Відбулося чергове засідання краєзнавчих студій

„Будинок кількох архітекторів”, таку назву має чергова книга краєзнавців Володимира Поліщука, Сергія Невесьолова та Валентини Сємічової, презентація якої відбулася вчора, 30 липня, під час чергового засідання Краєзнавчих студій в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д.І. Чижевського.

У Кропивницькому є понад два десятка будівель, споруджених у ХІХ столітті та на початку ХХ століття, які за час свого існування збільшилися в об’ємах добудовами зі сторони головних фасадів, що розміщені на червоній лінії забудови вулиці, або ж виросли у висоту надбудовами (другим, третім поверхом чи мансардою). Саме такі добудови найбільш значущих об’єктів в історії міста автори спробували зібрати у цьому виданні.

На думку краєзнавців деякі намагання архітекторів та будівельників зберегти у добудовах дух епохи старовинної будівлі можна вважати успішними та такими, що заслуговують на похвалу. Приміром, як у випадку з добудовою нового об’єму до будівлі колишнього відділення Державного банку на площі Героїв Майдану, чи з добудовою нового об’єму до будівлі колишнього Окружного суду по вулиці Великій Перспективній, на розі з Великою Пермською вулицею. В окремих випадках, як з добудовою з вулиці Чміленка до будинку Вайсенберга, що на розі вулиць Чміленка та Чорновола, архітектора підвели будівельники, які не змогли підібрати цеглу під колір цегли первісного об’єму, не виконали тесання цієї цегли та спростили декор. А окремі добудови були, відверто кажучи, невдалими, спотворили зовнішній вигляд не лише будівлі, а й узагалі вулиці, чи площі міста. У деяких випадках зодчі та будівничі не переймалися тим, яким буде фасад цієї добудови, а виходили з економії коштів.

Автори включили до видання не усі історичні будівлі міста, які за час своєї експлуатації зазнали різного роду добудов. Розповіді про будівлі, які не увійшли до цієї книги, будуть в інших проєктах, що присвячені історії міста Єлисаветграда - Зінов’євська – Кірового – Кіровограда - Кропивницького.

У книзі використані документи, які зберігаються у Державному архіві Кіровоградської області та в обласному краєзнавчому музеї, а також фотографії з колекцій Ю. Тютюшкіна, В. Кривенка та А. Губенка. Автори видання висловлюють вдячність за допомогу у підготовці книги Костянтину Шляховому.

Тетяна Колєчкіна,
завідувачка відділу краєзнавства