![[HOME]](/redesign/gerbik.gif)
БIОГРАФIЧНА ДОВIДКА.
Iван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в с. Нагуєвичах Дрогобицького повiту (тепер с. Iвана Франка Дрогобицького району Львiвської обл.) в родинi коваля. З батькiвської кузнi вiн винiс першi знання про життя галицького селянства, про працю людини, а вiд матерi перейняв любов до народної пiснi. У 1875 р. закiнчив Дрогобицьку гiмназiю i вступив на фiлософський факультет Львiвського унiверситету. Друкуватися почав 1874 р. у студентському журналi "Друг". У 1877 р. Франка та iнших членiв редакцiї "Друга" заарештовують, пiсля цього арешти вiдбувались у 1880 та 1889 рр. Iван Якович продовжує займатись видавничою дiяльнiстю: разом з Михайлом Павликом видає журнал "Громадський друг", пiсля його закриття — альманахи "Дзвiн" i "Молот", а згодом — революцiйно-демократичний журнал "Життя i слово". У 1893 р. захищає у Вiднi докторську дисертацiю на звання доктора фiлософських наук.
1887 року виходить перша збiрка його поезiй "З вершин i низин" — найвидатнiше явище в українськiй поезiї пiсля "Кобзаря" Тараса Шевченка. Згодом вийшли друком збiрки "Зiв'яле листя" (1896), "Мiй Iзмарагд" (1898), "Iз днiв журби" (1900), фiлософська поема "Мойсей" (1905). У 80-х роках побачили свiт найкращi повiстi Iвана Франка "Борислав смiється" (1882) та "Захар Беркут" (1883). Здобула популярнiсть п'єса "Украдене щастя" (1893). Лише частина спадщини великого українського письменника опублiкована у 50-ти томах.
28 травня 1916 року Iван Якович помер. Його похоронено у Львовi, на Личакiвському кладовищi. Наш народ гiдно шанує пам'ять Iвана Франка. Його iменем названо один з обласних центрiв України, Львiвський державний унiверситет, с. Нагуєвичi, багато вулиць. У рiдному селi великого Каменяра та у Львовi вiдкрито лiтературно-меморiальнi музеї Iвана Франка
Джерело: Львiвський Унiверситет iм. I.Франка.
Важливi вiхи життя IВАНА ФРАНКА
27 серпня 1856 р. – народився у с. Нагуєвичi Дрогобицького повiту у Схiднiй Галичинi (тепер Львiвська обл.). Про дитячi роки писав в оповiданнях У кузнi, Малий Мирон, Пiд оборогом.
1862-1864 – навчання у школi села Ясениця Сiльна.
1864-1867 – навчання у нормальнiй школi при василiянському монастирi у Дрогобичi.
1867-1875 – навчання у Дрогобицькiй гiмназiї. Про шкiльнi роки писав в оповiданнях Грицева шкiльна наука, Shonshcreiben, Олiвець. У столярнi.
1875 р. – вступив на фiлософський факультет Львiвського унiверситету, увiйшов до складу редакцiї журналу Друг.
1876 р. - у лiтературному альманасi Днiстрянка опублiковано оповiдання Лесишина челядь, Два приятелi. Вийшла перша поетична збiрка Баляди i розкази.
1877 р.- почав друкувати оповiдання з циклу Борислав.
Червень 1877 р. - перше ув'язнення.
Сiчень 1878 р. – суд над Франком та його однодумцями, їх звинувачували у належностi до таємної соцiалiстичної органiзацiї, якої насправдi не було. У тюремнiй камерi Франко написав сатиру Сморгонська академiя
1878 р.- Франко разом з М. Павликом заснував журнал Громадський друг. 1878 р. вийшло тiльки два номери. Журнал було заборонено. Видавцi випустили у свiт два збiрники журнального типу Дзвiн, Молот.
1878 - 1880 р.- видає серiю книжок Дрiбна бiблiотека.
Березень 1880 р. - другий арешт i тримiсячне ув'язнення в коломийськiй тюрмi. Письменника звинуватили у пiдбуреннi мiсцевих селян проти “законного порядку”. Враження вiд коломийського ув'язнення описанi у творi На днi.
1881 р. - почав виходити журнал Свiт за активної участи Франка. За 1881-1882 рр. у Свiтi Франко написав 52 вiдсотки усього матерiалу, що мiстив журнал, не враховуючи непiдписаних редакцiйних статей. У цьому журналi був надрукований роман Борислав смiється.
1881-1882 р. - живе у Нагуєвичах. Тут пише повiсть Захар Беркут , перекладає трагедiю Фауст Й..В. Гете, поему Нiмеччина Г. Гайне, пише низку статей про Т.Шевченка, рецензує збiрку Хуторна поезiя П. Кулiша тощо.
1883 р. - працює у журналi Зоря. Увiйшов до складу редакцiї газети Дiло.
1885- 1886 р. вiдвiдує Київ. Знайомиться з М. Лисенком, I.Нечуєм-Левицьким, М. Старицьким, П. Житецьким, О. Кониським, В.Антоновичем.
Травень 1886 р. - у Києвi одружується з Ольгою Хорунжинською.
1887 р. - перше видання збiрки З вершин i низин. Збiрка присвячена О. Хорунжинськiй.
1887- 1997 рр. - працює у редакцiї Kurjera Lwowskiego.
1888 р. - написав поему Смерть Каїна.
1889 р. - третiй арешт, двомiсячне ув”язнення за зв”язок з групою київських студентiв, що прибули до Галичини.
1890 - Вийшла збiрка оповiдань У потi чола . У Львовi почав виходити двотижневик Народ вiдповiдальним за випуск якого був I. Франко. За iнiцiативою I. Франка та М. Павлика засновано Русько-українську радикальну партiю.
1892 р. -у Чернiвецькому унiверситетi виконав навчальнi завдання останнього семестру.
1 липня 1893 р. -захистив докторську дисертацiю Варлаам i Йоасаф у Вiденському унiверситетi, старохрстиянський духовний роман i його лiтературна iсторiя у професора Ягича.
1893 р. - вийшла п”єса Украдене щастя. Вперше була поставлена у театрi Руська бесiда.
1894 - 1897 - видає журнал Житє i слово.
1896 - вийшла збiрка Зiв”яле листя.
1896 - 1897 рр. -- участь у виборах до Вiденського Сейму.
1897 р.- вийшла збiрка Мiй Iзмарагд, друге видання збiрки З вершин i низин.
1898 р. - вийшла поема Похорон.
1898 р. - святкування 25-рiчного ювiлею творчої працi письменника.
1899 р.- вийшла збiрка Поеми, до якої були включенi твори , написанi на основi обробки схiдного епосу - поема Iстар, Сатнi i Табубу, поема Бiдний Генрiх, Поема про бiлу сорочку.
1900 р. - вийшла збiрка Iз днiв журби, поема Iван Вишинський.
1904 р. - вiдвiдав Рим.
1905 р.- написав поему Мойсей.
1906 р. -Харкiвський унiверситет присвоїв науковий ступiнь доктора росiйської словесностi. О.Шахматов, Ф.Корш висунули кандидатуру Франка кандидатом у члени Росiйської академiї наук, однак iмперськi реакцiйнi сили перешкодили здiйсненню цього.
1906 р. - вийшла збiрка Semper tiro.
1913 р. - святкування 40-рiччя. Творчої дiяльностi письменника.
1914 р. - вийшов ювiлейний збiрник Привiт Iвановi Франковi.
1914 р.- вийшла збiрка Iз лiт моєї молодостi.
28 травня 1916 р. - помер у Львовi. Похований на Личакiвському кладовищi