|
|||
|
Повернутись | ||
| Єлисаветградський абрис. Персони українського театру. | ||
Спільно з Кіровоградським обласним краєзнавчим музеєм |
Саксаганський (справжне прізвище Тобілевич) Панас Карпович( 1859 – 1940 ) Народився 3(15).V. 1859, с.Кам’яно-Костувате, тепер Миколаївська область – помер 17.IX. 1940, Київ. Актор, режисер, театральний діяч українського дожовтневого і радянського театру, народний артист СРСР (1936р.), Герой Праці (1924). Брат Карпенко-Карого, М.Садовського і М.Садовської. З 1883р. на професіональній сцені. Грав у трупах М.Старицького (1883-1885), учень і послідовник М.Кропивницького (1885-1888), М.Садовського (1888-1890), утримував власні трупи (1890-1910). З 1889р. розпочав сам режисерську діяльність. У 1890р. разом з І.Карпенко-Карим організував Товариство акторів, яке очолював до 1909р. Виступав в інших трупах і театрах, товариствах; „Товаристві Українських артистів під орудою І.Мар’яненка” (1915-1916), „Товаристві українських артистів за участю М.Заньковецької і П.Саксаганського” (1916-1917). Входив потім до інших театральних об’єднань як актор і режисер. У 1918-1920рр заснував Народний театр у Києві, на базі якого 1922 було створено Український драматичний театр ім.М.К.Заньковецької (працював у ньому з перервами до 1932). Гастролював разом з Садовським у різних театрах (1926-1932). Актор широкого творчого діапазону, блискучий виконавець комедійних ролей, зокрема у постановках п’єс І.Карпенко-Карого. Ролі: Виборний, Возний („Наталка Полтавка” І.Котляревського), Карась („Запорожець за Дунаєм” С.Гулака-Артемовського), Андрій, Герасим („Глитай або ж Павук”, „По ревізії” М.Кропивницького), Цокуль, Гнат Голий („Наймичка”, „Сава Чалий” І.Карпенка-Карого), Голохвостий („За двома зайцями” М.Старицького), Франц Моор („Розбійники” Ф.Шіллера) та інші. Утвердив на українській сцені соціально-психологічну драму, запровадив план постановки вистави. Поставив українською мовою п’єси „Розбійники” Ф.Шіллера (1920), „Отелло” В.Шекспіра (1926). Автор книг „По шляху життя”(1935), „Моя праця над роллю”(1937), „Думки про театр”(1955). Ім’я П.Саксаганського носить Київський обласний музично-драматичний театр (Біла Церква). У селі Кам’яно-Костуватому створено меморіальний музей актора. Біографічний довідник «Мистецтво України» за редакцією А.В.Кудрицького, Київ, 1997 | ||
Єлисаветградський абрис. Персони українського театру. | |||
© ОУНБ Кропивницький- 2010 Webmaster: webmaster@library.kr.ua |