська-Барлотті, які своєю творчістю утвердили народність мистецтва українського театру.

Успіх театру корифеїв – це заслуга Марка Кропивницького. Його ім’я стало символом театральної епохи. Його театр служив одним з джерел культурного відродження пригнобленої нації.

«Не можна забувати, що той потрійний труд, який виконував Марко Кропивницький, бувши одночасно драматургом, артистом, режисером і вчителем, вимагав сил, надзвичайного напруження енергії, нервів і здоров’я. Усі актори, яким він допомагав оволодіти технікою гри на сцені, усі його учні, включаючи Садовського та Саксаганського, були закохані в Марка Кропивницького як в артиста, режисера і великої душі людину», – так згадувала актриса Софія Тобілевич, дружина І.Карпенка-Карого.

Важко переоцінити заслуги Марка Кропивницького перед Україною: театральний діяч, просвітитель, борець за звільнення України, драматург, режисер, новатор, своєю працею він всіляко закликав берегти дух нації, захищати його права на власну культуру. За своє життя він зіграв понад 500 ролей, написав близько 50 п’єс, створив український професійний театр. І сьогодні не сходять зі сцени його драми і комедії «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай або ж павук», «Чмир». Його п’єси разом із п’єсами двох найвизначніших драматургів того часу, М.Старицького та І.Карпенка-Карого, дали поштовх для розвитку драматургії і театру. На цих творах виросло нове покоління українських драматургів, серед яких Леся Українка, В.Винниченко, О.Олесь, С.Черкасенко.

Про те, ким був для України Марко Кропивницький, переконливо сказав Максим Рильський:
«…Артист, художник з голови до ніг,
Він сміхом потрясав притихлу залу,
Скорботою будив юрбу опалу
І слово, як алмаз, беріг.
Блажен народ, що мав такого сина,
Там, де його терниста путь ішла,
З нових квіток і колосків звила
Вінець йому безсмертний рідна Україна».

Віртуальна виставка представляє книги із фондів ОУНБ ім. Д.І. Чижевського. Для пошуку інших документів цієї тематики радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки, традиційними картковими каталогами та інтернет-ресурсами.

Киричок Петро Максимович. Марко Кропивницький: нарис життя і творчості / Петро Киричок. - К.: Дніпро, 1985. - 150 с. - (Сер. "Літературні портрети")

Творчість видатного українського драматурга Марка Лукича Кропивницького (1840-1910) тісно пов’язана з його діяльністю як актора, режисера, композитора, засновника професійного українського театру. Про багатогранність таланту митця, демократичну спрямованість його драматургічної спадщини йдеться у пропонованому нарисі.
Дослідник зосереджує увагу на особливостях критичного реалізму і народності, які знайшли втілення в кращих п’єсах драматурга: «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю» та ін.
Видання адресоване широкому колу читачів.

Кропивницький, Володимир Маркович. Із сімейної хроніки Марка Кропивницького: спогади про батька / Володимир Кропивницький; авт. передм. В. О. Сахновський-Панкєєв; авт. приміт. Петро Перепелиця. - К.: Мистецтво, 1968. - 214 с.: іл. - Бiблiогр. в пiдрядк. прим.

Пропоновану читачам книгу написав Володимир Маркович Кропивницький – син корифея українського дожовтневого театру Марка Лукича Кропивницького.
Побудований на мемуарах і документальних матеріалах, твір автора воскрешає для сучасників картину життя і творчої діяльності (переважно першого десятиліття ХХ ст.) прославленого українського митця.
У книзі читач знайде багато цікавого з родинної хроніки М.Л.Кропивницького, з його життя на хуторі Затишок біля Куп’янська, довідається про зв’язки митця з діячами культури тощо.
Книга Володимира Марковича Кропивницького – цінний матеріал для фахівців театру, для всіх шанувальників таланту геніального митця.

Марко Лукич Кропивницький: збірник статей, спогадів і матеріалів / упоряд.: П. Долина, П. Перепелиця. - К.: Мистецтво, 1955. - 532 с.

Збірник містить автобіографію Марка Лукича Кропивницького, спогади сучасників про видатного драматурга та статті відомих українських літературознавців.

Йосипенко, М. Й. Марко Лукич Кропивницький / М. Й. Йосипенко. - К.: Держвидав, 1958. - 322 с.

