Волохін О.М.,
- головний інженер з автоматизації
Кіровоградської ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

Здавна відомо, що які б цілі не ставила перед собою людина — політичні, економічні, наукові або технічні, — вона не може отримати результат лише на підґрунті тих знань і тієї інформації, яку має на даний час. В цьому контексті бібліотека, як сховище документальних джерел інформації та її структура, що забезпечує доступ до них, є базовим соціальним інститутом, який з'явився у відповідь на потребу суспільства збирати, зберігати і надавати доступ до цих документів.

Розвиток обчислювальної техніки, всесвітня мережа Інтернет призвели до глобальних змін у процесах створення, розповсюдження та обміну інформацією. Бібліотеки вже не можуть ігнорувати все зростаючий потік електронних публікацій. Це змушує їх засновувати свою роботу з новими джерелами інформації, удосконалювати нові форми бібліотечного обслуговування.

Саме на цих засадах, так би мовити, на такому підґрунті мені хотілося б розпочати доповідь про електронні ресурси нашої бібліотеки і розпочати її з історії питання.

Перші три персональних, 386-тих комп'ютери з'явилися у нашій бібліотеці в 1995 році, але про загально бібліотечну роботу з персональними комп'ютерами тоді ще мова не йшла. Імпульсом щодо фактичної комп'ютеризації установи став перший, підтриманий міжнародним фондом "Відродження", грант на створення локальної мережі бібліотеки, яка і була змонтована з 14-ти робочих станцій і окремого серверу на початку 1996 року.

Стратегічним най той час було питання вибору професійного програмного забезпечення для бібліотеки в цілому. Після піврічних досліджень та вагань ми прийняли рішення на користь Автоматизованої Бібліотечної Інформаційної Системи "ІРБІС" виробництва ДПНТБ Росії. До речі, про наслідки такого вибору ми не жалкуємо і досі. В той час в Україні не існувало вітчизняного, дійсно професійного (тобто такого, що підтримує міжнародні бібліотечні формати) програмного забезпечення. Перші версії програми у середовищі ДОС не давали змогу простого перекладу інтерфейсу програми з російської на українську мову. Це було пов'язано із розбіжностями у підході до кодування українського алфавіту в персональному комп'ютері. На той час в Україні паралельно існували, фактично, три комп'ютерні кодові таблиці для української мови. Після погодження із виробником ІРБІС, ми запровадили відповідні програмні доробки в системі і випустили першу україномовну версію. Таким чином з середини 1996 року наша бібліотека стала офіційним дилером системи ІРБІС в Україні. Багато запроваджень було здійснено з того часу, доопрацьовано цілу низку версій, в 1998 році випущено першу україномовну Windows-версію ІРБІС. Силами автоматизаторів нашої бібліотеки система ІРБІС стала здатною створювати описи для Реєстру рідкісних і цінних документів та багато іншого. Підтвердженням успішної діяльності в цьому напрямку є більш ніж 35 інсталяцій системи у різних бібліотеках України.

З березня 1997 року бібліотека розпочала створення власного електронного каталогу. Були започатковані перші три бібліографічні бази даних (БД): "Книги", "Періодика" та "Іноземна література". Одним із стратегічних рішень в питаннях електронної каталогізації було запровадження обов'язкової предметизації кожного, без виключення, документу, що потрапляє до електронного каталогу, та запобігання скорочень кількості елементів бібліографічного опису в електронному записі. Не звертаючи увагу на зростання трудомісткості та збільшення часу на створення електронного запису, ми і наші користувачі відчуваємо реальні переваги такого підходу — пошукові можливості наших каталогів значно зросли завдяки збільшенню точок доступу до електронних записів, з'явилися можливості використання складного, багатоваріантного пошуку, про які неможливо було говорити відносно каталогу карткового. Сьогодні, через шість років, бібліотека розробляє близько 10-ти бібліографічних і фактографічних БД із загальною кількістю понад 160 тис. записів власного виробництва.

Наступним значним етапом нашого розвитку стало постійне підключення до мережі Інтернет у липні 1998 року. Саме в той час ми відкрили Інтернет-Клас на 6 робочих місць, який став першою загальнодоступною точкою доступу до мережі Інтернет для жителів нашого міста. А сталося це знову завдяки нашій грантовій діяльності у співдружності з Обласною Жіночою Інформаційною Службою з актуальних питань жіноцтва.

