Гаращенко О.М.,
директор Кіровоградської ОУНБ
ім. Д.І. Чижевського

Забезпечити рівноправний для всіх доступ до інформації – головна мета будь-якої бібліотеки, продиктована законами гуманізму і просвітительства, прийнятими у цивілізованому суспільстві.

Я сконцентрую увагу на останніх п”яти роках діяльності ОУНБ ім.Д.І.Чижевського.Для історії це короткий відрізок часу. Наше життя у цей історичний період було складним, різноманітним і динамічним: нові технології, нові ідеї, нові плани. І все це - заради наших користувачів. Саме за цей період Бібліотека зробила значний крок вперед, що стало можливим завдяки багатьом факторам. Але оскільки сьогодні моя тема визначає два ключових слова: пріоритети і перспективи, то спочатку - про пріоритети.

Вірний вибір пріоритетів, тобто наявність професійного „бачення”, є стратегічним для подальшого життя установи.

Звичайно ж пріоритети, перш за все , визначаються законодавством. Як загальним, так і суто професійним, від рівня державного - до рівня регіонального. На рівні регіону - Кіровоградської області, основні документи, прийняті за останні роки такі: Обласні програми (розпорядження голови ОДА): від 5.05.2000р.№245-р.” Про забезпечення Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського обов”язковим безоплатним примірником документів, що видаються на території області”; від 15.02.2000 р. № 91-р „Про затвердження Програми збереження бібліотечних та архівних фондів Кіровоградської області на 2000-2005 рр.”; від 01.12.2002 р. № 36-р „Про обласну Програму розвитку книговидання та книгорозповсюдження на період до 2005 року”; від 12.07.2002 р. № 258-р/70-гр “Про організацію у публічних бібліотеках збору, зберігання та надання у користування інформації з питань діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування”; від 30.07.2002 р. № 283-р „Про затвердження Програми поповнення бібліотечних фондів бібліотек Кіровоградської області на період до 2005 р.”

Я думаю, що аналогічні документи активно приймались і в інших регіонах України. Як бачите регіональна бібліотечна політика розвивється дуже активно. І тому вибір нашого головного пріоритету ми визначили як - Розвиток.

Щоб розвиватися, необхідно зрозуміти: що є головним для наших користувачів?

У 1998 році ми відчули ,що динамізм навколишнього середовища вимагає від нас великої швидкості прийняття ключових рішень та великої гнучкості під час їх втілення у життя.

Суспільство чекає від бібліотек і бібліотекарів не стільки визначення професійних прав скільки нових послуг, нових можливостей для себе (користувачів). Тому якщо пріоритет є не внутрішнім, тобто суто бібліотечним, а зовнішнім, соціально сфокусованим, бібліотека починає розвиватися швидкими темпами і проблема доведення власної необхідності суспільству відходить на другий план. Тому закономірним є те, що ми вибираємо наступний пріоритет - стати бібліотекою публічною, тобто перш за все відкритою для всіх верств населення, такою, яка необхідна державі, що послідовно намагається розвивати громадянське суспільство.

Бібліотечна справа – це єдина галузь, представники якої дійсно розуміють, що інформовані громадяни (грамотні інформаційно) є необхідною умовою для розвитку демократичного суспільства, тому що саме тут виникає та атмосфера взаємовідносин, яка непомітно, але досить сильно, впливає на життя громадян, що, на жаль, до цього часу недооцінюється ні владою, ні громадою.

Я не думаю, що перебільшую. Бібліотекарі – професіонали це знають у всьому світі.

Публічна, відкрита, що розвивається? Розбудовує громадянське суспільство? Тобто надає вільний доступ до інформації.

Як стати такою установою реально, а не віртуально.? Наш наступний пріоритет – інформатизація.

Інформатизація, з допомогою якої ми поставили акцент на головне – створення нових інформаційних продуктів і послуг та організацію доступу до до них.

Для реалізації цієї ідеї необхідно знайти досить серйозні кошти і вкласти їх в матеріально-технічну базу з одного боку, а з іншого - інвестувати нові знання в кадри.

