30 листопада 2014 – 100 - річчя від дня народження українського драматурга та актора Всеволода Данилевича 

27 листопада у відділі мистецтв ОУНБ ім.Д.І.Чижевського відзначалося 100 – річчя від дня народження українського дитячого драматурга та актора Всеволода Данилевича. Ініціаторами заходу стала донька драматурга Наталія Всеволодівна Данилевич та бібліотека ім.Д. Чижевського.

Життя Севи Данилевича - калейдоскоп надзвичайних подій на тлі радянської епохи. Тут і син ворога народу, вимушені мандри сходом України, тяжке виживання в умовах голоду та холоду. Навчання в театральних студіях та пошук свого шляху в театрі.

Творчий доробок автора налічує понад 40 п’єс для різних театрів: драматичних, молодіжних, лялькових та незліченна кількість вистав в театрах України та ближнього зарубіжжя. На офіційному бібліотечному сайті створено особисту електронну сторінку, де представлено п’єси драматурга, його театральні байки, театральні рецензії. Рубрика «Особистий фотоальбом» представляє світлини сімейної хроніки, фото в ролях, фото з вистав — ціла театральна епоха II половини XX ст.

Усі присутні були зворушені розповіддю доньки Наталіі про особисте і творче життя батька. Про складнощі, з якими йому довелося зустрітися у житті, та про їх подолання, попри все, лишаючись світлою та оптимістичною людиною.

Це було справжнє маленьке свято, адже до розповіді додалася музика - учні музичної школи Г.Нейгауза виконали твори Дж. Качіні та Ф.М. Верачіні. Доречі, присутні мали можливість послухати гру на скрипці правнука відомого драматурга Михайла. Все відбувалося в атмосфері маленького сімейного кола, де кожен відчував себе піднесено і затишно.

А життя Всеволода Данилевича і справді було наповнене різними пригодами.

Ось одна з них:

“Багато років тому я працював освітлювачем у театрі на Донбасі, який називався «Дондерждрама». Гастролювали ми, пам’ятаю, у містечку Ровеньки в приміщенні літнього театру. Було воно дерев’яним і на випадок пожежі на стінах залу для глядачів висіли вогнегасники, а під час вистави на варті стояли у мідних касках та брезентових костюмах пожежники і, як належить людям цієї професії, знічев’я дрімали. 
Йшла вистава «Загибель ескадри». Фінал. Згідно ремарки, корабель підривали, команда його залишала палубу і сходила на берег (в даному випадку по східцях - у зал, бо сцена зображала палубу корабля). За допомогою короткого замикання я підпалюю пакет з порохом (при цьому дотримуюсь усіх правил безпеки). Пролунав вибух, сцену затягнуло димом. В цей час пожежник прокинувся і на мить остовпів. Потім зірвав зі стіни вогнегасник і, розштовхуючи акторів, які залишили корабель, кинувся на сцену. Під таким натиском бідні актори не могли втриматися на східцях, плигали, а то й падали в оркестрову яму. Як не стримували ретельного служаку під регіт глядачів, він все ж таки загасив вогонь, щедро обдавши піною і декорації, і виконавців. Вгамувався тільки тоді, коли виконав службовий обов’язок. Не пам’ятаю, як реагували на це режисер, адміністрація, але глядачам фінал вистави сподобався.».

Довідка: Данилевич Всеволод Миколайович народився в дворянській родині: батько Данилевич Микола Казимирович - капітан артилерії (I Світова Війна), підполковник армії УНР, 1931р. заарештований, 1937 р. розстріляний. Мати Врублевська Ганна Валентинівна - дочка статського радника. Народився В.Данилевич 30 листопада 1914р. 1931 р. закінчив середню школу (м. Житомир). З 1931 - 1934- освітлювач, згодом актор Вседонбасівського державного українського драматичного театру (Дондерждрама).З 1934 - 1936 - служба в радянській армії. З 1936 - 1945 — навчання в театральній студії, актор Дагестанського російського драматичного театру ім. Горького, актор Дагестанського державного театру ляльок (м. Махачкала, Дагестан). З 1945 - 1948 — актор Кіровоградського державного російського драматичного театру ім. С. Кірова. З 1948 – Всеукраїнський театр Червоної Армії (м. Київ). З 1964 року жив і працював у м. Київ. Автор понад 40 п’єс.