Ракитянська В.Д.,
директор Харківської ОУНБ

Бібліотеки були створені для того, щоб забезпечити довгостроковий доступ до інформації і знань. Це те, чим вони займалися завжди, займаються сьогодні, і чим будуть займатися у майбутньому. Вони придбають, обробляють та зберігають інформацію у будь – якому вигляді.

Ми живемо у чудовий час побудови нового типу бібліотек – електронних бібліотек, які мають змогу надавати широкомасштабний сервіс на основі документів, що зберігаються у цифровій формі і доступ до яких надається через мережу великій кількості користувачів.

В електронних документах можна виділити дві категорії: електронні матеріали, що зберігаються на фізичних носіях (СД, дискети) і інтерактивні матеріали (комп’ютерні файли), серед яких для бібліотек найбільш важливими є електронні журнали. Саме ці види документів розглядаються першими з точки зору їх комплектування, обліку і доступу.

Сьогодні 90% обласних універсальних наукових бібліотек України активно формують власні фонди електронних видань на оптичних дисках шляхом купівлі, передплати, копіювання, обміну, благодійної допомоги; генерують власні бази даних, поповнюють електронні фонди за допомогою сканування бібліотечних документів, що мають підвищений попит користувачів, і незначну кількість примірників; цілеспрямовано комплектують свої фонди профільними мережевими документами, переважно статтями з іноземних електронних журналів, безплатно копіюючи їх з сайтів Інтернет. Крім того, сьогодні ОУНБ є також депозитаріями краєзнавчих електронних документів і видань місцевого друку.

Питання збереження електронних ресурсів бібліотек – це найактуальніша проблема, що обговорювалася на конференціях ІФЛА 2001 р. в Бостоні і 2003 року в Берліні. Серед пріоритетних завдань визначено прискорення процесу прийняття рішень в області довгострокового збереження електронних бібліотечних документів.

Віртуальна бібліотека має як переваги, так і недоліки і невирішені по цей час проблеми. Найбільш проблемним є питання організації безпеки при користуванні і довгострокове збереження електронних ресурсів.

З чого починається збереження електронних ресурсів бібліотек? З того моменту, коли ми замислили придбати, або записати на диск, дискету ту чи іншу інформацію, або створити електронну базу даних чи версію книг, газет або інших документів і матеріалів.

Я хочу представити бачення проблеми як з точки зору дослідників в області ЕР і електронних бібліотек так і з позиції власного досвіду.

Як вважають дослідники цієї проблеми все залежить від співробітництва двох професійних співтовариств: професіоналів інформаційного обслуговування, серед яких видавці, провайдери і бібліотекарі, і “комп’ютерщиків” та їх сучасних нащадків –розробників Інтернету. Співробітництво і взаєморозуміння між цими співтовариствами в останні роки зросли завдяки великому авторитету електронних бібліотек і тісному залученню до цього процесу користувачів.

Завдання довгострокового збереження ЕР самим тісним образом пов’язано з дотриманням вимог великої кількості правових норм, таких як авторське право, наявність ліцензій на ресурси, обладнання і технології, складання контрактів на доступ до ЕР. Це важливо для бібліотек тому, що лише якісна продукція має більш високий ступінь захисту і безпеки для довгострокового збереження і надання доступу до ЕР. Крім того, довгострокове збереження пов’язане зі значними фінансовими видатками на постійне оновлення обладнання і придбання дисків, чи інших носіїв інформації. Але ці питання ми сьогодні залишимо поза увагою, тому що вони можуть бути окремими темами для вивчення і висвітлення на наших конференціях.

Розглянемо проблему збереження електронних ресурсів бібліотек як комплексну проблему, що складається з:

• технологічної проблеми
• проблеми навчання бібліотечних працівників новим інформаційним технологіям і технологіям Інтернет
• проблеми навчання користувачів бібліотек

Технологічна проблема - зберігання електронних документів – це серйозна технологічна проблема, в якій також можна виділити три основні проблеми:

• руйнування медіа -простору, в якому вони зберігаються
• старіння програмного забезпечення, що приводить до неможливості зчитування електронних файлів
• введення нових комп’ютерних систем і ПЗ, які не можуть підтримувати старі матеріали

Ризик втрати інформації – це дуже серйозна проблема. Вебсайти постійно змінюються, життя сторінки в Інтернет від 40 днів до 2 років, якщо матеріал не користується попитом, він вилучається. Бази даних часто змінюють адресу. Ніхто не може гарантувати їх доступність через 25-50 років. Більшість електронних матеріалів не можуть існувати поза електронного середовища. Тільки до обмеженого кола інформації можна застосувати друкування і зберігання інформації у паперовому вигляді.

Формати і програми постійно змінюються, тому завданням є не тільки збереження самих файлів, а й доступ до них. Це спричиняє необхідність у конвертуванні матеріалів для того, щоб їх змогли прочитати нові програми, що установлюються на нових комп’ютерах.

Поки що для вирішення цієї проблеми були запропоновані тільки два технічних рішення – міграція і емуляція, але обидва вони, на жаль, неадекватні поставленому завданню.

Міграція підчас просто означає копіювання даних на нові носії, але вона також може означати переведення документів з однієї системи кодування на іншу. Всі електронні документи, записи і дані знаходяться в залежності від програмного забезпечення, що забезпечує їх доступність і розуміння користувачами. Без такого програмного забезпечення біти, з яких складається електронний документ, залишаються незрозумілими.

Головними завданнями майбутнього розвитку систем і технологій повинні бути доступ і оптимальна функціональність, тому, що майбутні користувачі мають побачити матеріал у тому ж вигляді, яким бачать наші сучасники.