З січня 1999-го, в рік сторіччя нашої установи, розпочав роботу власний веб сервер. Без перебільшення можна констатувати, що сайт є одним з найпотужніших за обсягом та змістом серед сайтів бібліотек України.

Безкінечно можна сперечатися про питання першорядних, а також менш важливих функцій бібліотечного сайту. Тобто чи потрібно бібліотеці розміщувати на власному сервері інформацію про правила користування, час роботи, лист директора чи історичну довідку. Але для нас, безперечно, є одне з головних, якщо не найголовніших завдань дійсно професійного сайту бібліотеки - створення механізму доступу через Інтернет до власних електронних каталогів. Саме онлайн-каталог відрізняє бібліотечний сайт від будь-якого іншого. Тому вже через чотири місяці після запуску нашого сервера, у травні 1999-го ми запустили в роботу першу версію онлайнового каталогу. Важливо зазначити, що цей модуль було розроблено у бібліотеці самостійно, а не придбано у виробника системи ІРБІС — ДПНТБ Росії (розробник Ященко Денис Олександрович, провідний інженер відділу автоматизації Кіровоградської ОУНБ). Таким чином ми отримали можливість самостійно конструювати онлайнову систему, яка на наш погляд максимально відповідала власним потребам та світовим зразкам. До речі, сьогодні на сайті працює вже третя версія модулю, яка ввібрала чотирьохрічний досвід експлуатації системи. Цей варіант настільки простий та надійний в експлуатації, що не потребує ніякої додаткової роботи з боку автоматизаторів взагалі. Достатньо на початковому етапі підключити певну бібліографічну БД системи ІРБІС до модулю онлайн-каталогу, а все інше система буде виконувати сама цілодобово круглий рік. Хоча в третій версії (на відміну від другої) і довелося відмовитися від підтримки протоколу Z-39.50, але, з нашої точки зору, на сучасному етапі переваги зручної та надійної експлуатації системи, актуальність бібліографічних даних у реальному режимі часу, тобто повна синхронність внутрішнього електронного каталогу та онлайн-каталогу, того варті. Тим більше, що розвинути пошукові можливості, а саме, зручний пошуковий інтерфейс, можливість застосування багатоваріантного пошуку із використанням булівської логіки, система додаткових словників ключових слів, предметних рубрик, персональних та колективних авторів — залишаються стабільними від версії до версії.

Наступним етапом розвитку електронних ресурсів нашої бібліотеки став проект "Електронний Музей Книги", який був підтриманий міжнародним фондом "Відродження" наприкінці 1999 року. Основною його метою було надання вільного доступу через мережу Інтернет до колекції рідкісних і цінних документів, особливо колекції О.Ільїна. Не менш важливим завданням оцифровки рідкісних видань ми вбачаємо функцію збереження старих документів, які фізично руйнуються під впливом часу. Розділ "Електронний Музей Книги" можна розглядати як окремий тематичний сайт, який входить в структуру сайту бібліотеки. Саме тут, вперше в Україні, було застосовано нову технологію збереження графічних зображень в форматі Дежа Вю (DJVU), яка відкриває нові можливості у передачі високоякісних графічних зображень і створена саме для використання у мережі Інтернет.

Внутрішні електронні ресурси.

Тепер, після загального огляду та історичної довідки, хочу звернутися до внутрішніх електронних ресурсів, тобто до тих ресурсів, які може отримати наш користувач, завітавши до бібліотеки особисто.

Мабуть, цікавим буде зазначити, що парк персональних комп'ютерів ОУНБ складається майже з 70 машин і окремого сервера. Лише 18 комп'ютерів бібліотеки та 7 робочих місць IATP центру віддані у безпосереднє використання відвідувачами. Це складає біля 35% від загального парку машин. Багато це чи мало? Чому склалося саме так, що значно більше ніж половина комп'ютерів використовується тільки персоналом бібліотеки? Погано це, чи добре? На нашу думку таке співвідношення є природним на даному етапі розвитку. Переважну більшість електронних ресурсів для пересічного користувача розробляє саме персонал бібліотеки, а не запозичує їх зовні. І така ситуація, на мій погляд, ще буде зберігатися певний час.

