У мистецькому клубі “Знай наших” розкажуть про кіносценаристів-земляків

29 червня 2019 року о 15.00 запрошуємо тих, кого цікавить історія кінематографа, до відділу мистецтв на чергове засідання мистецького клубу “Знай наших”.

Героями розповіді стануть кіносценаристи. Це уродженець селища Златопіль (нині м. Новомиргород Кіровоградської області) Дмитро Бузько та уродженець м. Єлисаветграда (нині м. Кропивницький) Михайло Драч (Ригор Кобець).

Засідання клубу відбудеться у відділі мистецтв обласної бібліотеки ім. Д.І. Чижевського за адресою: вул. Велика Перспективна, 24.

Вхід - вільний.

Короткі довідки:

Бузько Дмитро Іванович (1890-1937) - український письменник, кінознавець, сценарист.

Народився у селищі Златопіль (нині м. Новомиргород Кіровоградської області).

Навчався в духовній школі та Одеській духовній семінарії. Закінчив сільськогосподарський факультет Копенгагенського університету (1912).

Працював редактором Всеукраїнського фотокіноуправління у Харкові (1920–1926).

Автор книг: «Лісовий звір» (1924), «Смерть Івана Матвійовича» (1926), «Кіно й кінофабрика» (1928), «Про що розповідала ротаційна» (1929), «Джерело св. Паски», «На світанку», «За гратами», «Хто він?» (1930), «З краю тайги» (1931), «Бетонярка Дніпробуду Марія Жукова», «Домни» (1932), «Нащадки хоробрих» (1933), «Ядвіга і Малка – поліські партизанки» (1936); романів «Чайка» (1929), «Голяндія» (1930), «Кришталевий край» (1935).

Автор сценаріїв до фільмів «Лісовий звір» (1924), «Макдональд» (1924), «Сон Товстопузенка» (1924), «Домівка» (1925), «Маленький Тарас» (1926), знятих на Одеській кіностудії.

Представник української когорти «Розстріляного відродження».

Драч Михайло Мусійович (Ригор Якович Кобець) [1900-1990] - білоруський радянський письменник, драматург, сценарист.

Народився у м. Єлисаветграді (нині м. Кропивницький).

Навчався у церковно-приходській школі, Єлисаветградському земському реальному училищі.

З 1920 року мешкав у Білорусії.

Працював консультантом, завідуючим сценарним відділом кіностудії “Радянська Білорусь” (1931-1937).

Автор п’єс: «Гута» (1929), «Спаси, Боже!» (у співавторстві з А. Вольним, 1932), «А все же заспіваю» (1932), «На заставі» (1935), «Мігрень» (1940), лібрето до музичної комедії «Щасливий берег» (1940), одноактних п’єс-комедій: «Важкий випадок» (1961), «Катавасія брата Гервасія» (у співавторстві з А. Астрейком, 1962), «Оце жарти» (1962), «Свята таїна» (1965), «Пиріжки з червонцями» (1965).

Автор сценаріїв перших звукових фільмів: “Ураган” (1932), “Двічі народжений” (1933), “Шукачі щастя” (1936), “Дніпро у вогні” (1937), кіноповістей: “Герої Балтики” (1939), “Повстання гніву” (1940).

У 1941 році заарештований і ув’язнений на 10 років у таборах.

Відбував покарання на лісоповалі, будівництві залізниць у Тайшеті, Монголії, Забайкаллі. З 1951 по 1960 р. - на поселенні у Середній Азії.

Повернувся до Мінська у 1960 р., у цьому ж році реабілітований.