Книга розповідає про одного з найвідоміших діячів і творців українського театру другої половини ХІХ століття, великого актора, режисера і драматурга М.Л.Кропивницького, який разом зі своїми однодумцями М.Старицьким, Садовським, М.Заньковецькою, І.Карпенком-Карим, П.Саксаганським усе свідоме життя віддав служінню рідній сцені.
Автор знайомить читача з біографією митця, розглядає його творчий шлях, що позначився самовідданою боротьбою за театр для народу, за правдиве і реалістичне відображення життя. Тут подано аналіз кращих драматургічних творів Кропивницького, а також оцінку їх тогочасною критикою.

Тобілевич С. Корифеї українського театру: портрети, спогади / С. Тобілевич. – Київ: Мистецтво, 1947. – 113 с.

Книга продовжує уславлену традицію театрознавства та мемуаристики. У семи коротких нарисах перед читачем проходять найвизначніші діячі старого українського театру: М. Л. Кропивницький, М. П. Старицький, П. К. Саксаганський, М. К. Заньковецька, І. К. Тобілевич, М. К. Садовська, М. К. Садовський.

Смоленчук, Микола Кузьмич. Марко Кропивницький і його рідний край: художня література / Микола Смоленчук. - К.: Мистецтво, 1971. - 74, [2] с.: 1 арк. портр, 9 арк. фото. - Бібліогр. в підрядк. примітках.

Корифей українського дожовтневого театру, класик української драматургії Марко Лукич Кропивницький впродовж усього життя не поривав зв’язків із своїм рідним краєм – Бобринцем та Єлисаветградом, де розпочав свою літературну діяльність.
Автор дослідження М.Смоленчук розповідає про обставини, в яких формувалися світогляд та естетичні смаки молодого Марка Лукича, про життєві факти, що послужили матеріалом для написання драматичних творів, подає низку досі невідомих і важливих документів, листів митця, спогадів про його перебування в Бобринці та Єлисаветграді.
Книга розрахована на широке коло читачів.

Смоленчук, Микола Кузьмич. Ой літав орел: [Про життєвий і творчий шлях основоположника укр. проф. театру М.Л. Кропивницького: Іст. роман] / Микола Смоленчук. - Одеса: Маяк, 1969. - 281, [2] с.: 9 арк. іл, порт., карт. і факс.

Цю книгу присвячено життєвому і творчому шляху відомого класика українського професійного театру Марка Лукича Кропивницького.
Могутню постать митця, який створив школу українського реалістичного акторського мистецтва, поклав початок режисури в українському театрі, відтворено у всьому багатстві його незвичайної, щедро обдарованої натури.
Немало цікавих сторінок присвячено учням і вихованцям Кропивницького, майбутнім корифеям – М.Заньковецькій, М.Садовському, П.Саксаганському та іншим славнозвісним українським акторам.
В книзі розкривається творча лабораторія Кропивницького як актора і разом з цим автора широковідомих драматургічних і музичних творів. Автор використовує багато нових, раніше невідомих фактів, пов’язаних з видатним українським митцем.

Спогади про Марка Кропивницького: Збірник / Упоряд. П.П.Перепелиці і В.П.Яроша; Вступна ст. П.П.Перепелиці; Приміт. В.П.Яроша. - К.: Мистецтво, 1990. - 215,[1] с.: 9 арк. портр.

До збірки увійшли спогади сучасників – діячів української сцени і шанувальників драматичного мистецтва – про життя видатного українського актора, драматурга і організатора театральної справи Марка Лукича Кропивницького.

Шурапов, Володимир Петрович. Марко Кропивницький та його спадкоємці: історичний нарис / Володимир Шурапов. - Кіровоград: КОД, 2010. - 391 с.: портр., фото.кол., фото, іл. - Бібліогр.: с. 383-390

Перед вами – 125-річний шлях Театру Марка Кропивницького, заснованого ним 27 жовтня 1882 року в Єлисаветграді. М.Кропивницький виконав титанічну роботу, зводячи храм Добра, Світла і Духовності на пустирі глупої ночі чорної імперії зла. Справу корифеїв продовжили учні Марка Кропивницького, а потім славні традиції корифеїв підхопили наступні покоління, і, не розгубивши їх, донесли до сьогодення. Адже людинознавчий аспект творчості корифеїв дає надію на духовне відродження нації, як єдиний порятунок від морального і фізичного знищення. За К.М.Окуньковою, - це не лише художня енциклопедія життя українського народу ХІХ століття, це історія, яка осмислює саму себе, це партитура вічних мотивів духовного буття народу.