З проблемою збереження електронних документів тісно пов’язана проблема забезпечення безпеки комп’ютерних систем, об’єднаних у мережі. Сучасна електронна бібліотека – це складний інженерний організм, який потребує не тільки фінансових затрат, а й ума, і уваги для безпеки і збереження електронних ресурсів.

Безпека починається з системних адміністраторів, людей, які установлюють і підтримують комп’ютерні системи і мережі, що їх об’єднують. Грамотний адміністратор буде організовувати мережі і файлові системи таким чином, щоб користувачі мали доступ лише до конкретної інформації.

Саме так забезпечується адміністрування мережі Інтернет-Центру нашої бібліотеки. Оскільки Інтернет небезпечний, то основними завданнями адміністрування є забезпечення підтримки правових і етичних норм, стеження за безпекою системи, безперервний моніторинг системи, своєчасне резервне копіювання.

Засобами брандмауера наш адміністратор ізолює окремі сегменти мереж, захищає як ресурси серверу, так і користувачів від небажаного впливу зовнішнього світу. Він постійно використовує діагностичні програми для виявлення пошкоджень, забезпечує резервне копіювання, раз на добу зберігає всі конфігураційні файли, раз на тиждень – повний образ системи. Образи системи, що записані на компакт-дисках, зберігаються в окремому приміщенні.

Проблема підготовки бібліотечних працівників

Яким би досконалим не було ресурсне і технічне оснащення бібліотек, воно не має користі без спеціально підготовлених фахівців, що обслуговують користувачів.

Це питання вирішується в кожній окремій бібліотеці зі своїми особливостями, але питання збереження електронних ресурсів потребує постійного удосконалення кваліфікації як бібліотечних працівників, так і спеціалістів з інформаційних технологій, при тому що для бібліотекарів це не просто підвищення кваліфікації, а отримання нових знань, додаткових навичок, по суті, нової професії.

В нашій бібліотеці більша частина бібліотечних працівників, починаючи з 1995 року, декілька раз пройшли спеціальне навчання з отриманням сертифікатів у Харківській державній академії культури. Але для того, щоб йти в ногу з часом, потрібне постійне каскадування знань. Сьогодні спеціалісти бібліотеки розуміють, що лише нова методологія і нові організаційні основи сучасної безперервної освіти з використанням досягнень віртуальних лабораторій спроможні підтримувати їх нові знання на належному рівні. Бажання бачити свою бібліотеку серед передових бібліотек є стимулом для взаємного навчання, самоорганізації, критичного аналізу, використання нових знань і спільне виробництво нової інформації, власної інформації бібліотеки: баз даних, аналітичних і повнотекстових матеріалів. Більшість матеріалів розміщуються на вебсайті бібліотеки, який ми вважаємо одним з результатів оволодіння новими знаннями. Сьогодні на нашому сайті розміщено майже 4 МБ, або 171 файл електронної інформації, яка створена бібліотечними спеціалістами з різних відділів. Захист власних електронних ресурсів сайту на даному етапі здійснюється за допомогою резервного копіювання на CD. Тобто бібліотекар – професіонал, що володіє сучасними знаннями, здатен сьогодні співпрацювати у справі створення і збереження електронних ресурсів із спеціалістами з інформаційних технологій.

Навчання користувачів бібліотек

Для збереження електронних ресурсів бібліотекам вкрай необхідно мати справи з читачами, підготовленими для активної і безпечної роботи з електронними документами.

В нашій бібліотеці читачі працюють з електронними документами як на фізичних носіях (СD), так і з інтерактивними файлами. Для їх підготовки діє “Бібліотечна школа Інтернет”, метою якої є навчання читачів різним навикам роботи з документами в мережі Інтернет. За 18 місяців ми навчили 265 читачів бібліотеки, проведено 303 години занять. Головною метою цієї роботи ми вбачаємо розвиток у наших читачів потреб активно використовувати альтернативні механізми передачі знань і оновлювати свої знання протягом усього життя, тому відносини з читачами сьогодні будуються на принципах довіри, що, звичайно, не гарантує захисту електронних документів від пошкоджень.

У бібліотеках України поки що нема спеціальних електронних безклавіатурних пристроїв (рідерів), призначених для завантаження, збереження і читання цифрових документів, що розповсюджуються через Інтернет, але, з часом, і перед нами може повстати проблема видачі читачам і збереження нових видів електронних книг, як проміжну стадію в новому технологічному ланцюжку.

Эббі Сміт із Ради по бібліотеках та інформаційних ресурсах США висловився так:

“Якщо доступ до інформації в цифровому середовищі можна порівняти зі сном, що збувся, то її збереження – з нічним кошмаром, який повторюється знову і знову, що приводить до того, що ви починаєте боятися спати вночі. Тут ми не можемо зберігати інформацію, просто зберігаючи фізичний носій. Часто взагалі не існує ніякого фізичного об’єкту. Там, де він є, – це скоріше всього магнітний носій, який надзвичайно піддається пошкодженням, і кислотний папір у порівнянні з ним є стійким і довговічним.”

Зрозуміло, що це дещо перебільшене сприйняття проблеми, але воно підкреслює її складність.

Завдання як національних так і регіональних бібліотек – зберігати не тільки традиційні документи, а й бути електронними архівами. Важко передбачити, які саме форми представлення інформації виникнуть у майбутньому, які колекції і сервіси з’являться через деякий час. Багато стін, створених фізичними відстанями, часовими поясами і необхідністю працювати безпосередньо з фізичними об’єктами, вже рухнуло і багато ще рухне по мірі виникнення нових технологій, розвитку програмного забезпечення і засобів зв’язку.

Але дуже важливо, щоб бібліотеки розвивали співробітництво з розробниками інформації і технологій, знаходилися у постійному пошуку, розподіляючи завдання і зберігаючи інформацію.

Дякую за увагу!