Животовська В.Г.,
заступник директора з основної роботи
Кіровоградської ОУНБ ім. Д.І. Чижевського

Відомий німецький соціолог Макс Вебер, ще на початку 20 століття, звернув увагу на те, що головним в соціальному житті суспільства є УочікуванняФ, тобто кожний громадянин, йдучи до магазину, очікує зробити там необхідні покупки, а звертаючись до бібліотеки-- очікує отримати необхідну інформацію.

Соціальні інститути, в т.ч. і бібліотеки, створені для здійснення певних очікувань громадян та зобовТязані їх виконувати.

Сучасна бібліотека повинна передбачати очікування користувача.

Якщо користувач розраховує одержати книгу або іншу інформацію, а виявляється, що потрібіної книги або інформації немає, при цьому бібліотекар вів себе некорректно, користувач ставить питання Ц навіщо потрібна така бібліотека?

Публічні бібліотеки в Україні знаходяться в центрі системи забезпечення інформацією та інформаційними послугами на місцевому рівні і відіграють важливу роль у розвитку цих послуг.

Задовольнити інформаційні потреби користувача, зробити доступною для нього інформацію Ц саме в цьому полягає одна із найважливіших соціальних функцій бібліотек.

Ця функція здійснюється бібліотекою шляхом обслуговування - наданням бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг.

Розвиток процесів інформатизації суспільства, компФютеризація діяльності соціальних інститутів (шкіл, вузів, фірм, системи охорони здоровФя та інших інститутів, з якими громадянин стикається в реальному житті), змінили вимоги людей до бібліотечного обслуговування, призвели до змін у читацькому складі, мотивах їх звернення до бібліотек, читацьких пріоритетах, вплинули на склад інформаційних ресурсів бібліотек.

Склад користувачів

Безумовно, реалії сьогодення не могли не вплинути на склад користувачів бібліотек.

Зменшилось число науковців, інженерно-технічних спеціалістів, робітників тощо.

З'явились нові категорії користувачів: підприємці, економісти, менеджери, соціально незахищені категорії населення, в т.ч. інваліди, пенсіонери, безробітні.

Помітно збільшилась студентська аудиторія. У звФязку з чим, катастрофічно невистачає місць у читальних залах, відсутня потрібна кількість примірників літератури.

Збільшилося навантаження на працівників відділів обслуговування.

Менше уваги через це приділяється спеціалістам - науковцям, викладачам, економістам, вчителям. Вони витрачають час на черги, особливо у суботу і неділю.

Швидше зношуються бібліотечні фонди.

Цікаво, що сьогодні в бібліотеці можна зустріти не тільки традиційних читачів, які звертаються до друкованих документів, а й таких, що прийшли до бібліотеки користуватися фондами колекцій на електронних носіях, відео чи інформацією мережі Інтернет. І таких користувачів стає все більше.

ЗТявилися віддалені користувачі, які отримують інформацію з веб-сайту бібліотеки, он-лайн каталогу, облік яких допоміг би уточнити реальну кількість користувачів.

Хочу підкреслити, що завдяки електронним мережам Бібліотека сьогодні має можливість без обмежень збільшити час обслуговування користувачів, надаючи інформацію про свої фонди через он-лайн каталог.

Мотиви звернення

Основними мотивами звернення користувачів до бібліотеки є потреба в інформації для навчання і виробництва, здійснення наукових розробок, підвищення кваліфікації та самоосвіти, що, власне, не є новиною.

В залежності від їхніх потреб і використання бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг визначаються такі мотиви звернення до бібліотеки:

• індивідуальні Ц для особистого користування та членів сімФї;
• навчальні - з метою навчання;
• наукові - з метою здійснення наукової діяльності;
• економічні - для удосконалення існуючих та виробництва нових товарів і послуг;
• торгові - з метою наступного перепродажу;
• функціональні або виробничі - для виконання покладених на користувачів виробничих функцій.

Кількість користувачів

Щорічно бібліотечно-інформаційні послуги ОУНБ ім.Д.І.Чижевського отримують близько 30 тисяч користувачів.