Театр Марка Кропивницького: Минуле і сучасне / Укл. Володимир Шурапов; Ред. Василь Бондар. - Кіровоград: ПВЦ "Мавік", 2001. - 210 с.: кол.іл, портр.

Альбом містить документи, фотографії, ілюстрації, уривки з художніх і публіцистичних творів, а також листів засновника Театру корифеїв, нашого видатного земляка М.Л.Кропивницького, його учнів та послідовників, відомих літературо- та мистецтвознавців, театральних діячів, видатних письменників і послідовників, інші матеріали, що свідчать про творчий шлях цього театру та його спадкоємців від дня заснування до сьогодення. Наголошується, що Театр корифеїв, народжений в Єлисаветграді, є одним із найяскравіших виявів невичерпальності духу української нації, її незнищенності, і, водночас, золотим фондом нашого народу, складовою міцного і надійного підмурівку його сущого та майбуття.
Альбом складається з дванадцяти розділів, кожний з яких побудований за хронологічним і тематичним принципом.
Книга розрахована на вчителів, студентів, а також широке коло шанувальників театрального мистецтва, невмирущих традицій славнозвісного Марка Лукича Кропивницького та його спадкоємців.

Пільгук, Іван Іванович. Життя і творчість М. Л. Кропивницького: (до 50-річчя з дня смерті) / Іван Пільгук; Т-во для пошир. політ. і наук. знань. - К.: [б. и.], 1960. - 40 с.

Цю книгу присвячено життєвому і творчому шляху класика українського професійного театру Марка Лукича Кропивницького.
Книга розрахована на широке коло читачів.

Панченко, Володимир Євгенович. Сонячний годинник. Книга пілігрима / В. Є. Панченко. - вид. друге, зі змінами. - К.: Темпора, 2019. - 436,[4] с.: кол. іл., портр., фото. кол., фото. - Бібліогр. в кінці ст.

«Сонячний годинник» – книга сучасного пілігріма, якому в подорожах по Україні відкриваються історії «знайомих незнайомців» із ХVІІ-ХХІ століть. Їхні імена переважно відомі, проте чимало життєвих сюжетів і «зигзагів» доль залишаються прикритими пеленою часу. Двадцять чотири розповіді, вміщені в книзі, покликані максимально наблизити небайдужих читачів до тих місць, з якими й пов`язана неповторна драматургія життя людей, вартих уваги пам`ятливих нащадків. Одна з історій «Хутір з ім`ям “Надія”» пов`язана з Марком Кропивницьким.
А щедра добірка ілюстрацій допоможе зримо уявити все те, про що оповідає автор – вчений, літературознавець, мандрівник і дослідник.
До другого видання увійшли шість нових нарисів.

Топська, Неллі. Батько українського театру / Неллі Топська. - К.: Альфа, 2017. - 63,[1] с.: кол.іл., фото.

Книга розповідає про життя Марка Кропивницького – видатного драматурга і режисера, керівника й організатора театральних труп, композитора, музиканта, поета, актора. Його називають батьком українського театру, і це визначення повною мірою віддзеркалює багатогранну натуру творця і людини. Мистецький шлях Кропивницького є прикладом високого професіоналізму, громадянського подвигу і самовідданого служіння національному культурному відродженню.
Видання адресоване дітям середнього та старшого шкільного віку, а також усім, хто кохається в українському мистецтві.

Новиков, Анатолій Олександрович. Учитель корифеїв: життя Марка Кропивницького / А. О. Новиков. - Харків: ХІФТ, 2019. - 247 с.