Головний інформаційний масив нашої бібліотеки, наш фонд – це понад 750 тис. примірників документів.

Комплектування, збереження та використання фондів – триєдина, базова функція бібліотеки і основна, вічна проблема, бібліотечний шлях або вгору, по „спіралі”, або - вниз. Без постійного оновлення фонду не можна говорити про нові послуги чи про інформатизацію.

Традиційний розвиток інформаційного потенціалу, при якому фонд оновлюється на один відсоток, не задовольняє наших користувачів.

Необхідно запроваджувати новіх технології, які надають доступ до інформаційних ресурсів усього світу.

Хочу звернути вашу увагу на те, що в умовах нашої області, тобто області дотаційної, при фінансуванні, рівень якого не можна вважати задовільним, це можна було зробити лише через проектну діяльність. Ми мобілізували інтелектуальний потенціал, освоїли методики написання проектів, активно працювали з фондами. За кордоном діють тисячі фондів. Наприклад, 12000 в Японії і більш ніж 50000 в Європі. Ми звертались не тільки до фондів, які відповідають рівню нашої організації, тобто регіональному, які рекомендують класичні методики роботи з донорами, а й до міжнародних фондів різних країн, відшукуючи такі, цілі і завдання яких співпадають або є близькими до цілей нашої організації. Така послідовна робота мала успіх. За 5 років ми виграли 13 проектів.

Деякі з проектів, реалізовані за ці роки, можно вважати зразковими.

За рахунок проектів створено локальну мережу – 70 комп”ютерів, автоматизовано роботу відділів: комплектування, обробки, бібліографічного, рідкісних і цінних документів, документів іноземними мовами, краєзнавства, обмінного фонду, мистецва, методичної роботи та соціологічних досліджень, книгосховища; діє Інтернет-центр, IATP , „Вікно в Америку”. Інтернет-зв”язок діє з 1998р., з 1999 веб-сайт та електронний каталог, онлайн-каталог – тобто забезпечено доступ користувачів до потужних ресурсів інформації та знань. Ми послідовно, крок за кроком, розвивали бібліотеку так, щоб наш користувач не відчував себе гірше за жителя великого міста, або нашоі столиці - м. Києва. Система нових продуктів і послуг була створена. Про неї детально будуть розповідати в наступних доповідях мої колеги.

Проектна діяльність обласної універсальної не може бути пов”язана лише з однією установою – ОУНБ ім.Д.І.Чижевського

Адже, згідно з законодавством, ми є методичним центром, головною бібліотекою регіону, яка зобов”язана надавати методичну допомогу бібліотекам різних видів відповідної території, тому робота з бібліотеками системи Міністерства культури і мистецтв України є наш обов”язок і наш пріоритет.

Сьогодні бібліотечна мережа Кіровоградщини нараховує 1282 бібліотеки, 602 з них – це публічні бібліотеки системи Міністерства культури і мистецтв Украіни та 21 - напівфункціональні заклади. Область нараховує 25 адміністративно-територіальних одпиниць, населення яких обслуговують 4 міські ЦБС та 15 районних. В 6-ти районах області ЦБС децентралізовані.

Успадкований нами бібліотечний пейзаж дуже „контрасний”, поруч, з відносно заможними, пристойно обладнаними бібліотеками, існують нетоплені, невідремонтовані бібліотеки, в які нові книги не поступають протягом останніх 10 років.

Оскільки тема конференції і тема доповіді визначені чітко, я не буду торкатись проблеми існування ЦБС, протиріч, які переслідують бібліотеки тих централізованих систем, де існують різні форми власності, проблем реєстрації установчих документів, збереження та поповнення фондів.

Я думаю, що під час дискусії ми повинні обов”язково звернутись до цих проблем.