Треба відзначити, що інтерес громадян до нашої бібліотеки збільшується вже протягом декількох років: від 25 тисяч у 1998 р. до майже 31 тисячі в 2002 р.

Однією з причин росту чисельності користувачів стали структурні зміни у суспільстві, галузі освіти, сфері зайнятості тощо.

З іншого боку цьому сприяло застосування бібліотекою новітніх технологій, комплектування її різними носіями інформації, розширення традиційних послуг.

Бібліотечний фонд як бібліотечний продукт

Сервіс бібліотечно-інформаційних послуг потрібно розглядати як процес погодження субТєктивних запитів користувачів та обТєктивних можливостей бібліотечного фонду, результатом якого повинно бути повне задоволення читацьких потреб.

Сучасні бібліотечні фонди є утвореннями, які гнучко реагують на зміни інформаційних потреб користувачів та їх приоритетні інтереси.

Для задоволення потреб користувачів бібліотека має у своєму фонді 756 276 примірників документів, порівняно з 1998 р Ц 748 160 документів. Це говорить про те, що за останні роки фонд бібліотеки зріс на 1%, незважаючи на активне списання дублетних, застарілих за змістом та зношених документів (в середньому щорічно 6-8 тисяч). 73% Ц це друковані видання, 22% Ц періодичні видання, 2% Ц нотні видання, 1% Ц кінофотофонодокументи. З них: українською мовою - 16%, російською - 80% , іноземною -

Протягом останніх років щорічне надходження документів складає 8-10 тисяч примірників, включно із періодичними виданнями. З них 55% - це друковані документи, 41% - періодичні видання, 3% - кінофотофонодокументи; 50% - українською мовою, 47% - російською, 3% - іншими мовами

Традиційно вибір документу співвідноситься із запитами населення, точніше з уявою про них фахівців. Треба відзначити, що зараз неможливо врахувати всю розмаїтість побажань і потреб населення. Тому, при комплектуванні ми враховуємо ситуацію на видавничому ринку, рекламу, думку ЗМІ, масовий попит на книжкову і мультимедійную продукцію, форму надання інформації, кількість наявного фінансового забезпечення, та орієнтуємося на потреби не тільки тих користувачів, що вже прийшли до бібліотеки, а й на потенційних користувачів.

Книга залишилася основним джерелом інформації, що доповнюється іншими носіями.

Наші спеціалісти вважають, що бібліотека повинна швидко адаптуватися до потреб населення Ц за останні роки вінілові платівки замінили компакт-диски, своє існування закінчують відеокасети, поступаючись місцем DVD.

Сьогодні, важливо піймати момент заміни одних носіїв на інші: зробити це занадто рано Ц значить не знайти користувачів, занадто пізно Ц залишитися з морально застарілим фондом.

За останні роки в нашій бібліотеці збільшився фонд відеокасет і складає більше 1000 одиниць - 0,1%, CD-ROM Ц майже 400 одиниць - 0,04%. Фонди діафільмів та грамплатівок не поповнюються зовсім.

Поступово до традиційного документального ресурсу книгозбірні додається суттєво новий вид Ц текстові бази даних на електронних носіях (створені бібліотекою і придбані). З 1998 року до послуг користувачів УЕлектронний музей книгиФ, створений спеціалістами Бібліотеки та з 2001 року - електронна база даних УЛіга. ЗаконФ, придбана у інформаційно-аналітичному центрі УЛігаФ (м.Київ).

З жовтня 2002 р. у бібліотеці організовано збір, зберігання та надання у користування документів органів місцевої влади та місцевого самоврядування

Повноту фондів краєзнавчих та місцевих видань забезпечує доставка місцевого обовТязкового примірника.

Організація передплати періодичних видань, кожного року через обмеженість коштів (20-30 тисяч грн.), вимагає зваженого підходу, систематичного вивчення попиту на те чи інше виданнями відділами, які працюють з періодикою. Тому, вивчення здійснюється диференційовано: стосовно масового користувача, науковців, спеціалістів (комплект періодики для яких набагато дорожчий, передплатити його важче, проте саме в спеціалістах і науковцях бібліотека зацікавлена більше, оскільки в останні роки спостерігається зменшення їх кількості). Адже від того, наскільки якісним є склад періодики, значною мірою залежить цінність інформаційного потенціалу бібліотеки. Щорічно бібліотека передплачує близько 100 газет, 200 журналів.

