Презентація дилогії Миколи Смоленчука
«Білі бланкети» і «Смутна доба»

11 травня о 16.00 у відділі краєзнавства ОУНБ ім. Д.І. Чижевського відбудеться презентація дилогії відомого українського прозаїка та літературознавця Миколи Смоленчука «Білі бланкети» і «Смутна доба», за ініціативи Видавництва ТОВ «Імекс-ЛТД» в рамках Обласного плану заходів із вшанування пам’яті Миколи Смоленчука.

Микола Кузьмович Смоленчук посідає особливе місце в культурному просторі степового краю, а його внесок в історію літератури краю, театрознавства, краєзнавства - безцінний. Його краєзнавчі розвідки і нариси, біографії, творчість М. Кропивницького, І. Тобілевича (Карпенка-Карого), В. Винниченка, А. Фета, чия доля пов’язана з нашим краєм, як і відомості про становлення нашого театру, відомого як «театр корифеїв», вперше були введені до наукового обігу саме ним.

Микола Смоленчук є автором повістей «Степи полинові» (1961), де описані юнацькі роки Марка Кропивницького, «Степівчани» (1963); «Родня» (1968); нарисів «Хутір Надія», «Кіровоград» (1967); романів «Сиве покоління» (1965), «Ой, літав орел» (1969), дилогії «Білі бланкети» (1985; 2015) і «Смутна доба» (2016), видані видавництвом «Імекс-ЛТД» у 2015-2016 рр.; наукових розвідок «Марко Кропивницький і його рідний край» (1971) та майже сотні наукових, науково-популярних і методичних (про передовий досвід найкращих учителів-словесників) статей, краєзнавчих розвідок і нарисів, зокрема, присвячених театру корифеїв та його діячам.

Анотація «Білі бланкети» М. Смоленчука
Європа ХVІ сторіччя - сповнена багатьох політичних протиріч, релігійних протистоянь та військових баталій. Одним із епіцентрів цих подій була Україна, що на той час входила до складу Польської держави - Речі Посполитої. Роман Миколи Смоленчука «Білі бланкети» висвітлює одну з яскравих, але маловідомих широкому загалу сторінок вітчизняної історії - народного повстання під проводом Криштофа Косинського. Це повстання охопило майже всю Велику Україну та стало першим кроком на шляху до становлення козацтва як нової верстви українського суспільства, а також формування військового руху на чолі з одним із найталано-витіших козацьких полководців середньовіччя Северина Наливайка. Ви станете свідками запеклої боротьби за відродження після темних віків монгольського погрому, побачите, наскільки Українська православна церква в той час була сповнена туги. Головні герої роману, козаки Карпо Розтопча, Тиміш Тарануха та монах-воїн отець Танас, виконуючи таємну духовну місію, проведуть Вас незвіданими шляхами селянських та козацьких садиб, будинками міських ремісників і палатами високих можновладців, розкриваючи перед Вами дивовижні пласти культури побуту середньовічної України. У книзі описані захоплюючі сюжети палкого кохання, трагічних втрат, підступної зради й героїчного подвигу в морі політичних інтриг конкретних історичних осіб та реальних військових баталій.

Анотація «Смутна доба» М. Смоленчука
В основу роману покладені події української історії кінця XVI – початку XVIІ століть в період протистояння політичних еліт Московського царства та Речі Посполитої в боротьбі за московський престол, які закарбовані в історії під назвою Смутна доба.

Автор в популярній формі з історичних та особистих позицій висвітлює політичні події, які розгортаються на широких теренах від древнього Афону до Варшави, Києва та Москви, демонструє шлях становлення українського суспільства в епоху середньовіччя, особливості протистояння християнських концесій, роль Запорізького козацтва, як потужної сили, що стає провідною верствою українського народу в боротьбі за збереження його ідентичності на історичній арені Європи. Яскраво показує побут та соціальні відносини в середовищах різних культур і народів, вводячи поряд з історичними особами І. Вишенського, П. Сагайдачного, І. Борецького, К. Острозького, царських і королівських родин Польського та Московського дворів, образи вигаданих персонажів.

Історія пригод, палкого романтичного кохання молодого козака Тимора і дівчини Долі розкриває широку панораму духовного і культурного життя України, проводячи читача вуличками хутірського Суботова, гетьманського Чигирина і величного Києва, який поступово повертає собі славу древньої православної столиці.

Вхід на захід – вільний.