Подорожуємо рідним краєм

Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься – Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
що хоч спинись і з Богом говори.
Ліна Костенко

Старі часи – то наше благо.
Дістанемо від них твердості і кріпості,
аби ворогам відповідати, як належить.
Велесова книга

Коли тягар службових обов'язків та побутових клопотів достатньо намуляє людині плечі, вона бере ручку, аркуш паперу і пише заяву на чергову відпустку. Хай живе відпочинок! В уяві одних це слово викликає образи кипарисів та білих пароплавів, у інших наперед починають боліти ноги від біганини по нетутешніх магазинах, треті бачать себе нав'юченими пів центнерними рюкзаками серед диких скель чи на березі незнайомої річки.

Туристи складають велику і багато в чому кращу частину людства. Хоча б тому, що, збираючись поєднати насолоду від мандрів із фізичним гартом, вони завжди обіцяють адміністрації віддати роботі подвоєні сили в обмін на дефіцитні літні відпустки. Звичайно ж, після використання тих відпусток.

Більшість представників цього племені лагідно затягнули у свої лона бюро подорожей та екскурсій, які обіцяють за тиждень показати півсвіту з вікон туристських поїздів. Та чи так вже потрібно їхати «світ за очі», щоб гарно відпочити та побачити щось таємниче і неймовірно прекрасне? Книжкова виставка «Подорожуємо рідним краєм» переконає вас, що відпочинок на Кіровоградщині може бути цікавим, змістовним та запам’ятається на довгі роки.

Книги, представлені на виставці, не розкажуть вам про далекі краї.

Мета нашої виставки – показати дуже знайоме (а виявляється – й незвідане) – рідну Кіровоградщину.

Кіровоградщина! Постійно пульсуючий центр України з життєдайними артеріями Дніпра, Інгульця, Інгулу, Синюхи та Південного Бугу. Географічне диво, що поєднало чарівливі кручі дніпровського узбережжя, таємничі нетрі Чорного лісу, золоті лани Поінгулля, Священний Ексампей, потайник державної бронзи, Степову Елладу!

Трипільська, чорноліська, черняхівська, скіфська, ранньослов’янська культури... Землі Вольностей Війська Запорізького... З середини XVIII ст. – військові поселення вихідців з Австро-Угорщини, селища росіян-розкольників…

Перше, що вражає людей, які приїжджають до нашого краю, – неозорі степи. Адже справжніх степів у Західній Центральній Європі немає. Куди не подивишся у степу – безмежний простір. Погляд летить, немов вільний птах. Кажуть, у давнину трава в степу була така висока, що навіть кіннотник ховався там з головою. Проносилися степом татаро-монголи, турки та кримські татари; бачив він невтішні сльози полонянок, зблиски козацьких шабель, чув журливі і такі ж безмежні, як і сам, чумацькі пісні.

Візитні картки Кіровоградщини туристичної – заповідники «Хутір Надія» і «Карпенків край», дендропарки «Веселі Боковеньки» і «Онуфріївський», Чорний ліс, дохристиянське капище «Монастирище», залишки земляних валів фортеці Святої Єлисавети та багато інших пам'яток, більшість із яких входить до екскурсійних маршрутів.

Значну частку матеріалів виставки присвячено людям, які прославили наш край, бо без їх натхненної праці і звершень історія краю була б неповною.

Запрошуємо до подорожі Кіровоградщиною.

На сонячній долоні степу Кіровоградщини: Путівник / Кіровоградська облдержадміністрація, Управління культури і туризму; Кіровоградська обласна державна адміністрація, Управління культури і туризму. - Кіровоград: ТЕМА-Плюс, [2006]. - 1 буклет: кол. іл.

Путівник розповідає про туристичні принади Кіровоградщини. Кіровоградська область розташована у межиріччі Дніпра та Південного Бугу, у південній частині Придніпровської височини. Жива природа, фольклорні скарби, пам'ятки давнини як джерела нашої історії та культури стануть для ретельного дослідника буття народу своєрідними орієнтирами в розумінні національних рис характеру, способу життєдіяльності українців як етносу.

Археологічні пам’ятки Кіровоградщиии є свідченням зародження на цій території в V-III тисячолітті до н. е. трипільської культури, у VІІ-ІV cm. до н. е. – скіфської, у І тисячолітті – давніх слов’ян. Тут у XV-XVlІ cт. виникло та набуло розвитку українське козацтво.

Із середини XVIII cт. починається активне заселення краю як українцями, так і вихідцями з Росії, Балкан, країн 3ахідної Європи.

