“Апостол сцени: Марко Лукич Кропивницький”

Я тільки раз його на сцені бачив –
Титана, що зламали вже літа, –
Та молодим в очах він вироста,
Бо я таким в душі його відзначив

М.Рильський “Пам’яті Марка Кропивницького”

Історія театру завжди зберігає постаті більш значні й менш значні, більш творчо широкі й менш творчо широкі, великі моря й малі річки.

Коли говорити про наш театр в останню чверть ХІХ століття цей велетенський мистецький чинник виявлення душі кожного народу, то таким театральним “морем” була колосальна постать Марка Кропивницького, що своєю багатогранною вдачею виховав ціле покоління українських акторів-професіоналів. Недаремно тому й за Кропивницьким залишається назва “батька українського театру”.

Валеріян Ревуцький

Біографічна довідка

Марко Кропивницький народився 22 травня 1840 року в селі Бешбайраки Херсонської губернії (тепер Кіровоградщина). Батько - зі старої шляхти, перші згадки про рід - 1583 року. Мати - дворянського походження, покинула сім'ю, коли Маркові було 5 років.

1856 - закінчив повітове училище в Бобринці (нині - райцентр на Кіровоградщині). Надалі ніякої освіти не одержав. Спробував вступати до гімназії, був вільним слухачем юридичного факультету Київського університету. Служив писарем у повітовому суді Бобринця. Одержував 3 крб на місяць. Скоро став столоначальником.

1864 - написав першу п'єсу "Микита Старостенко", згодом переробив її на "Дай серцю волю, заведе в неволю". Разом із поліційним чиновником Іваном Тобілевичем (Карпенко-Карий) організував театральний гурток у Бобринці. Там грала й мати Кропивницького.

1871, 13 листопада - дебютував у ролі Стецька у "Сватанні на Гончарівці" в одеському народному театрі, куди його взяли з окладом 175 крб на місяць. 1874 року створив українську трупу, їздив із нею до Петербурга.

1876 - вийшов Емський указ Олександра ІІ про заборону спектаклів українською мовою. 1881-го з'явився таємний циркуляр Міністерства внутрішніх справ: дозволяти українські вистави "по усмотренію" місцевої влади. А та перестраховувалася й давала дозвіл неохоче.

1882 - створив у Єлисаветграді Товариство українських артистів (Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Заньковецька та інші, їх називали корифеями). Того ж року дістали дозвіл виступити в Києві. Успіх був такий, що Кропивницькому протягом 10 літ заборонили сюди їздити.

1886 - 1887 - тріумфальні гастролі Товариства в Петербурзі й Москві. Дві вистави показували спеціально для Олександра ІІІ. Цар забажав зустрітися з артистами. Їх переманювали на імператорську сцену. Це були останні сезони Театру корифеїв. Уже 1888-го вони розійшлися, Кропивницький створив нову трупу.

1889 - купив хутір Затишок під Куп'янськом на Харківщині. Через рік оселився там із сім'єю. Для тутешніх дітей створив театр - тоді ще взагалі не було дитячих театрів. Спеціально для нього писав п'єси-казки "Івасик-Телесик", "По щучому велінню".

1910, 17 квітня - останні гастролі в Аккермані, нині Білгород-Дністровський на Одещині. У ніч на 22 квітня помер від крововиливу в мозок у поїзді між станціями Голта (нині Первомайськ) та Підгородня на Миколаївщині. Похований у Харкові.

 

Киричок Петро Максимович. Марко Кропивницький: нарис життя і творчості / Петро Киричок. - К.: Дніпро, 1985. - 150 с. - (Сер. "Літературні портрети")

Творчість видатного українського драматурга Марка Лукича Кропивницького (1840-1910) тісно пов’язана з його діяльністю як актора, режисера, композитора, засновника професійного українського театру. Про багатогранність таланту митця, демократичну спрямованість його драматургічної спадщини йдеться у пропонованому нарисі.
Дослідник зосереджує увагу на особливостях критичного реалізму і народності, які знайшли втілення в кращих п’єсах драматурга: „Доки сонце зійде, роса очі виїсть”, „Глитай, або ж Павук”, „Дай серцеві волю, заведе в неволю” та ін.
Видання адресоване широкому колу читачів.