Треба зазначити, що ціни на наукові періодичні видання з року в рік зростають, а фінансування бібліотеки не збільшується.

У той же час спостерігається тенденція зростання кількості електронних видань, у першу чергу, електронних версій періодичних видань. Як свідчить світова практика використання електронних видань є одним із магістральних напрямків у сучасній діяльності бібліотек, що дозволяє відійти від традиційних шляхів передплати періодичних видань, скоординувати зусилля і, тим самим, розширити репертуар одержуваних газет та журналів. І цей вид комплектування треба вивчати як альтернативний.

Щороку працівниками відділу комплектування готується зведений комплексний каталог періодичних видань, який дозволяє аналізувати координацію передплати періодичних видань серед бібліотек міста.

Зрозуміло, що незначні надходження книг та періодичних видань, які отримує бібліотека протягом року, не можуть заповнити всі лакуни, які утворилися нині у фонді бібліотеки. Не вистачає, насамперед, української книги з питань освіти, права, економіки, менеджменту, українознавства, математики, нових довідкових видань, нової художньої літератури.

Нові бібліотечно-інформаційні продукти і послуги

Слід відзначити, що впродовж останніх пФяти років нами було створено велику кількість нових бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг соціально-громадського спрямування, а саме:

• забезпечено доступ користувачів до електронних баз даних безпосередньо в бібліотеці;
• надано доступ до інформації на нових видах носіїв інформації Ц відкриття Інтернет-класу, відеоабонементу, фонду СD-ROM;
• організовано доступ до ресурсів бібліотеки для віддалених користувачів шляхом створення веб-сайту та он-лайн каталогу бібліотеки;
• створено умови для вільного доступу населення до інформаційних ресурсів місцевого самоврядування: законодавчих, нормативних, статистичних, економічних, аналітичних, соціологічних та інших матеріалів;
• організовано доступ до повнотекстових баз даних на електронних носіях, створених бібліотекою або придбаних нею;
• представлена можливість надання бібліотечних послуг для користувачів усієї області шляхом використання можливостей Інтернет, електронної пошти через відкриття інформаційно-ресурсних центрів у районних бібліотеках;
• забезпечено надання правової інформації з різних сфер життєдіяльності громадян у безкоштовній юридичній приймальні
• організовано знайомство з інформаційними ресурсами Бібліотеки потенційних користувачів-дітей, у новоствореному дитячому куточку.

Виконання цих завдань забезпечило зовсім новий рівень бібілотечно-інформаційного обслуговування, створило умови якісного та швидкого публічного доступу до інформації та знань.

Сервіс

Тобто, всі ці роки ми вирішували одну із найважливіших бібліотечних проблем сьогодення Ц переорієнтацію стратегії володіння інформаційними ресурсами на стратегію оперативного доступу до них, активно впроваджуючи бібліотечно-інформаційні послуги.

Доступ до довідкового та інформаційного сервісу

Інформаційний сервіс нашої бібліотеки передбачає надання користувачам суттєвої допомоги в користуванні бібліотечними фондами:

• відповідаючи на довідкові запити,
• допомагаючи у пошуках матеріалів як за традиційним картковим каталогом, так і сучасним електронним,
• надаючи поради щодо інформаційних джерел та пошукових стратегій,
• забезпечуючи точне направлення необхідних користувачу джерел.

Основними джерелами інформації були бібліотечні продукти -електронні бази даних УКнигиФ, УПеріодичні виданняФ, УВідеокасетиФ, УКраєзнавствоФ, УДокументи іноземними мовамиФ, створені працівниками спеціалізованих відділів.

Ці бібліотечні продукти дозволяють користувачам швидко визначати місцеперебування необхідних матеріалів у бібліотечних фондах за автором, назвою, предметом, ключовим словом, роком та місцем виданням тощо, завдяки чому бібліотекар якісно задовольняє запити користувачів.