Інше питання, наскільки ефективно використовуються читацькі місця та наскільки доречно вони розташовані в структурі бібліотеки.? 6 комп'ютерів ми розташували у залі каталогів бібліотеки (на ІІ поверсі) із єдиним призначенням — забезпечити доступ тільки до внутрішнього електронного каталогу. На них заборонено користуватися Інтернетом. 8 машин Інтернет-Центру бібліотеки (в окремому залі на І поверсі) призначені для задоволення потреб користувачів щодо мережі Інтернет. Однак це означає, що в залі каталогів користувач обмежений тільки внутрішніми ресурсами бібліотеки. Справа в тому що 5 внутрішніх робочих місць бібліотекарів довідково-бібліографічного відділу, який обслуговує зал каталогів, мають постійне з'єднання з Інтернет, додатково одне читацьке робоче місце залу каталогів, де розташована БД "Ліга-Закон" забезпечать можливість надати розширену довідку із використанням мережі Інтернет, але тільки за допомогою консультанта-бібліографа. 2 робочих місця у відділі документів іноземними мовами (в рамках проекту "Вікно в АмерикуФ) дають можливість читачам використовувати як внутрішні ресурси бібліотеки — електронний каталог, БД на CD і DVD, так і зовнішні ресурси з мережі Інтернет. Ще одне робоче місце для користувачів розташоване у відділі краєзнавства для використання як внутрішніх, так і зовнішніх інформаційних ресурсів, що стосуються тематики краєзнавчого характеру. Цікавою на мій погляд є статистика щодо кількісного складу читацьких машин нашого Інтернет-Центру у порівнянні з іншими, більш потужними бібліотеками світу.

8 робочих місць — це багато чи замало? Спробую проілюструвати таке співвідношення на прикладі нашої ОУНБ та центральної публічної бібліотеки Квінса в місті Нью Йорк (нашого міжнародного партнера). У абсолютному порівнянні — замало. Публічна бібліотека Квінса має у своєму приміщенні так званий Кібер-центр на 40 робочих місць який виконує аналогічні нашому Інтернет-Центру завдання — надавати вільний доступ користувачам бібліотеки до мережі Інтернет. Але якщо враховувати що кожного дня публічну бібліотеку Квінс відвідує 5,5 тис. користувачів, то підрахунок показує: щоденно на кожне робоче місце для роботи в Інтернет потенційно претендує 137 осіб. Нашу бібліотеку щоденно відвідує біля 700 користувачів, тобто на робоче місце в Інтернет-Центрі потенційно претендує приблизно 87 відвідувачів. А це значить що відносні показники ми маємо у 1,5 рази кращі.

Розглянемо більш детально БД що створюються відділами бібліотеки. Найбільшу кількість баз даних, а саме 4, створює відділ обробки документів і організації каталогів (керівник відділу Кулик Ольга Іванівна).

БД "Книги". Розпочата у 1997 році. Документів - 38010. Доречі, слід відмітити, що з осені 2002 року БД стала поповнюватися документами в результаті ретроконверсії карткового каталогу. Після незначної доробки в системі ІРБІС стало можливим копіювання готових описів книг російською мовою з CD-ROMу "Російська національна бібліографія", який щорічно випускається Російською книжковою палатою. CD-ROM вміщує 800 тисяч описів книг за період 1980-1997рр. Експорт виконується в форматі UNIMARC і зберігається в файлі формату ISO-2709, після чого такий файл імпортується до БД "Книги" і виконується кінцеве корегування кожного запису. А саме корегуванню підлягає: шифр ББК, предметна рубрика вноситься тільки українською мовою, заносяться інвентарні номери примірників. Слід ще раз зазначити, що використання готових записів, навіть звертаючи увагу на те, що записи обов'язково корегуються є значно зручнішим і більш швидкісним процесом каталогізації, ніж створення запису "з нуля".

В підтвердження цього можна навести наступний практичний досвід. За перші 5 років створення цієї БД вона зростала щорічно в середньому на 5 тис. записів і на осінь 2002-го року налічувала 26 тис. Із введенням ретроконверсії за допомогою CD-ROM, тільки за останній рік база зросла майже на 12 тис. записів, при постійному складі каталогізаторів та кількості комп'ютерів.

БД "ВІДЕО" Включає відео матеріали видані іноземними, українською та російською мовами. Розпочата у 1999 році. Документів - 999. На мій особистий погляд БД являє собою зразок високої якості бібліографічного опису документів на нетрадиційних носіях.

