Примірник із колекції Олександра Ільїна. Надійшов до бібліотеки у 1994 році.
2°. [21], 289, [15] арк. (в пагінації є пропуски, всього 314 арк). Рядків - 26, 35-36, 42, близько 20. Складання в одну і дві колонки. Сторінки в лінійних рамках.
Шрифти: 10 рядків - 85, 63, 52, близько 120 мм. Гравюри: форта, успіння (зв. титулу), російський герб (арк. 2 нн. зв.) - [в нашому примірнику відсутні], шмуцтитули (арк. 1, 154, 233, 273), 47 ілюстрацій в тексті з 47 дощок, заставки, кінцівки, ініціали. Виливні прикраси.
Гравери: Ілія, К. Р., КП, Й. С. С. К., Илія С.
Вірш про "книгу житій сих" (зв. титулу; текст: Тітов, 1924, с. 397). Передмовна молитва. "Предословіе к читателю..." (текст: Тітов, 1924, с. 386-395). "Оглавленіє". Вірші-підписи під гравюрами (арк. 1 зв., 126, 139, 142 зв., 145, 146 зв., 148 зв. та ін.). У кінці книги алфавітний покажчик і перелік друкарських помилок.
ВИСНОВКИ УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ
Іван ОГІЄНКО:
Увесь час Лавра якнайбільше дбала про найкращу зовнішність своїх книжок, і в цім відношенні печерські видання не мали собі рівних. Лаврська гравюра придбала собі заслужену славу серед усього слов'янського світу. Спеціальні "ізобразителі" звичайно готували потрібні малюнки, а гравери вирізували їх на дереві (а з кінця 1680 років і на міді); свої рисувальні та граверні має Лавра вже в XVII віці. далі >>>
Дмитро АНТОНОВИЧ:
Можна припустити, не ризикуючи помилитися, що майстрами гравюр перших київських видань були майстри, що приїхали зі Львова, хоч ми часто не знаємо... далі >>>
Яким ЗАПАСКО:
У першій половині XVII ст. на ниві української книги працювало багато талановитих майстрів-граверів. Деякі з них відомі. Недобра традиція зовсім не підписувати свої твори або ставити під ними тільки ініціали, започаткована ще нашими першодрукарями в першій половині XVII ст., вже була порушена. Приміром, якщо з попереднього періоду українського книгодрукування відомо тільки два підписи під гравюрами далі >>>
Дмитро СТЕПОВИК:
Патріотизмом пронизані ілюстрації до "Печерського патерика" 1661 р. Історія видання й ілюстрування цієї книги дуже цікава. Вона почала складатися ще за часів Київської Русі і, як літопис внеску Києва в східнослов'янську культуру, переписувалася упродовж століть від руки. 1635 р. лаврська друкарня видала "Печерського патерика" польською мовою (без ілюстрацій) для потреб польськомовного населення України і з метою переконати поляків, що культура України - це не "проклята схизма", а глибока й самобутня історія. далі >>>
Григорій ЛОГВИН:
Народна естетика вплинула на творчість одного з найбільш плідних і оригінальних граверів XVII ст. Іллю. Він тривалий час виконував найрізноманітніші гравюри до київських та львівських видань. Серед них особливо цікаві великі титульні аркуші до... далі >>>