Загальна кількість документів, включених до електронних баз даних, складає близько 160 тисяч описів. Щорічно кількість описів електронного каталогу збільшується на 40 тисяч. В цьому році розпочато ретроконверсію карткових каталогів у електронні.

Для забезпечення оперативного доступу до інформації в інформаційно-бібліографічному відділі постійно розширюється парк компФютерів для обслуговування користувачів електронними каталогами від 2 в 1997 році до 8 в 2002 р.

Працівники інформаційно-бібліографічного відділу щорічно надають користувачам бібліотеки більше 5 000 тисяч бібліографічних довідок.

Треба відзначити, що довідковий та інформаційний сервіс є дорогою послугою, оскільки традиційно її здійснюють висококваліфіковані працівники. Але оплата їх праці не відрізняється від інших, навіть за стажем роботи.

Доступ через ІНТЕРНЕТ (Інтернет, веб-сайт, он-лайн каталог)

Визначивши Інтернет як додатковий інформаційний ресурс для користувачів бібліотеки, у 1998 р. ми відкрили перший Інтернет-клас.

Робота Інтернет-класу бібліотеки надавала можливість користувачам на додаток до друкованих джерел інформації доступ до світових електронних інформаційних ресурсів, суттєво розширювала можливості в інформаційному обслуговуванні користувачів.

Протягом 5 років можливістю доступу до Інтернет скористувалися від 1 тисячі в 1998 р. до 6 тисяч користувачів у 2002 р.

Відкриття у 2003 р. в бібліотеці сучасного Інтернет-центру сприяло зростанню позитивного іміджу бібліотеки як інформаційного центру регіону.

Сьогодні в Інтернет-центрі можна скористатися швидкісним Інтернетом за допомогою сучасних потужних персональних компТютерів та отримати кваліфіковану допомогу від бібліотекарів-консультантів щодо навігації у всесвітній мережі. Для користувачів 2 рази на місяць проводяться тренінги.

Третій рік разом з нами задовольняє інформаційні потреби користувачів Ц центр доступу до мережі Інтернет - Internet Acceess and Training Program IREX/IATP. Центр надає нашим користувачам не тільки безплатний доступ в Інтернет, а і можливість навчання компТютерним технологіям.

Упродовж 5 років бібліотека використовує Інтернет для надання послуг наявним та новим користувачам через веб-сайт бібліотеки, який щорічно відвідують близько 35 тисяч користувачів.

На веб-сайті представлена інформація не тільки про послуги бібліотеки, її фонди та події, а й про історію та сучасність Кіровоградщини.

Крім цього, Бібліотека пропонує своїм користувачам Інтернет-доступ до внутрішнього сервісу через організацію роботи он-лайн каталогу, де можна знайти інформацію про зміст книг та періодичних видань, які отримувала бібліотека, починаючи з 1997 року.

Наші користувачі приділяють особливу увагу до веб-послуг.

Тому бібліотека продовжуватиме вдосконалювати Інтернет-доступ до своїх зібрань та інформацію про них.

Доступ до цифрових документів, повнотекстових баз даних

До традиційного документального ресурсу Бібліотеки, який складає 756 тисяч документів, поступово додається суттєво новий вид Ц текстові бази даних на електронних носіях, створені Бібліотекою чи придбані.

Ми застосовуємо цифрові технології для забезпечення широкого доступу до своїх зібрань та збереження друкованих раритетів для майбутніх поколінь.

На сервері ОУНБ ім.Д.І.Чижевського представлені такі бази даних та електронні публікації, як УДокументи місцевої владиФ , УЕлектронний музей книгиФ, УКраєзнавствоФ , УДисертаціїФ , УВіртуальні виставкиФ тощо.

Щорічно кількість оцифрованих та оброблених документів зростає, потребує систематизації та визначення пріоритетів.

Електронні ресурси Бібліотеки включають також бази даних, створені спеціалізованими організаціями.

Придбана інформаційно-пошукова база УЛіга: ЗаконФ є надійним джерелом нормативно-правової інформації і посідає у Бібліотеці провідну позицію серед пошуково-правових систем.