БД "Медіа" — Документи на нетрадиційних носіях.БД включає комп'ютерні файли, CD-ROMи, DVD-ROMи, записи на магнітній плівці та ін. Розпочата у 2000 році. Документів - 240.

БД нотних партитур. Включає нотні видання. Розпочата у 2001 році. Документів - 106.

Довідково-бібліографічний відділ бібліотеки (керівник Літвінова Єлизавета Геннадіївна). Розробляє і підтримує найбільшу за обсягом БД "Періодика", де відображаються періодичні видання та статті з періодичних видань, що одержують всі структурні підрозділи бібліотеки. БД включає документи видані українською та російською мовами. Розпочата у 1997 році. Документів - 99182. До цієї БД даних потрапляють усі записи Центрально-Українського Кооперативного Каталогу (ЦУКК), про який мова піде трохи пізніше.

БД відділу документів іноземними мовами (керівник відділу Сергєєва Оксана Петрівна). Включає документи, видані іноземними, українською та російською мовами. Розпочата у 1997 році. Документів - 5088.

Відділ краєзнавства (керівник Макарова Тетяна Петрівна) розробляє та підтримує дві бібліографічні та одну фактографічну БД: БД "Краєзнавство" Тематика БД: краєзнавство Кіровоградської області. Розпочата у 1999 році. Документів - 13199.

Бібліографічна БД "Документи місцевої влади". Тематика: документи Облдержадміністрації та Обласної Ради Кіровоградської області. Розпочата у 2002 році. Документів - 165.

Фактографічна БД "Персоналії" — вміщує біографічні дані про видатних осіб Кіровоградщини та бібліографії їх робіт. Розпочата у 2001 році. Документів Ц 165.

БД відділу мистецтв (керівник Іванцова Людмила Вікторівна). Відображаються періодичні видання, що надходять до відділу мистецтв. Розпочата у 2001 році. Документів Ц 2685.

Відділ методичної роботи і соціологічних досліджень (керівник Циганкова Любов Олексіївна) розробляє довідково-фактографічну БД "Бібліотеки Кіровоградської області". Спеціального призначення. Вміщує дані про усі бібліотеки Кіровоградської області. Кількість документів - 1279.

Доступ до усіх перелічених БД також надається через онлайн каталог через мережу Інтернет.

Крім доступу відвідувачів бібліотеки до власних БД, бібліотека надає доступ до ряду БД стороннього виробництва. Серед них БД "Ліга-Закон" у довідково-бібліографічному відділі, БД ЕБСКО на DVD у відділі документів іноземними мовами, енциклопедія кіномистецтва на CD у відділі мистецтв та інші.

Зовнішні електронні ресурси.

Під зовнішніми електронними ресурсами ми будемо мати на увазі ресурси, створені силами нашої бібліотеки і доступні для зовнішнього користувача через мережу Інтернет, тобто з веб серверу Кіровоградської ОУНБ. Тематично сервер поділений на три головні напрямки:

1. Ресурси бібліотеки (загальна інформація, БД, каталоги, бібліотечна справа)
2. Регіональна інформація (в т.ч. краєзнавство)
3. Навігація в Інтернет.

Безумовно, головна увага приділяється першим двом напрямкам.

Загальний опис сайту має таке формулювання: ресурси Кіровоградської ОУНБ, каталоги, повні тексти книг, дисертації, рукописи, щоденники видатних осіб, бази даних, матеріали конференцій, краєзнавство, довідкова регіональна інформація, бібліотечна справа. Абсолютно зрозуміло, що за відведений мені час неможливо зробити детальний опис нашого сайту із переліком усіх опублікованих матеріалів. Достатньо великий за обсягом, наш сервер вміщує більше трьох тисяч цифрових документів різного формату та обсягу. Тому дозволю собі зупинитися на глобальних напрямках цієї роботи.

Важливим буде зазначити головний принцип відбору матеріалів для електронних публікацій та формування нашого сайту — створення цифрових ресурсів, БД краєзнавчого характеру; розкриття унікальних (по відношенню до інших) фондів бібліотеки; надання доступу до каталогів та довідково-бібліографічного апарату. Іншими словами, ніхто і ніде в світі не зможе краще нас висвітлити та акумулювати інформацію про книги, друковані твори, історичні та сучасні особистості, які мають відношення до території, де ми знаходимось.