Окрасою Кіровоградщини є пам’ятки природи, історії та культури: заповідник-музей Карпенка-Карого «Хутір Надія», дендропарк «Веселі Боковеньки», Онуфріївський парк, ландшафтні заказники «Карпенків Край» та «Монастирище».

Цікава історія та сприятливі природні умови, родовища радонових мінеральних вод сприяють розвитку культурного, спортивного, оздоровчого туризму.

Кіровоградщина екскурсійна: Путівник / Управління з питань фізичної культури, спорту і туризму Кіровоградської облдержадм. - Кіровоград: [б. и.], [2004]. - 14 с.: кол. іл., фото. кол.

У Кіровоградської області значний туристичний потенціал. Її територія здавна є перехрестям людських потоків, а нині – зручних транспортних сполучень. Помірно теплий клімат, наявність родовищ мінеральних і радонових вод, неповторних природних і рукотворних пам'яток створюють сприятливі умови для відпочинку, лікування, пізнання та ознайомлення з благодатною землею – Кіровоградщиною.
Кіровоградщина з її багатим історичним минулим, різноманітними, неповторними ландшафтами і, найголовніше, – гостинними людьми є цікавою і привабливою для туризму.

Україна. Кіровоградська область. Бобринецький район: інформаційно-культурне видання / Бобринецька районна рада; укл. О. Шабатін [та ін.]; відп. викон. Ігор Леус. - Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2009. - 12 с.: фото. кол.

Бобринеччина – це край неозорих степів, обрамлених розкішними лісосмугами ланів золотавої пшениці. Неквапливі, тихоплинні ріки і джерела кришталевої води. Мальовничі долини і балки, уквітчані духмяними шавліями, волошками та іншим різнотрав’ям. Ця земля виростила й надихала на творення нового життя політика Льва Троцького, театралів Марка Кропивницького та Івана Мар’яненка, науковця Петра Шумілова, письменника Миколу Смоленчука. Видання розповідає про туристичні принади Бобринецького району, славетну історію Бобринеччини, людей, які прославили її, увійшли в когорту визначних діячів України – митців, політичних діячів, науковців.

Заповідні місця Бобринеччини. - Бобринець : [б. в.], [б. р.]. - 13 с. : фото

Степ. Він пам’ятає племена і народи, які мешкали тут упродовж віків. Після себе залишили вони хіба що «могили» та двометрові кам’яні баби, які бережуть свої таємниці. Перлина степу – Бобринеччина.
Тож помандруємо Бобринецьким степом, де вічне царство трав, якісний склад якого налічує не менше 150 видів: конюшина, лядвенець український, цмин пісковий, звіробій, деревій, материнка, вероніка степова, горлянка повзуча, козельці українські, чебрець, полин, горицвіт. Сріблястими хвилями ходить під вітром ковила. Не можна перелічити всіх степових трав та квітів, можна лише сказати, що всі вони створюють той неповторний аромат, від якого п’яніє кожен, хто завітав у заповідний степ. Живою скарбницею степу вважають його цікавий тваринний світ. Видання знайомить із заповідними територіями та ландшафтними заказниками Бобринецького району, розповідає про рослинний і тваринний світ Бобринеччини.

Піддубний, Сергій Васильович
Голованівщина: від Трипілля до сьогодення / Сергій Васильович Піддубний. - Кіровоград : Поліграф-Сервіс, 2008. - 286,[2] с. : іл.

На багатому текстовому та ілюстративному матеріалі книга розповідає про славну історію Голованівського району Кіровоградської області, звичаї, побут, мистецтво, мовні особливості краян, про людей, що докладають своїх знань та сил у його майбутнє.

Кам’яна доба України : колективна монографія / Ін-т археології, НАНУ, Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Новомиргородська міська рада; Л. Л. Залізняк [та ін.] ; редкол.: Л. Л. Залізняк [та ін.]. - К.: Шлях, 2013 -
Вип. 15: Найдавніше минуле Новомиргородщини. - 2013. - 304 с.: іл., кол. іл., табл., фото. кол. - Бібліогр. в кінці розд.

У книзі підводиться підсумок тривалим дослідженням численних пам’яток кам’яної доби, що протягом останніх 12 років вела Археологічна експедиція Національного університету “Києво-Могилянська академія” в басейні річки Велика Вись. Книга містить вичерпну публікацію матеріалів про стоянки середнього (Андріївка 4, Коробчине-Курган) і верхнього (Вись, Троянове 4А, 4В, Озерове) палеоліту та мезонеоліту (Добрянка 1, 2, 3). Зроблено спробу реконструкції культурно-історичних процесів, що мали місце у лісостеповому Правобережжі Дніпра за кам’яної доби.
Розраховано на археологів, істориків та краєзнавців, усіх, кого цікавить первісна археологія.