Шурапов, Володимир Петрович. Марко Кропивницький та його спадкоємці : історичний нарис / Володимир Шурапов. - Кіровоград : КОД, 2010. - 391 с. : портр., фото.кол., фото, іл. - Бібліогр.: с. 383-390

Перед вами – 125-річний шлях Театру Марка Кропивницького, заснованого ним 27 жовтня 1882 року в Єлисаветграді. М.Кропивницький виконав титанічну роботу, зводячи храм Добра, Світла і Духовності на пустирі глупої ночі чорної імперії зла. Справу корифеїв продовжили учні Марка Кропивницького, а потім славні традиції корифеїв підхопили наступні покоління, і, не розгубивши їх, донесли до сьогодення. Адже людинознавчий аспект творчості корифеїв дає надію на духовне відродження нації, як єдиний порятунок від морального і фізичного знищення. За К.М.Окуньковою, - це не лише художня енциклопедія життя українського народу ХІХ століття, це історія, яка осмислює саму себе, це партитура вічних мотивів духовного буття народу.

Смоленчук, Микола Кузьмич. Марко Кропивницький і його рідний край : художня література / Микола Смоленчук,. - К. : Мистецтво, 1971. - 74, [2] с. : 1 арк. портр, 9 арк. фото. - Бібліогр. в підрядк. Примітках

Корефей українського дожовтневого театру, класик української драматургії Марко Лукич Кропивницький впродовж усього життя не поривав зв’язків із своїм рідним краєм – Бобринцем та Єлисаветградом, де розпочав свою літературну діяльність.
Автор дослідження М.Смоленчук розповідає про обставини, в яких формувалися світогляд та естетичні смаки молодого Марка Лукича, про життєві факти, що послужили матеріалом для написання драматичних творів, подає ряд досі невідомих документів, листів митця, спогадів про його перебування в Бобринці та Єлисаветграді, документів, що становлять значний інтерес.
Книжка розрахована на широке коло читачів.

Смоленчук, Микола Кузьмич. Ой літав орел : [Про життєвий і творчий шлях основоположника укр. проф. театру М.Л. Кропивницького: Іст. роман] / Микола Смоленчук,. - Одеса : Маяк, 1969. - 281, [2] с. : 9 арк. іл, порт., карт. і факс.

Цю книгу присвячено життєвому і творчому шляху основного класика українського професійного театру Марка Лукича Кропивницького.
Могутню постать митця, який створив школу українського реалістичного акторського мистецтва, поклав початок режисури в українському театрі, відтворено у всьому багатстві його незвичайної, щедро обдарованої натури.
Немало цікавих сторінок присвячено учням і вихованцям Кропивницького, майбутнім корифеям – М.Заньковецькій, М.Садовому, П.Саксаганському та іншим славнозвісним українським акторам.
В книзі розкривається творча лабораторія Кропивницького як актора і разом з цим автора широковідомих драматургічних і музичних творів. Автор використовує багато нових, раніше невідомих фактів, пов’язаних з видатним українським митцем.

Спогади про Марка Кропивницького: Збірник / Упоряд. П.П.Перепелиці і В.П.Яроша; Вступна ст.П.П.Перепелиці; Приміт. В.П.Яроша.- К.: Мистецтво, 1990. - 215,[1] с.: 9 арк. портр.

До збірки увійшли спогади сучасників – діячів української сцени і шанувальників драматичного мистецтва – про життя видатного українського актора, драматурга і організатора театральної справи Марка Лукича Кропивницького.

Кропивницький, Володимир Маркович. Із сімейної хроніки Марка Кропивницького : спогади про батька / Володимир Кропивницький ; авт. передм. В. О. Сахновський-Панкєєв ; авт. приміт. Петро Перепелиця. - К. : Мистецтво, 1968. - 214 с. : іл. - Бiблiогр. в пiдрядк. прим.