Одним з таких напрямків роботи є наш Електронний Музей Книги. Він має 6 віртуальних залів, 6 тематичних розділів серед яких "Рукописи XV-XX століть", де опубліковано ряд повних кольорових фотокопій унікальних рукописних книг, в тому числі "Апокаліпсис", "Божественна літургія" Миколи Васильовича Гоголя та інших. Розділ музею "Мистецтво книги" вміщує фотокопії книг "Патерік Печерський" 1661р., "Слава России или собрание медалей Петра ВеликогоЕ" 1770р. та інших. Тобто ці розділи віртуального музею розкривають унікальні екземпляри з фонду нашої бібліотеки. Причому в Інтернет подається повні копії книг, а не титульні сторінки. Інші розділи Музею Книги складаються з різноманітних матеріалів (в тому числі і повних текстів дисертацій), які мають відношення до видатних земляків нашого краю, історичних особистостей, які певним чином пов'язані із нашим містом чи регіоном.

Слід зазначити що робота з оцифровки паперових видань ведеться за двома напрямками:

• Перший напрямок - це створення графічних копій кожної сторінки книги, на яких можна побачити текстуру паперу, використання книжкових прикрас та малюнків, використання стародавніх алфавітів у манускриптах, або друкованих книгах, які вже не використовуються у сучасному книговидавництві.

• Другий напрямок - це переведення паперових видань у текстовий формат. Такий метод потребує декількох етапів:
  • сканування документу (тобто створення графічної копії першоджерела);
  • обробка графічної копії програмою оптичного розпізнавання тексту для переведення тексту з графічного представлення у текстовий формат комп'ютера;
  • корегування орфографічних помилок в тексті, допущених програмою оптичного розпізнавання;
  • електронна публікація матеріалу у одному із загальноприйнятому форматі на сервері бібліотеки. Слід зазначити, що такий метод хоч і потребує більших затрат, але має і певні переваги — оцифровані таким чином матеріали дають можливості повнотекстового пошуку.

Перший метод ми використовуємо для оцифровки рукописів та старовинних видань, другий — для усіх інших.

Наступний напрямок нашої роботи - це проект кооперативної каталогізації - Центрально-Український Кооперативний Каталог. У 2000 році Кіровоградська ОУНБ виступила із пропозицією: розпочати роботу над створенням спільного бібліографічного каталогу аналітичних описів статей українських журналів. Цей заклик підтримали дві регіональні бібліотеки: Чернівецька та Вінницька ОУНБ. Головною метою проекту є прискорення процесів бібліографічної обробки документів, виключення дублювання процесів, отримання реальних переваг спільного використання ресурсів та створення онлайнового центру кооперативної каталогізації для бібліотек України.

Кожні півроку, кожний учасник проекту бере на себе обов'язок описувати усі статті з визначених для нього 13 журналів. Потім файл з описами такого номеру переправляється через мережу Інтернет до спеціального сховища на сервері нашої бібліотеки і стає доступним для завантаження іншими учасниками проекту. Таким чином, обробляючи тільки 13 журналів кожна бібліотека отримує описи на 39 найменувань журналів. За 3 роки роботи накопичено біля 70 тис. аналітичних описів статей у міжнародному форматі UNIMARC. Відділом автоматизації нашої бібліотеки розроблено спеціальне програмне забезпечення, яке допомагає зробити роботу з каталогом більш зручною і ефективною. А саме, робот ЦУКК повідомить електронною поштою кожного учасника про чергове поповнення каталогу новим номером журналу, тобто надасть інформацію про назву журналу, його номер і від якого учасника він надійшов. На сайті бібліотеки (http://www.library.kr.ua/cucc/) можна отримати інформацію про правила для учасників, довідкову інформацію про наявність кожного номера та переглянути будь-який опис через онлайн-каталог нашої бібліотеки. З січня 2004 року виявила бажання приєднатися до ЦУКК Тернопільська ОУНБ.