А зараз, повертаючись до теми бібліотеки регіону як методичного центру, хочу сказати про проект „Мережа громадянської освіти”, який втілюють Обласна інформаційна служба з актуальних питань жіноцтва (громадська організація) та ОУНБ ім.Д.І.Чижевського в тісному партнерстві з ЦРБ і ЦМБ регіонів та при підтримці місцевих органів влади. Проект діє третій рік

За рахунок проекту ми відкрили 7 інформаційно-ресурсних центрів у районних бібліотеках. Кожен центр забезпечено потужним комп”ютером, принтером та зв”язком Інтернет на 2 роки. Це перший крок у створенні обласної бібліотечної мережі нового рівня. В цьому році до 7 центрів приєднається ще три, тобто буде діяти 10 центрів із доступом до Інтернет. Тут працюють бібліотекарі, які є навігаторами у всесвітній мережі, здатні створювати бази даних в електронному та традиційному вигляді. Наприклад, бази даних документів місцевого самоврядування, бази даних громадських організацій регіонів тощо.

Проект цього року акцентує увагу на електронному урядуванні, тому що ми плануємо надати не тільки доступ до інформації, але й використати інтерактивні можливості мережі, активізувати взаємодію громадськості і влади, зробити більш прозорими процеси прийняття рішень, дати мінімальний, але технологічно-реальний шанс, поспілкуватись з представниками владних структур в мережі НДО. У нас в області на базі центральних районних бібліотек працюють з 2002 року публічні центри регіональної інформації, де збираються документи місцевої влади. Там, де існують ІРЦ, інформаційний потенціал подвоюється: до місцевих ресурсів додається ресурс електронного урядування, а саме - урядова інформація в Україні та світі, плюс інтерактивне спілкування.

Все, що зроблено і над чим ми працюємо далі є неможливим без безперервної бібліотечної освіти – це наш наступний пріоритет. Поняття безперервна бібліотечна освіта, або освіта протягом життя, стали в світі надзвичайно актуальними. Ми вважаємо дуже важливим зробити так, щоб наші бібліотекарі вважали себе причетними до цієї ідеї.

Керівники бібліотек, в тому числі і ми, зустрічаються тут з проблемами, які вирішити нелегко: це і пасивність персоналу, часто люди не розуміють, що відстали, не мають здібностей вчитися. З іншого боку - це питання стимулів: матеріальних, моральних, кар”єрних.

Ви знаєте, що президентська тема ІФЛА 2003-2005 рр.визначена як „Бібліотеки за безперервну грамотність”. Термін інформаційна грамотність включає декілька напрямків: комп”ютерна, цифрова, Інтернет-грамотність, медіа-грамотність.

Ця тема передбачає, що бібліотекарі і користувачі повинні розвиватись і підтримувати грамотність протягом усього життя.

Ліквідувати розрив між фаховою підготовкою та вимогами, що ставляться, можна лише навчаючись. Наша бібліотека є однією із тих бібліотек регіону, співробітники якої мають більше можливостей отримати нові знання.

За останні роки ми стажувались у Бібліотеках США , Австрії, Німеччини, Угорщини, Латвії та Франції, брали участь у міжнародних конфереціях ІФЛА, АЛА, щорічних Кримських конференціях ( з 1996 р.), обмінювались досвідом в Україні – Миколаїв, Ужгород, Дніпропетровськ, Вінниця, Чернівці, Черкаси, Луганськ, Київ, Одеса, Донецьк, Тернопіль.

Нарешті, вчились на безпрецендентних за рівнем та якістю семінарах/тренінгах, організованих Британською Радою, фондом „Відродження”, Посольством США, Гете-Інститутом.

За ці роки наша бібліотека стала теж потужним ресурсом для навчання - це і технічна база, і професійна інформація, і два навчальні Інтернет-центри, які приділяють значну увагу навчанню бібліотекарів.

Остання пропозиція - організувати регіональне відділення Центру безперервно-інформаційно-бібліотечної освіти на базі ОУНБ, про яку ми дізналися в Криму під час останньої Кримської конференції від представників президії Української Бібліотечної Асоціації. Мета Центру - здійснювати освітню діяльність, організацію курсового проблемно-модульного навчання та короткотермінових семінарів-тренінгів для працівників бібліотек усіх систем і відомств на платній основі.

Все, про що я говорила, втілює наш колектив. Наступний пріоритет можна сформулювати як бібліотечний менеджмент ОУНБ.

