Кіноклуб - вільне об'єднання
шанувальників кіно,
що з 1980 року знайомить всіх бажаючих із кращими зразками світового
кіномистецтва.
Кожен показ супроводжуеться вступним словом.
Початок кожного дня о 15 годинi.
Фільми Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини
Docudays UA
(надані дитячою екологічною громадською організацією «Флора»)
У відеозалі бібліотеки ОУНБ ім.Д.І.Чижевського
З 19-го по 23 листопада 2012 року
Вхід вільний
19.11.12.
Шахта №8 Естонія-Україна, 2010, 95 хв.
реж. Маріанна Каат
У самому серці шахтарського регіону усі копають – пенсіонери, безробітні шахтарі та навіть діти. Декілька років тому відчайдушні городяни почали нелегально видобувати сировину. Тепер вони копають усюди: у закинутих шахтах, підвалинах зруйнованих будинків, сусідніх лісах, парках відпочинку та на власних овочевих грядках. Емоційно потужна історія боротьби за існування зосереджується на сім’ї Сіканових. Один з трьох дітей, 15-річний Юрій, онук колись впливового керівника радянського заводу, відкладає свої мрії задля того, щоб забезпечити майбутнє сестер. Єдиним способом це зробити виявляється ризикований та незаконний видобуток решток вугілля у колись заможному шахтарському місті України.
20.11.12.
Історія без терміну давності
Канада, 2011, 60 хв.
реж. Валерій Балаян
Цей фільм оповідає історію двох колишніх офіцерів спецслужби Казахстану, які зазнали переслідувань та катувань за вірність присязі та воїнському обов’язку. Їхній кат, колишній зять президента Казахстану Рахат Алієв, втік на Захід та одержав політичний притулок. Сьогодні він виступає як головний правозахисник казахського народу, але правда про нього та його злочинну діяльність виходить назовні.
21.11.12.
La Machina
Польща, 2011, 52 хв.
реж. Тьєррі Паладіно
Це фільм-мандрівка, звичайна та водночас поетична подорож старого майстра-лялькаря та його юного помічника. Хлопець мандрує вперше. Недосвідчений, він радіє усьому, адже відбувається його ініціація. Майстер, у свою чергу, добре усвідомлює, що для нього мандрівка може видатися останньою. Стоїть сонячне південне літо, і вони удвох їдуть у старій вантажівці. З собою взяли освітлення, портативну сцену та набір ляльок. Їздять від міста до міста, влаштовують вистави для сільських людей та возять із собою свій власний світ та свої історії.
22.11.12.
Міраж
Велика Британія, Сербія, 2011, 42 хв.
реж. Серджан Кеца
На узбіччі міста, яке виростає з пустелі, хтось самотній грається на майданчику для гольфа. Хтось, кому не спиться, пише листа з трудового табору своїй дружині в Кенію. На будмайданчику вирує піщана буря, а місцеві люди відбувають химерний танцювальний церемоніал. Місто Дубаї, яке зазвичай сприймають як приклад або дивовижного розвитку, або невдалого трюкацтва, стає полем для візуального дослідження вигнань, прагнень та бажань. У трьох розділах фільму саме місто, довколишня пустеля та їхні мешканці помалу розкривають найтемніші сторони сучасного суспільства, а тривала економічна криза провіщає кінець епохи.
22.11.12.
Коли-небудь ми станемо щасливими
Польща, 2011, 40 хв.
реж. Павел Височанські
У фільмі йдеться про Даніеля, юнака з Ліпіни, найбільш нужденного містечка в усій південній Польщі. Даніель прагне вирватися з суцільної бідності. Озброєний камерою на мобільному телефоні, він вештається своїм кварталом, розпитуючи дітей та дорослих про їхні мрії. Чи справдяться ті мрії бодай для когось? Поки він фільмує, перед нами розгортається прихована площина: любов між Даніелем та його харизматичною бабусею. Чи він коли-небудь спроможеться закінчити свій фільм?
23.11.12.
Грішна хвороба
Нідерланди, 2011, 56 хв.
реж. Ян Яап Кейпер
31-річна росіянка Саша Волгіна – ВІЛ-позитивна та вагітна. На даний момент темпи поширення епідемії СНІДу в Росії – найвищі у світі. Понад 1 млн. росіян живуть зі статусом ВІЛ; більшості з них нема й 35 років. Втім, медикаментів постійно бракує, уряд не фінансує профілактику СНІДу, а наркомани стрімко криміналізуються. Саша очолює групу активістів, котрі намагаються зарадити цій ситуації. Режисер Ян Яап Кейпер слідує за нею в її щоденній боротьбі за виживання.