Ще один проект нашої бібліотеки, на який варто звернути увагу — проект МЕТАДАТА. Його основним призначенням є використання міжнародного стандарту Дублінського ядра метаданих для опису ресурсів Інтернет. В 2000 році Європейський комітет із стандартизації запропонував використання цього стандарту для музеїв, бібліотек, державних агенцій та комерційних установ щодо опису веб ресурсів. В США, Австралії, Канаді, Данії, Фінляндії, Ірландії та Великобританії в цьому ж році формат Дублінського ядра рекомендований і прийнятий як державний стандарт для онлайн ресурсів та е-комерції. В результаті впровадження нашого проекту протягом 3-х років можна констатувати, що сайт Кіровоградської ОУНБ став найбільшим в Україні, а можливо і в СНД сайтом тотального запровадження описів власних цифрових ресурсів у форматі Дублінського ядра. Це означає, що практично кожна сторінка нашого сайту доповнюється спеціальною електронною карткою-описом, створеною за правилами стандарту Дублінського ядра. За цей час ми проводили дослідження цього стандарту. Результатом такої роботи став комплекс онлайнових програм, розроблених відділом автоматизації бібліотеки. Вони доступні для вільного використання з нашого сайту (http://www.library.kr.ua/dc/). Програми дозволяють створювати описи ресурсів Інтернет в форматі Дублінського ядра та конвертувати такі описи у формат бібліографічного обміну даними UNIMARC, що в свою чергу дозволяє імпортувати описи цифрових ресурсів Інтернет у бібліографічні БД. Доречі, формат UNIMARC є національним стандартом для багатьох країн світу — Франції, Росії, України, Білорусі, Індії, Китаю, Хорватії, Литви та інших. За сприяння Міжнародного Фонду Відродження видано навчальний посібник "Каталогізація цифрових ресурсів Інтернет. Дублінське ядро метаданих.", який було передано бібліотекам України під час міжнародної конференції Крим-2003. Міжнародним визнанням нашої роботи можна вважати факт опублікування у США головним сайтом світового стандарту Дублінського ядра (http://dublincore.org) посилань на 2 наші онлайнові програми. Статистика відвідувань сайту Кіровоградської ОУНБ підтверджує щоденні багаторазові звернення до цих програм з багатьох точок світу.

І на кінець дозволю собі пофілософствувати на тему ролі і місця професійних бібліотек, тобто нас з вами, у світовій мережі Інтернет. Безперечно, ми розглядаємо мережу Інтернет як найбільшу в історії людства енциклопедію, якщо хочете, унікальну світову бібліотеку, світове сховище різноманітних цифрових документів із безмежними освітніми, інформаційними, пізнавальними можливостями, однаково доступними з будь-якої точки світу. На початку XXI століття на теренах СНД склалася стійка ситуація, коли на просторах Інтернет з'явилися десятки, якщо не сотні, так званих Інтернет-бібліотек, тобто віртуальних бібліотек, які фактично бібліотечними установами не є. яв Звичайно, це особа, або група ентузіастів книги, які вирішили виправити ситуацію із наповненням мережі Інтернет повними текстами книг, тобто перенести якомога більшу кількість друкованих книг у нове електронне середовище. Спочатку, ще декілька років тому, така ідея виглядала як не зовсім серйозна — ідеалістична. Але зараз з упевненістю можна сказати, що цей рух живе своїм реальним життям. Сотні, якщо не тисячі комп'ютерщиків-ентузіастів щоденно сканують друковані книжки, за допомогою програм оптичного розпізнавання переводять їх у текстовий формат, вичитують тексти на предмет помилок і відправляють їх за допомогою тієї ж мережі Інтернет до сайтів-бібліотек. Яскравим прикладом такої віртуальної бібліотеки є сайт бібліотеки Мошкова, заснованої в 1994 році — найкрупнішої в російському Інтернет. На сайті налічується більше 10 тис. книг найрізноманітнішої тематики від класики до комп'ютерної літератури. Поповнення новими книгами відбувається кожного дня. Слідом за бібліотекою Максима Мошкова йдуть десятки інших в Росії, Україні та інших країнах СНД із власними електронними фондами від декількох сотень до декількох тисяч повних текстів книг. На такому фоні "відпочивають" всесвітньо відомі проекти Гуттенберг (США) та Руттенберг (Швеція), в які вкладені досить великі кошти. Наприклад, проект Гуттенберг розпочато в США у 1971 році із наміром переведення в електронну форму повних текстів книг, що являють собою культурне надбання людства. Ще й досі, після 30 років роботи над проектом, десь у майбутньому його кінцева ціль — оцифрувати 10 тис. книг.

