Творча біографія

Природа невіддільна від людського життя. Маленький куточок її здатний уособити величну красу пейзажу: у всій її життєвій правді. А скільки вона містить у собі звуків, думок, обривків почуттів, мрій, вдумливих, глибоких, вічних. Тільки художник-пейзажист із високим потенціалом духовності може зрозуміти і почути цю поезію, музику і таємничу загадковість її.

 Мистецтво кожного художника визначається його мальовничим баченням світу. Але бачення буває різне — зірке, проникливе, напружене, жагуче, спокійне, байдуже. Бачення Анатолія Олександровича Горбенко — довірливе. Його мистецтво поетично одуховлене. У його творчості зберігаються традиції південоросійської школи живопису. Він любується природою і прагне запам'ятати на полотні її настрій і стан. Оспівує красу самих повсякденних і скромних пейзажних мотивів. Майже всі роботи написані художником з натури. Однак його ніколи не приваблює зовнішня красивість. Він прагне розкрити красу природи зсередини, що таїть у собі невичерпне джерело глибоких почуттів і настроїв.
Народився Анатолій Горбенко в м.Кіровограді, у 1944 році. Одержав вищу фахову освіту. Його вчителями були відомі одеські художники. З 1970 року почалося активне творче життя художника. У 1977 році молодого живописця рекомендували в члени Союзу художників СРСР такі мэтры, як: дійсний член Академії мистецтв СРСР Божий М.М., Народний художник України Ломикін К.М., Заслужений художник України Павлюк Г. Н. Майже 15 років живопис Горбенко був різноплановий - він шукав себе і свій жанр. 1986 рік є судьбоносним у творчому житті художника. Його рекомендували у Всесоюзний Будинок творчості ім. К.А.Коровіна в м.Гурзуф. Керував групою Заслужений діяч мистецтв Росії А.П. Горянський, котрий запросив його продовжити роботу на знаменитій Академічній дачі ім.Рєпіна. Природа середньої смуги Росії скорила художника. Там остаточно визначилося його творче кредо, якому живописець вірний і донині, — реалізм. З тих пір, от уже більш 10 років, він працює на Академдачі по 2 - 4 місяці в рік. Колеги відзначають величезну працездатність, цілеспрямованість, безперестанний творчий пошук Анатолія. Він активно працює, пише етюди на стан природи в різні часи року, що дозволяє удосконалювати тонкості колориту і, імовірно, найкраще виразити стан душі самого автора.
Дивлячись на полотнини художника, захоплюєшся його умінням передавати тонкі нюанси багатства природи — легкий смуток похмурого ранку, тонкість і різноманіття відтінків дощового дня, таємничість мрячного вечірнього спокою. Жодна робота не схожа по кольорі, немає заучених фарб, що переходять з полотна на полотно. Роботи Анатолія перейняті глибокою щирістю, переконаністю, любов'ю до природи і до людей. Художник пише забуте село, маленький дворик, стародавню церкву, поетизуючи буденне, звичне, без слащавой сентиментальності. Ці якості постійно відзначаються при переглядах на Академічній дачі і на численних спільних і персональних виставках. У 1988 році російські колеги приймають Анатолія Горбенко в члени творчого об'єднання художників-реалістів «Москворечье». Картини учасників об'єднання з величезним і постійним успіхом експонуються в залах Академії мистецтв, у виставочних залах на Кузнецьком мосту, у Петербурзі й інших містах Росії, а також в Англії, Німеччині, Фінляндії, Іспанії й інших країнах. Досить почесно і відповідально представляти школу реалізму з такими метрами живопису як Ю.П. і М.Ю. Кугачі, брати Ткачови, А.М. Грицай, Б.С. Чадів, Г.М.Коржев, Н.Н. Соломин і інші, у такому творчому союзі працює представник України Анатолій Горбенко. Він був запрошений з персональними виставками в такі міста, як: Генуя, де показав 85 картин, Нью-Йорк, де експонувалося 30 його робіт, Софія і Варна, де виставив 70 полотнин. Живописець нагороджений Почесним дипломом Союзу художників Болгарії.
У 1996 році в м.Іллічевськ відбулася ювілейна виставка Анатолія Олександровича, де їм було представлено 140 нових творів. Картини художника знаходяться й у зібраннях музеїв України, і в приватних колекціях багатьох країн світу.
Пронизані внутрішнім світлом і любов'ю, тонкі і поетичні полотнини Анатолія Горбенко привертають увагу своєю непідробленою щирістю і широтою почуттів, викликаючи неприхований інтерес і замилування публіки.

Кінооператор В. Безсмертний

 *****

Анатолій Горбенко повний творчої енергії, вважає, що кращі його роботи ще попереду. Щорічно поспішає із сином на творчу дачу, де вони так бажані. Поспішає побачитися з друзями, багатьма вчителями. І понині він — учень природи. Наблизитися до її пізнання прагне сам і учить цьому сина .

*****

Жизнь Анатолия Горбенко, как и многих других художников, проходит в атмосфере борьбы всевозможных направлений, групп, систематическая проповедь в прессе, телевидении “искусство для искусства”, “чистого искусства”. Он понимает ложность модного формалистического искусства. Природа и портрет требует предельной правды и в своем творчестве Анатолий прочно остается на реалистических основах. Яркое свидетельство, ясно определившихся взглядов художника на жизнь, он осознает это после первого приезда на Академическую дачу им. Репина И.Е., что нет более сильного, более выразительного и действенного искусства, чем реализм, - это Жизнь, это Правда, это Вечность.
Ильичевский живописец Анатолий Александрович достойно представляет Украину на всех выставках как зарубежом, так и в стенах Российской Академии художеств, в которых принимает участие творческое объединение художников “Москворечье”, членом которого он является с 1988 года.

Михаил КУГАЧ Академик живописи России.

Вячеслав ТОКАРЕВ, Народный художник Украины.