Біденко, Михайло Григорович
Мандри за синьою водою : Дорожні нариси [про малі ріки Кіровоградщини] / Михайло Григоровий Біденко. - Дніпропетровськ: Промінь, 1987. - 108, [2] с. : іл.

Книга є збіркою дорожніх нарисів про подорожі по малих річках Кіровоградщини, про зустрічі на їх берегах, про екологічні проблеми, що виникають в наш технічний вік. Нариси присвячені річкам, що течуть крізь міста і села Кіровоградщини, Миколаївщини, Одещини, саме тим, які частіше називають не ріками, а зменшувальною – річечками. Від звичайних подорожніх нарисів їх відрізняє єдина особливість: свій блокнот автору довелося возити не в портфелі, а в туристському човні – байдарці. Ця книга – збірка спостережень і висновків, які народились після подорожей по малих річках Степу. Книга розрахована на досвідчених спортивних мандрівників.

Жесан, Анатолій Прокопович. Коробчине / Анатолій Жесан, Роман Москаленко. - 2-е вид., випр. і доп. - Кропивницький : Центрально-Українське вид-во, 2018. - 254 с.: іл., карти, табл., фото. - Бібліогр.: с. 252-253 (20 назв.)

Видання стане добрим подарунком краєзнавцям та жителям Новомиргородщини, а також всім, хто цікавиться історією та архітектурою Кіровоградщини. Видання доповнене списком основних першоджерел та списком військових на чолі з І.С. Хорватом, які в 1751 році переселились з Балкан на землі майбутньої Нової Сербії. Автори отримали від читачів багато інформації, пропозицій, фотографій про історію села, які стосуються Лебединського чоловічого монастиря, відомостей про автора проекту Успенської церкви – головного архітектора Одеси та Кишинева Олександра Йосиповича Бернардацці.

Голованова, Ольга Володимирівна Злинка: від витоків до сьогодення / Ольга Володимирівна Голованова - . 2-ге, випр. і доп. - Кіровоград: Поліграф-Сервіс, 2014. - 446 с.: портр., іл., карти, фото. - Бiблiогр. в пiдрядк. прим. - Бібліогр. с. 442-445. -

Книга присвячена історії села Злинка Маловисківського району Кіровоградської області. У серії нарисів автор оприлюднює багато цікавих аспектів минувшини малої Батьківщини. Видання буде цікавим для істориків, краєзнавців, студентів вищих навчальних закладів, учнів шкіл та усіх тих, хто цікавиться минулим рідного краю.

Олександрія крок у майбутнє: 1746-2001: 255-річчю з дня заснування міста присвячено / Укл. І. Яковлєва. - Олександрія: [б. и.], 2001. - 15 с.: цв.іл

Олександрія – шахтарське місто з багатою історією і традиціями. Вона була і залишається колискою працелюбних пращурів та вдячних нащадків – майбутніх творців нового життя. Сучасна Олександрія розташована на північному сході Кіровоградської області, за 75 км від міста Кропивницького, в центральній частині України, в степовій зоні на злитті двох річок – Інгульця і Березівки, які впадають в Південний Буг. Видання знайомить з історією та архітектурою міста, видатними людьми, які прославили його.

Чечелівський монастир в документах і спогадах / упор.: А. В. Пивовар, А. С. Гуменюк, Є. М. Гуменюк ; ред. К. В. Шляховий. - К.: Академперіодика, 2019. - 432 с.: фото, карти, табл. - Географ. покажч. с. 419-428.

Книга знайомить з цікавим туристичним об’єктом нашої області – руїнами колишнього монастиря у селі Велика Чечеліївка. Все, що ми на сьогодні маємо у відкритому доступі з історії становлення Чечелівського монастиря, – це кілька згадок про нього та однойменний скит у довідкових виданнях початку 1900-х років. У виданні представлено наявні архівні документи з історії заснування Чечелівського жіночого монастиря Херсонської єпархії, його становлення, закриття та подальших подій довкола монастирського храму до його зруйнування на початку 1930-х років, а також відповідні спогади та відомості про село Мала Чечеліївка (нині Велика Чечеліївка Новгородківського району Кіровоградської області), де на рубежі XIX-XX ст. постав монастир.