А тепер, так би мовити, відкинувши честь професійного мундира, давайте задумаємось: чого дійсно варті сайти наших з вами бібліотек?

Уявіть собі пересічного користувача Інтернет, який бачить віртуальні бібліотеки, які у професійному сенсі такими не являються — із тисячами книг і сайти професійних бібліотек, власне без книг із своїми "переліками платних послуг", "історією бібліотеки" і таке інше. Погодьтеся, парадоксальна ситуація!

Ось тут і виникає споконвічне питання :що робити?

Якщо ми покинемо усі разом нашу основну роботу і почнемо сліпо наздоганяти ентузіастів, у нас все рівно нічого не вийде — не вистачить а ні часу, а ні персоналу. Та й чи, дійсно, необхідно таким чином "виправляти ситуаціюФ?

На мій погляд треба згадати три основні стовпи, так би мовити, три кити, на яких в усі часи трималася бібліотека:

• створення довідкового апарату
• надання у користування
• зберігання.

Тобто спробувати все це спроектувати на нову сферу діяльності — мережу Інтернет. По-перше, ми можемо створювати каталоги і, мабуть, краще ніж хто-небудь інший. Отже ми можемо створювати каталоги в наших бібліографічних БД на ті ж електронні книги, повнотекстові ресурси Інтернет. По-друге, електронні записи каталогу (на відміну від паперових) мають можливість вміщувати посилання на повні тексти в Інтернет, або на власному сервері. Тобто наш електронний каталог може виконувати другу функцію — надання у користування. Трохи складніше із третьою функцією — зберігання. Ми звикли працювати із документами, які знаходяться безпосередньо у нашому фонді. У випадку із мережею Інтернет це питання не завжди вдасться вирішити позитивно. Тому, мабуть, для віддаленого ресурсу треба ввести новий термін — надійність ресурсу. Тобто наскільки довговічним є ресурс у тому випадку, якщо не вдалося легально отримати копію цього документу для збереження на власному сервері. Дореі, у відношенні до бібліотеки Максима Мошкова, таке питання вирішується дуже просто. Мошков абсолютно не заперечує копіювання своєї бібліотеки на будь-який сервер, така процедура називається в Інтернет створенням дзеркала сайту. Єдиною умовою при цьому є повідомлення власника про факт копіювання та своєчасне поповнення новими надходженнями від самого ж Мошкова. Першим прикладом бібліографічного каталогу на друковані видання та ресурси Інтернет в нашій бібліотеці є створення онлайнового каталогу з гендерних питань на сайті Кіровоградської Обласної Жіночої Інформаційної Служби (http://www.ozis.org.ua/).

Але створення каталогів на ресурси Інтернет зовсім не означає, що не треба публікувати власні повнотекстові ресурси. Цю тезу спробую пояснити прикладом з нашого сайту. В рамках краєзнавчої роботи ми вирішили опублікувати на сайті матеріали про нашого видатного земляка, видатного актора, режисера, драматурга Івана Тобілевича (Карпенко-Карого). Матеріал мав назву "Карпенко-Карий у фотографіях". В тексті матеріалу йшов перелік творів, написаних Карпенко-Карим. У нас виникла ідея спробувати знайти в мережі Інтернет повні тексти перелічених робіт, якщо вони взагалі були опубліковані. Пошук виявив, що декілька творів драматурга має все та ж бібліотека Мошкова, але не всі із нашого переліку. Тому ще чотири твори ми оцифрували самостійно і виставили на сайті бібліотеки. Таким чином, ми не тільки надали широкому загалу інформацію про історичну особу, пов'язану з нашим краєм, а й заповнили певним чином прогалину у мережі Інтернет стосовно декількох повних текстів із творчої спадщини нашого земляка.

Підведемо підсумок. Сучасні обласні універсальні наукові бібліотеки мають достатній власний потенціал і усі можливості знайти своє природне місце у новому середовищі — всесвітній мережі Інтернет. Тільки створення власних ресурсів краєзнавчого характеру, публікація наукових, історичних матеріалів, створення каталогів на значимі та повнотекстові цифрові ресурси мережі Інтернет дозволить нам зайняти належне місце серед інших постачальників знань у новому інформаційному середовищі.