Пропоновану читачам книгу написав Володимир Маркович Кропивницький – син корифея українського дожовтневого театру Марка Лукича Кропивницького.
Побудований на мемуарах і документальних матеріалах, твір автора воскрешає для сучасників картину життя і творчої діяльності (переважно першого десятиліття ХХ ст.) прославленого українського митця.
У книзі читач знайде багато цікавого з родинної хроніки М.Л.Кропивницького, з його життя на хуторі „Затишок” біля Куп’янська, довідається про зв’язки митця з діячами культури тощо.
Книга Володимира Марковича Кропивницького – цінний матеріал для фахівців театру, для всіх шанувальників таланту геніального митця.

Театр Марка Кропивницького: Минуле і сучасне / Укл. Володимир Шурапов,; Ред. Василь Бондар,. - Кіровоград : ПВЦ "Мавік", 2001. - 210 с. : цв.іл, портр

Альбом містить у собі документи, фотографії, ілюстрації, уривки з художніх і публіцистичних творів, а також листів засновника Театру корифеїв, нашого видатного земляка М.Л.Кропивницького, його учнів та послідовників, відомих літературо- та мистецтвознавців, театральних діячів, видатних письменників і послідовників, інші матеріали, що свідчать про творчий шлях цього театру та його спадкоємців від дня заснування до сьогодення. Наголошується, що Театр корифеїв, народжений у Єлисаветграді, є одним із найяскравіших виявів невичерпальності духу української нації, її незнищенності, і, водночас, золотим фондом нашого народу, складовою міцного і надійного підмурівку його сущого та майбуття.
Альбом складається з дванадцяти розділів, кожний з яких побудований за хронологічним і тематичним принципом.
Книга розрахована на вчителів, студентів, а також широке коло шанувальників театрального мистецтва, невмирущих традицій славнозвісного Марка Лукича Кропивницького та його спадкоємців.

Марко Лукич Кропивницький: збірник статей, спогадів і матеріалів / упоряд.: П. Долина, П. Перепелиця. - К. : Мистецтво, 1955. - 532 с.

Збірник містить автобіографію Марка Лукича Кропивницького, спогади сучасників про видатного драматурга та статті відомих українських літературознавців.

Йосипенко, М. Й. Марко Лукич Кропивницький / М. Й. Йосипенко. - К. : Держвидав, 1958. - 322 с.

Книга розповідає про одного з найвідоміших діячів і творців українського театру другої половини ХІХ століття, великого актора, режисера і драматурга М.Л.Кропивницького, який разом зі своїми соратниками М.Старицьким, Садовським, М.Заньковецькою, І.Карпенком-Карим, П.Саксаганським усе свідоме життя віддав служінню рідній сцені.
Автор знайомить читача з біографією митця, розглядає його творчий шлях, що позначився самовідданою боротьбою за театр для народу, за правдиве і реалістичне відображення життя. Тут подано аналіз кращих драматургічних творів Кропивницького, а також оцінку їх тогочасною критикою.

Тобілевич С. Корифеї українського театру : портрети, спогади / С. Тобілевич. – Київ : Мистецтво, 1947. – 113 с.

Книга продовжує уславлену традицію театрознавства та мемуаристики. У семи коротких нарисах перед читачем проходять найвизначніші діячі старого українського театру: М. Л. Кропивницький, М. П. Старицький, П. К. Саксаганський, М. К. Заньковецька, І. К. Тобілевич, М. К. Садовська, М. К. Садовський.

Повну інформацію про життя і діяльність Марка Кропивницького можна знайти на сайті ОУНБ ім.Д.І.Чижевського в розділі Видатні особистості Кіровоградщини

Бібліографічний покажчик творів Марка Кропивницького та літературу про життя і творчість театрального діяча можна знайти на сайті ОУНБ ім.Д.І.Чижевського в розділі Єлисаветградський абрис. Персони українського театру.