У
вас в руках третя збірка Миколи Тупчієнка. Українця, який безумовно
любить свою землю, свій край, свою батьківщину. Але якщо ширше –
усе живе на Землі. Тому він своїм серцем, своєю душею намагається
почути і передати словом усе те, що дарував нам Творець, – від
польоту дощової краплини до потужного дихання океану, від першого
поштовху зернини у зволоженій весною землі до народження наднової
зірки, від найвеличніших і чистих до грубих, бодай гріховних
почуттів. У вас в руках книжка людини, яка вже давно стала на шлях
набуття мудрості. Мудрості, що поєднує прадавні й сучасні знання про
світ.
Переплітаючи
в поетичних рядках християнські та суфійські джерела, Микола
Тупчієнко в своїх книжках виступає то як філософ-містик, то як
філософ-гностик, то як філософ-діалектик. Він робить упор на
багатовимірність та розмаїття того, що ми звикли називати «людським
життям», концентруючи увагу читача на таких поняттях як Бог,
Віра, Любов, Гармонія, Буття і Небуття.
Як
цим, так і попередніми творами він намагається підняти людину на
більш високий щабель досконалості. Тому що розуміє: усі науки дані
нам для того, щоби пізнати творіння Вишнього. Але це водночас і шлях
пізнання самого себе. Дуже лаконічно ця думка звучить у суфіїв: «Хто
пізнає себе – той пізнає Бога».
Отже,
мандруючи до Творця шляхом мудрості, ми наближаємося до своєї
сутності, до Істини, до Любові, доки не розчинимося в Ньому. Але
перед тим як стати на цей шлях, слід, за словами Миколи Тупчієнка,
«прибрати з серця рештки трути і світ навчитися приймати, яким
він є у злобі і добрі».
Безумовно,
він дуже непростий, часом дуже важкий, цей шлях. Проте, коли людина
проходить певну відстань на ньому (і проходить з Любов’ю, через
жертовне служіння), Бог починає більш активно допомагати такому
шукачеві, наповнюючи його душу енергією, красою, гармонією.
Перегорніть
сторінку, придивіться, що сховано «За дверима», уважніше
зазирніть вглиб написаного і, можливо, з цього почнеться ваш власний
шлях – шлях творчості, шлях мудрості.