До уваги читачів пропонується панорамний огляд життя і творчості відомого українського драматурга, геніального актора й режисера, засновника національного професійного театру на східних теренах України Марка Кропивницького. У дослідженні міститься чимало ексклюзивних матеріалів, які стосуються як самого метра, так і його батьків та інших найближчих родичів. Представлено генеалогічне дерево родоводу митця, який налічує щонайменше дванадцять поколінь і своїм корінням сягає доби Великого князя Литовського Вітовта. Наголошується, що предки письменника були спадковими дворянами, мали подвійне прізвище Судимонтовичі-Кропивницькі і належали до найчисельнішого в Україні шляхетного гербу Сас.
Чимало сторінок книги присвячено дитячим та юнацьким рокам М. Кропивницького, його першим акторським виступам у Бобринці та Єлисаветграді, роботі на сцені професійного театру в Одесі і Харкові, у Галичині й Буковині, діяльності заснованого ним театру корифеїв, тріумфальним гастролям у Петербурзі і Москві.
Осібне місце в дослідженні відводиться останнім рокам життя драматурга, коли він мешкав на Харківщині, де організував початкову школу з українською мовою навчання. Створив дитячий театр, продовжував свою літературну діяльність.
Для літературознавців, театрознавців та широкого кола шанувальників української культури.

Новиков А. Українська драматургія й театр. Від найдавніших часів до початку ХХ ст. -Х.: Сага, 2011. - 408 с.

У монографії простежуються основні етапи розвитку національної драматургії й театру від появи на етнічних українських землях перших театральних видовищ до початку ХХ ст., коли вітчизняне драматичне мистецтво переходить на засади нової європейської естетичної системи. У полі зору автора – шкільна і вертепна драми, діяльність Харківського і Полтавського театрів, феномен театру корифеїв. Значна увага приділяється дослідженню драматургічного доробку І. Котляревського, В. Гоголя-Яновського, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Костомарова, М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, драматургічного процесу зазначеної доби загалом.
Для літературознавців, театрознавців, викладачів вищих і середніх навчальних закладів, студентів та всіх шанувальників української культури.

Новиков, Анатолій Олександрович. Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку XX ст.: монографія / Анатолій Новиков. - Харків: Харків. іст.-філол. т-во, 2015. - 411 с.

Доктор філологічних наук, професор, дослідник Анатолій Олександрович Новиков у монографії продовжує розглядати основні етапи розвитку національної драматургії й театру від появи на етнічних українських землях перших театральних видовищ до початку ХХ ст. Автор розповідає історію театрального мистецтва України, розвиток драматургічного процесу, звертає увагу на театр корифеїв, кріпацький театр, театри дитячі.

Акторська майстерність корифеїв: збірник матеріалів про український дожовтневий театр / укл. І. О. Волошина. - К.: Мистецтво, 1973. - 183 с. - Бібліогр. в примітках: с. 180-183

Збірник «Акторська майстерність корифеїв» – перша спроба устами провідних радянських митців розповісти і всебічно висвітлити творчу лабораторію корифеїв українського театру, зокрема: Марка Кропивницького, Марії Заньковецької, Ганни Затиркевич-Карпинської, Івана Карпенка-Карого, Миколи Садовського, Панаса Саксаганського.
У своїх спогадах народні артисти СРСР І. Мар`яненко, В. Василько, Б.Романицький, В. Яременко, народні артисти УРСР В. Любарт, Г. Маринич та інші аналізують створені корифеями сценічні образи.
У збірнику також вміщено матеріали про основоположників реалістичного напряму на українській сцені Михайла Щепкіна і Карпа Соленика.
Як посібник з акторського мистецтва ця книжка цікава для творчих працівників сцени — акторів, режисерів, студентів театральних вузів.

Марьяненко, Иван Александрович. Прошлое украинского театра: Воспоминания / Иван Марьяненко; Авториз. пер. с укр. П. Нестеровского, Предисл. З. Мороз. - М.: Искусство, 1954. - 248 с.

Спогади І.О. Мар`яненка охоплюють одну із найяскравіших та значних сторінок історії українського дореволюційного театру. Цей період пов`язаний з діяльністю корифеїв української сцени кінця ХІХ та початку ХХ століття.
Корифеї української сцени – М. Кропивницький, М. Заньковецька, І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський, М. Садовський – постають перед читачем в неповторній своєрідності талантів. Марку Кропивницькому присвячений окремий нарис «М.Л. Кропивницький та його театр».
Книга розрахована на широке коло читачів.

Повну інформацію про життя і діяльність Марка Кропивницького можна знайти на сайті ОУНБ ім.Д.І.Чижевського в розділі «Видатні особистості Кіровоградщини».

Бібліографічний покажчик творів Марка Кропивницького та літературу про життя і творчість театрального діяча можна знайти на сайті ОУНБ ім.Д.І.Чижевського в розділі «Єлисаветградський абрис. Персони українського театру».