Доступ для широкого загалу користувачів

Працівники ОУНБ ім. Д.І.Чижевського постійно намагаються сприяти найширшій інформованості населення та доступу до зібрань друкованих робіт, творів на інших носіях інформації (відео-аудіокасетах, компакт-дисках, Інтернет тощо) шляхом організації від 400 до 600 виставок, переглядів літератури та близько 50 освітніх і культурних заходів.

Пошук нових підходів до їх організації сприяє урізноманітненню видів і тематики заходів, підвищенню їх популяризації серед користувачів Бібліотеки. Крім традиційних презентацій, зустрічей, оглядів, Днів інформацій та спеціаліста, запроваджено такі форми роботи як інформаційні ярмарки, Угрупове інформаційне обслуговуванняФ (включає тематичну лекцію, огляд або перегляд літератури та відеопоказ), лекції видатних осіб.

Користуються популярністю клуби та обТєднання за інтересами. Користувачі бібліотеки вважають престижним саме в стінах бібліотеки провести або відзначити кожну важливу культурну подію.

Перше місце не тільки за кількістю, але й за якістю засідань зайняв кіноклуб УЕкранФ. Щорічно під час 50 заходів працівники відділу мистецтв знайомлять користувачів бібліотеки як з кращими фільмами останніх років, так із класикою світового кіно.

Не менше 20 зібрань на рік проводить літературний клуб УЄвшанФ, в рамках якого організовуються премФєри нових книг письменників-земляків, літературні бесіди, зустрічі.

Всіма підрозділами Бібліотеки щорічно проводиться від 30 до 50 екскурсій.

Питання організації масової роботи бібліотекою такого рівня, як ОУНБ, є певною мірою дискусійним: з одного боку це надзвичайно дороге задоволення, яке потребує і значних трудозатрат, а з іншого боку - створює позитивний імідж книгозбірні в суспільстві.

Завдяки відкриттю у 1999 р. відеоабонементу відділу мистецтв, наші користувачі отримали можливість взяти відеокасету додому безкоштовно, терміном на 2 дні. В колекції відеоабонементу більш ніж 1000 відеокасет.

Інформаційно-ресурсний центр УВікно в АмерикуФ відділу документів іноземними мовами, надає нашим користувачам можливість отримати повну інформацію про США як за допомогою друкованих документів, так і за допомогою новітніх носіїв інформації - CD-ROM, DVD, Інтернет.

Юридична приймальня, створена за ініціативи обласної інформаційної служби для жінок та обласного управління юстиції, безкоштовно надає населенню правову інформацію з різних сфер життєдіяльності громадян регіону, і отримала високу оцінку від малозабезпечених верств населення.

Дитячий куточок, створений у відділі міського абонменту, сприяє знайомству з інформаційними ресурсами Бібілотеки потенційних користувачів, під час їх розваг.

Важливим моментом у 2002 році стала організація доступу до ресурсів бібліотеки людей з обмеженими можливостями шляхом відкриття пандусу.

Структура

Орієнтація на користувача визначила в структурі Бібліотеки два комплекси: 1-й комплекс - обслуговування або надання бібліотечно-інформаційних послуг та 2-й комплекс - забезпечення обслуговування або створення бібліотечних продуктів.

Відчувши, що існуюча структура Бібліотеки, не спроможна забезпечувати сучасні потреби користувачів в інформаційно-бібіліотечних продуктах та послугах, за причин недостатнього фінансування та повільного впровадження нововведень, адміністрацією було прийнято декілька рішень про реорганізацію та створення сучасної структури Бібліотеки на базі існуючої.

У 2001 р. на основі відділу краєзнавства та рідкісної книги створено окремі відділи: УВідділ краєзнавстваФ та УВідділ рідкісних і цінних документівФ.

У 2003 р. реорганізовано сектор періодичних видань, і всі періодичні документи перерозподілено між спеціалізованими відділами.

Відеабонемент став частиною відділу мистецтв, а Інтернет-центр Ц відділу маркетингу.

