160-літтю Івана Франка присвячується

21 квітня у відділі обслуговування користувачів відбулося засідання круглого столу “Франкознавчі студії”. З цікавими повідомленнями про життя і діяльність Івана Франка виступили науковці Кіровограда. Жива й бурхлива розмова студіювала маловідомі сторінки біографії, політичної, наукової, та літературної діяльності Каменяра. Безумовно, усіх тонкощів Франкових “секретів поетичної творчості” охопити неможливо, бо ж він автор 10 повістей та романів, і майже ста творів малої прози (оповідань, новел, нарисів тощо), восьми поетичних збірок, значної кількості поезій поза збірками, понад десяти драм. Отже, перед слухачами постала дійсно феноменальна людина, до якої важко підібрати аналогічну фігуру в інших літературах світу. Учасники засідання прагнули розкрити зусебіч багатогранну постать Франка.

Відомий на теренах Кіровоградщини академік, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Григорій Дмитрович Клочек розповів про геніальну проникливість поета. Науковець потвердив зауваги Євгена Маланюка, який відзначав, що при всім незаперечнім темпераменті Франка, при всім глибоко, щоправда, захованім жарі його серця, почуття Франка - в його поетичній творчості - завжди проходить крізь суворий фільтр його інтелекту. Світ його почувань, внутрішні „стихії" його єства, бурі й негоди його серця є в його поезії завжди контрольовані потужною, але й формотворчою! - силою розуму. Коли Шевченко був у поезії явленням - майже демонічної - в своїм творчім діонісійстві - національної емоції (якої жар, до-речі, так відчував і так подивляв Франко), то Іван Франко був явленням у ній національного інтелекту.

Захоплюючою для гостей круглого столу стала й розповідь кандидата філологічних наук, доцента кафедри української літератури в минулому, а нині чарівної жінки, яка присвячує себе співтворчості природі й творенню домашнього затишку Любові Олексіївни Зубак. Про постать Франка у світлі політичної діяльності й творчості вона розповіла так живо й глибоко, що не залишила байдужим нікого. Навіть і малопосвячені в цю царину духовного життя митця відчули безмежний обшир її інтелекту в дослідженні франкознавчих питань. Для слухачів круглого столу відкрилася духовність митця, про яку так виважено сказав Улас Самчук: “Вірогідно мало знаємо ми про нашого Івана Франка. Зводимо його до ролі політичного і національного будителя і будівничого, лишаючи на боці, можливо, суттєвіші його наміри. Він намагався збудувати не тільки національно-соціяльну громаду. Він передусім жорстоко скальпував наше духовне єство та вимірював ступінь температури нашої душі. Він боявся за саму суть нас, нас як одиниць людських, як Божих творів вищого порядку, яким наказано вершити і завершувати все створене на землі. Іван Франко, як ніхто з наших послів у світ вічного, намагався зробити з нас людей”.

Безумовно, в багаточисленній кількості наукових розвідок про Франка чільне місце посідають і дослідницькі роботи кіровоградських краєзнавців. Цей аспект засідання круглого столу розкрив учитель-методист, дипломант Всеукраїнського конкурсу “Вчитель року - 96” Сергій Олександрович Колесник. Його думки про Франка вражали своєю незаангажованістю, свіжістю, неупередженим підходом до усталених канонів. Цікаве мислення, глибина аналітичного екскурсу, багатовимірний компаративний розгляд франкознавчих питань - ось важливі акценти розмови доповідача.

І не лише в царині духовності вивищується геній Франка. Своєю титанічною працею митець зробив для світової культури неоціненний внесок. Саме про Івана Франка у контексті світової культури, про “Слід Достоєвського у творчості І.Франка” розповів кандидат педагогічних наук, обраний доцент кафедри української літератури Олександр Михайлович Ратушняк. Його компаративний аналіз творчих, морально-етичних, філософських рішень Федора Достоєвського й Івана Франка вражає своєю глибиною і всеохопністю.

По-особливому лірично й шляхетно змогла відкрити для гостей маловивчену іпостась творчості Івана Франка - його рубаї учитель Кіровоградського обласного навчально-виховного комплексу (гімназії-інтернату - школи мистецтв) Вікторія Сергіївна Скрипник. Розмаїта строфіка поета завжди була предметом пильної уваги віршознавців. І хоча сам І. Франко не наголошує на відмінностях джерел своєї творчості: “В поетичній формі я бажав подати сучасному руському читачеві ряд оповідань, притч, рефлексій і інших проявів чуття та фантазії, котрих теми черпані з різних джерел, домашніх і чужих, східних і західних, та котрі, проте, в’язались би в одну органічну цілість не якоюсь одною тенденцією, не одною догмою релігійною чи естетичною, а тільки спільним діапазоном морального чуття і темпераменту, через який пройшли, поки вилились в ту форму”, цікаво було простежити рецепцію строф східного походження в його оригінальній поезії.

Предметом бібліографічного огляду стали автентичні й найновіші франкознавчі видання. На особливу увагу в цьому сенсі заслуговували книги, видані на початку ХХ століття. Це, зокрема, твори Івана Франка, книга доньки поета Анни Франко-Ключко “Рукописи І.Франка в Канаді”, видання з канадського фонду “Памяти Івана Франка (Опис життя, діяльности й похорону)», що видане у Відні, в 1916 році, переклад Франка з французької мови книги Моріса Верна “Житє Ісуса Назаретянина” тощо. Найновіші видання - це останні дослідження відомого франкознавця Романа Горака, що вийшли у львівському видавництві “Апріорі” в 2015 році. До них належать і книга сина Івана Яковича Франка - Петра Франка, а також унікальне видання Анни Франко-Ключко “Для тебе, тату”, що вбирає в себе сповідь залюбленої в батька доньки, розповіді про рідних, їхні стосунки в родині, відношення до виховання дітей та ін.

Вся розмова про Івана Франка, що відбувалася на засіданні круглого столу - лише одна зі сходинок у безкінечному осягненні особистості великого поета. Бо дух митця безмежний і вивчати його можна безкінечно.

Наталія Чуприна,
провідний бібліотекар відділу обслуговування користувачів