Зміни в роботі неможливі без змін в менеджменті. А зміни в менеджменті у всьому світі, які відбуваються в наш час, викликані тим, що головними характеристиками сьогодення є: швидкість змін, гострота конкуренції і головна - роль споживача.

Деякі моменти того стилю менеджменту, які ми намагаємось втілювати - це: відмова від авторитарного стилю керівництва, використання лідерства; делегування повноважень на різних рівнях з відповідним розподілом відповідальності; постійне навчання, робота організації за принципом „ми всі робимо спільну справу”.

Пріоритети визначені, система працює і тепер поговоримо про перспективи.

Сьогодні в Україні існує урядова програма створення інформаційного суспільства, до якої входять кілька загально національних ініціатив по розвитку електронної України. Всі ці ініціативи спрямовані на сприяння інтеграції України до міжнародного інформаційного суспільства і надання на місцевому рівні широких можливостей доступу до регіональних, національних та міжнародних інформаційних ресурсів.

Створення комплексної системи послуг нового рівня, яка змогла б забезпечувати інформаційні потреби громадян є перспективним напрямком роботи бібліотеки. Хочу звернути вашу увагу на те, що серед цих послуг повинен бути доступ до власних цифрових ресурсів бібліотеки - повнотекстових, де представлені або унікальні раритетні видання, які є у фонді бібліотеки, або документи краєзнавчого характеру. Якість сучасних інформаційних послуг також залежить від каталогізації ресурсів Інтернет, які повинні освоїти в найближчому майбутньому наші бібліотеки. Серед інших послуг, які ми в перспективі повинні організувати - це доступ та обслуговування людей з фізичними та зоровими обмеженнями, діяльність публічних бібліотек на допомогу освіті дорослих, ліквідація цифрового розриву, доступ до культурного розмаїття. Можна назвати такі послуги як – ЕДД (електронна доставка документів), “запитай бібліотекаря” через електронну пошту, довідкове телефонне бюро, доставка літератури за місцем проживання (проект ПУЛМЕН, рекомендації ІФЛА).

Наступний перспективний напрямок нашої роботи - створення бібліотечних мереж різних рівнів: на рівні обласного центру, на рівні ОУНБ – райони; ОУНБ – регіони. Перші кроки в цьому напрямку є (ЦУКК, Мережа громадянської освіти). Робота в мережі є дієвою лише на основі єдиної платформи дій – єдині стандарти, єдині правила, високий рівень якості.

Робота в мережі передбачає розподіл повноважень, координацію, відповідальність особисту і корпоративну. В корпорації чітко видно, хто не відповідає критеріям професіоналізму, тому, можливо, ця робота поки що гальмуєтья в Україні. Наступна перспектива в роботі бібліотеки такого рівня як ОУНБ - це орієнтація на регіональний ресурс. Сюди входять продовження діяльності по збору, зберіганню та розповсюдженню обов”язкового примірника документів, які виходять на території області, активізація діяльності територіальних центрів регіональної інформації та Інформаційно-ресурсних центрів. Але основна перспектива - це створення регіональних інформаційних порталів та інформаційних центрів на базі регіональних обласних універсальних публічних бібліотек.

Портал надає можливість розміщення і поширення соціально важливої регіональної інформації, яка є запорукою участі громадськості в демократичноінтеграційних процесах і стане доступною через електронні мережі громад. Цей проект є дуже близьким за основною метою до проекту “Електронного урядування”, який буде втілюватися у нашій області у цьому та наступному роках.

Не можна не сказати і про соціальне партнерство між бібліотеками та органами влади, соціально-активними громадськими організаціями, установами науки, культури, освіти, охорони здоров”я, бізнесовими структурами, адже соціальне партнерство - це реальний шлях до відкритого суспільства.

Життя вимагає від нас усе нових і нових зрушень, бачення перспективи розвитку своєї справи, прагнення здійснити намічені плани.

І ми, незважаючи на недостатнє фінансування, мізерність заробітної плати, будуємо своє майбутнє, розробляємо стратегії, постійно удосконалюємо послуги для своїх користувачів.