Кіноклуб - вільне об'єднання шанувальників кіно,
що з 1980 року знайомить всіх бажаючих із кращими зразками
світового кіномистецтва.
Кожен показ супроводжуеться вступним словом.
Початок о 18 годинi. вхiд за читацькими квiтками.
"Тут, хто чужий, не зрозуміє зроду.
Язичництво? Бенкет після постів?
Метафора буття мого народу –
ця трапеза серед хрестів."
30.04 Чорнобиль. Тризна, 1993 р.
Реж. Ролан Сергієнко, автор сценарію Ліна Костенко.
Людей не видно. Люди з’являться у фільмі потім. Так звані
самосели, переселенці –“народ, витіснений із своєї батьківщини”, ліквідатори,
медики, пожежники, дозиметристи – всі йдуть на Різдво у чудом вцілілу
чорнобильську Свято – Іллінську церкву, де отець Федір, “душпастир зони”,
святкову різдвяну проповідь. Далі – смерть цього краю і надія на воскресіння –
Великдень. Це той єдиний раз на рік, коли у зону пускають колишніх жителів
пом’янути своїх предків. Тут же і день Перемоги, і казенні слова над “вічним
вогнем” з побутового газового балону.І поминальні учти на гробках у мерехтінні
свіжих вінків і поліських рушників на хрестах... Зруйнований матеріальний світ і
незнищенний світ духовний – це та вісь, навколо якої існує фільм.
Кіно-Театр.- 2001.– с.2-4.
16.05 Вавилон XX, 1979 р.
реж. Іван Миколайчук
Світ українських міфів та обрядів, світ сильних духовних
людей. Фільм-туга за незбагненною Україною.
«Багато можна говорити про метафоричність мови «Вавилон XX».
Бодай про те, як виразив він сенс життя: Фабіян шукає його, не поспішаючи
висловлювати судження про інших людей, але перед лицем смерті, не задумуючись
затуляє від націлених гвинтівок Мальву, а, отже, й нове життя, майбутнє.
Жертовність – вищий сенс життя. Тобто, сенс знаходять не в словах, а діях,
вчинках, в мочанні».
Поетичне кіно: заборонена школа. Збірник статей і матеріалів/Автор ідеї й
упоряд. Л.Брюховецька.- К.-“Кіно-Театр”. – 2001. (Пам’яті Іван
Миколайчука)
23.05 Мікрокосмос /Microcosmos: Le people de l’herbe, 1996 р.
Реж. Жак Перрен, Клод Нурідсані, Марі Перрену
Фільм французької команди натуралістів-естетів, який отримав у Каннах 1996 Гранпрі за технічну досконалість.Можливо означити як сюрреалістичний фільм про природу.
"Це фільм про комах, але не з погляду ентомолога, що перетворює їх на об'єкт
наукового пізнання, а з погляду поета, який проектує на цей мікросвіт свої фантазми і бажання, який мислить метафорами. Разом з тим, цей фільм - результат копіткої праці: 15 років досліджень, 2 роки приготувань, 3 роки зйомок... Чи не в цьому мислилося призначення кіно ще від часів Мейбріджа: зробити видимим те., що для людського ока недоступне".
О. Брюховецька. Мікрокосмос. - Кіно - Театр. - № 2. - с. 60-61.
30.05 Чумацький шлях /A Voie Lactee, 1968 р.
Реж. Луїс Бунюель
Фільм іспанського майстра побудований на мандрівці. Богословські дискусії та теологічні сперечання. Монахи, єретики, діва Марія, Ісус, апостоли, сатана - об'єднані у часі Великим Символістом.
"Мысль сделать картину о ересях христианской религии восходит к чтению вскоре после приезда в Мексику работы Менендеса Пелайо "Испанские еретики". Я узнал из книги вещи, о которых понятия не имел, в частности о жертвах еретиков, столь же уверовавших, если не в большей степени, в непогрешимость своей веры, как и христиане. В поведении еретика меня буквально завораживало сознание непогрешимости веры и странный характер некоторых предрассудков. Позднее я узнал фразу Бретона, который....
признавал "наличие некототых точек соприкосновения" между сюрреалистами и еретиками".
![[HOME]](../redesign/gerbik.gif)