Таким чином, надання бібліотечно-інформаційних послуг забезпечують 11 структурних підрозділів: сектор реєстрації читачів та контролю; відділ читальних залів; відділ документів з питань економіки, виробництва та природничих наук; відділ мистецтв; відділ документів іноземними мовами; відділ міського абонементу; відділ краєзнавства; відділ рідкісних і цінних документів, відділ зберігання основного фонду та відділ маркетингу Ц Інтернет-центр.

Найпопулярнішими серед користувачів за кількістю відвідувань є відділ читальних залів, відділ міського абонементу та відділ мистецтв.

Загальна кількість відвідувань всіх структурних підрозділів щорічно збільшується і складає від 140 тисяч у 1998 р. до 179 тисяч у 2002 р.

Про комплекс забезпечення обслуговування та створення бібліотечних продуктів мова піде у наступній доповіді.

Кадри

Треба підкреслити, що особливість читача, його запити, уподобання є головним і визначальним в організації роботи Бібліотеки.

Незважаючи на всі труднощі, бібліотечні працівники намагалися задовольнити читацькі потреби, сформувати у користувача позитивне ставлення до бібліотеки як основного джерела інформації, культури та освіти.

Обслуговували користувачів 83 бібліотечних спеціалісти. З них: 70% мають вищу освіту. 90% - жінки, 25% - молодь. 15% бібліотечних працівників пенсійного віку.

Новим у роботі по добору кадрів було проведення конкурсу на заміщення вакантної посади. Треба відзначити, що у конкурсі взяли участь 8 кандидатів на посаду.

Протягом року найкращі працівники відзначалися подяками, грамотами, почесними грамотами, Премією ОУНБ ім.Д.І.Чижевського і, навіть, іменними годинниками.

У серпні 2002 р. трудовий колектив ОУНБ ім.Д.І.Чижевського було нагороджено Почесною Грамотою Кабінету Міністрів за активну роботу із збереження і популяризації української та всесвітньої літературної спадщини, у вересні 2003 р. Подякою ПремФєр Міністра України відзначено директора бібліотеки О.М.Гаращенко.

Зрозуміло, що позитивні досягнення бібліотеки, а вони існують Ц значною мірою залежали від ентузіазму і наполегливості окремих особистостей і колективів, а не від їх заробітної плати.

Фінансове забезпечення доступу

Для якісного бібліотечно-інформаційного обслуговування та створення конкурентноспроможніх бібліотечних продуктів, потрібно було належне фінансове забезпечення.

Гостро відчуваючи на собі сьогоднішні фінансово-економічні умови працівники Бібліотеки прагнули знайти вихід із становища, що склалося, за рахунок пошуку шляхів самофінансування.

Впроваджували надання платних послуг користувачам, кошти від яких (у сумі від 61 до 68 тисяч гривень) активно залучалися до організації діяльності закладу.

Крім того, активно проводився пошук додаткових коштів шляхом отримання грантів для реалізації проектів від Міжнародних фондів.

Маркетингова діяльність бібліотеки була спрямована на спростування у широкого загалу населення регіону обмеженого розуміння бібліотеки як місця, де можна отримати книжки.

Разом із адміністрацією і провідними спеціалістами Бібліотеки, ми формували імідж нашої бібліотеки:

• як осередку доступу не тільки до зареєстрованих ресурсів Бібліотеки, але і зовнішніх інформаційних ресурсів,
• як місця, де вони можуть набувати освіту та необхідні нові професійні знання і навички,
• як центру спілкування та дозвілля,
• як публічної інституції, яку можуть відвідувати всі громадяни регіону незалежно від віку, статі, етнічного соціального походження, трудової зайнятості, фізичних можливостей.

Висновок

Треба підкреслити, що зараз нагальні проблеми взаємодії Бібліотеки з користувачем - його бібліотечно-інформаційне обслуговування постають незалежно від того, чи знаходяться документи, які їх містять, у стінах конкретно нашої бібліотеки, а від того, чи якісно і своєчасно вона організовує доступ до них, застосовуючи сучасні високоефективні технології, створюючи бібліотечні продукти.