ОУНБ Кіровоград      
DC.Metadata       

[ HOME ]
Фон Згадуючи корифея


Фон

 

Згадуючи корифея

16 травня 2019 року об 11.30 у відділі мистецтв відбудеться електронна презентація “Літературна спадщина Панаса Саксаганського”, присвячена 160-річчю від дня народження видатного театрального діяча.

Панас Карпович Саксаганський - представник славетної родини Тобілевичів. Він був не тільки неперевершеним актором, талановитим режисером і педагогом, а й здібним літератором, у творчому доробку якого п'єси «Лицеміри» та «Шантрапа», книги «Моя праця над роллю», «До театральної молоді», «До молодих режисерів», мемуари «По шляху життя» та «Театр і життя».

Про драматичні сторінки життя корифея в останнє десятиріччя, про історію написання книги мемуарів «Театр і життя» учасники презентації дізнаються від завідувачки відділу мистецтв Світлани Ушакової. А відомий краєзнавець Федір Шепель розповість про негласний нагляд Державного Політичного Управління за Панасом Саксаганським та Миколою Садовським. Присутні зможуть переглянути тематичну книжкову виставку “Життя віддане сцені”.

Коротка довідка

Тобілевич Панас Карпович (псевдонім – Саксаганський) – видатний український актор, режисер, театральний діяч, брат І.К.Карпенка-Карого.

Народився 16 травня 1859 року в селі Кам'яно-Костувате наХерсонщині (нині- Миколаївська область). Закінчив Бобринецьку повітову школу, навчався у Єлисаветградському земському реальному училищі. З 1878 р. пішов на військову службу. У 1880 р. закінчив Одеську юнкерську школу. Грав у аматорських драматичних гуртках. Професійне творче життя розпочав у 1883 році на сцені Миколаївського театру під керівництвом М. Кропивницького та М. Старицького, виконавши роль Возного у «Наталці Полтавці». У 1890 р. розпочав режисерську діяльність у власній трупі – «Товаристві малоросійських артистів під керівництвом П.К.Саксаганського». У 1918-1922 рр. очолював Державний народний театр ім. М.К.Заньковецької. За своє творче життя П. Саксаганський зіграв понад 100 основних ролей як комедійного, так і драматичного репертуару, і багато епізодичних ролей: Мартин Боруля, Копач ("Сто тисяч"), Харко ледачий ("Паливода..."), Голохвастий ("За двома зайцями"), Возний ("Наталка-Полтавка"), Кабиця ("Чорноморці"), Карась ("Запорожець за Дунаєм"), Шпонька ("Як ковбаса та чарка..."), Цокуль ("Наймичка"), Феноген ("Хазяїн"), Іван ("Суєта"), Іван Непокритий ("Дай серцю волю..."), Потоцький, Гнат Голий ("Сава Чалий"), Тарас ("Бондарівна"), Богун ("Богдан Хмельницький"), Гнат ("Безталанна"), Юліан ("Лиха іскра..."), Франц Моор ("Розбійники"). Автор комедій: "Лицеміри" (1908) та "Шантрапа" (1914), спогадів "По шляху життя" (1935) і ряду статей з майстерності актора. Написав праці "Моя праця над роллю" (1937), "З минулого українського театру" (1938), "До театральної молоді", "До молодих режисерів", "Театр і життя". Виховав ціле покоління акторів, серед яких: Б. Романицький, В.Любарт, А. Ратмиров та ін.

Народний артист УРСР (1925), народний артист СРСР (1936).

Помер 17 вересня 1940 р. у м. Києві. Похований на Байковому кладовищі.








Фон


Фон

Фон


Фон

[ HOME ]

Згадуючи корифея
Фон Фон © ОУНБ Кропивницький 2019 Webmaster: webmaster@library.kr.ua
054