7 джерел, які відкриють вам Марка Кропивницького

7 травня (25 квітня за ст.ст.) минає 180-річчя від дня народження Марка Кропивницького. Пропонуємо дізнатися більше про корифея українського театру, видатного режисера, постановника, актора, художника-декоратора, музиканта, нашого земляка Марка Кропивницького з нижче поданих електронних ресурсів і книг, що знаходяться у фонді обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.Чижевського.

На сайті обласної бібліотеки ім. Д.І.Чижевського (http://library.kr.ua/kray/abrys/index.html) розміщено бібліотечний онлайн проект «Єлисаветградський абрис. Персони українського театру» - ґрунтовне дослідження працівників відділу мистецтв та ін. відділів ОУНБ ім. Д.І. Чижевського, Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, Меморіального музею М.Л. Кропивницького. Цей проект є даниною вшанування пам’яті геніїв українського мистецтва: Марка Кропивницького, Миколи Садовського, Івана Карпенка-Карого, Панаса Саксаганського, Марії Садовської. У розділі, присвяченому Марку Кропивницькому, можна прослухати унікальний запис його живого голосу, а в розділі «Повнотекстові твори» прочитати онлайн рідкісні книги, які стали бібліографічною рідкістю, також переглянути музейну еспозицію. Зверніть увагу на мемуари під назвою «Автобіографія (За 65 років)» («Я родився в с. Бешбайраках 25 апріля 1840 р.»).

У розділі «Електронна бібліотека» розміщена оцифрована книга

Володимир Шурапов. Марко Кропивницький та його спадкоємці. – Історичний нарис. Кіровоград: КОД, 2010 – 392 с. http://library.kr.ua/elib/shurapov/index.html У глибокому дослідженні автор намагається розкрити феномен Марка Кропивницького і показати його вплив на подальші покоління театральних діячів.

Корифеям українського театру, власне до плеяди яких і належав Марко Лукич, та загалом обласному театру ім. М.Л.Кропивницького пощастило на дослідників – краєзнавців, професіоналів своєї справи. Микола Смоленчук, Віктор Ярош, Валентина Тобілевич, Володимир Босько, Володимир Шурапов, Микола Галицький, Олег Бабенко та ін. - за цими іменами стоїть вагомий пласт знайдених і поданих читачу документів, свідчень, фотографій, афіш, які дозволяють відкрити для себе його духовну скарбницю.

Презентуючи постать Кропивницького, радимо звернутися до видання, що продовжує уславлену традицію театрознавства та мемуаристики «Тобілевич С. Корифеї українського театру: портрети, спогади. – Київ: Мистецтво, 1947». У семи коротких нарисах перед читачем проходять найвизначніші діячі старого українського театру: М. Л. Кропивницький, М. П. Старицький, П. К. Саксаганський, М. К. Заньковецька, І. К. Тобілевич, М. К. Садовська, М. К. Садовський.

Кропивницький, Володимир Маркович. Із сімейної хроніки Марка Кропивницького: спогади про батька / авт. передм. В. О. Сахновський-Панкєєв; авт. приміт. Петро Перепелиця. - К.: Мистецтво, 1968. Пропоновану читачам книгу написав Володимир Маркович Кропивницький – син корифея українського театру Марка Лукича Кропивницького. Побудований на мемуарах і документальних матеріалах твір автора воскрешає для сучасників картину життя і творчої діяльності (переважно першого десятиліття ХХ ст.) прославленого українського митця.

У книзі читач знайде багато цікавого з родинної хроніки М.Л.Кропивницького, з його життя на хуторі „Затишок” біля Куп’янська (Харківщина), довідається про зв’язки митця з діячами культури тощо.

Нашому земляку Віктору Ярошу, одному з фундаторів та засновнику меморіального музею Марка Кропивницького у Кропивницькому, вдалося відшукати і розкрити маловідомі, а то й призабуті сторінки життя і діяльності плеяди театральних митців, якими пишається Україна. Разом з Петром Перепелицею він був упорядником книги «Спогади про Марка Кропивницького: Збірник / Упоряд. П.П.Перепелиці і В.П.Яроша. - К.: Мистецтво, 1990». До збірки увійшли спогади сучасників – діячів української сцени і шанувальників драматичного мистецтва.

Серед дослідників життя і творчості Марка Кропивницького і Театру корифеїв вияскравлюється ім’я науковця, літературознавця, переслідуваного радянською владою Миколи Смоленчука, який жив на Бобринеччині, ходив стежками геніїв, вдихав терпкі пахощі полину Вічного Степу. В середині минулого сторіччя, в той час, коли на батьківщині театру його розвиток практично не досліджувався, науковець переймається тим, щоб зафіксувати факти, знайти людей, які знали Кропивницького та інших корифеїв особисто. І це досліднику вдається у біографічній повісті (Смоленчук, Микола Кузьмич. Степи полинові: біографічна повість. К.: 1961), яка охоплює першу половину життя Марка Кропивницького і закінчується показом того, як він вирішує віддати всього себе служінню театру. І друга повість Ой літав орел (Про життєвий і творчий шлях основоположника укр. проф. театру М.Л. Кропивницького: іст. роман] / Одеса: Маяк, 1969) розкриває творчу лабораторію Кропивницького як актора і разом з тим автора широко відомих драматургічних і музичних творів. (Ці видання містяться у відділі краєзнавства бібліотеки з дарчими авторськими надписами письменнику-земляку Володимиру Базилевському: «Хай буде прикладом нам, Володимире Олександровичу, його (Марка Кропивницького – авт.) одержимість і відданість улюбленій справі». М. Смоленчук, 1971).

Радимо переглянути біографічно-бібліографічну довідку в розділі «Видатні особистості Кіровоградщини», а також скористатися пошуком тематичних видань, присвячених життю і творчості М.Кропивницького на сайті в розділі «Електронний каталог». Виконавши незначний алгоритм дій (пошук за автором, ключовими словами), ви самі зможете переконатися в тому, скільки книг, альбомів та інших документів міститься у фондах обласної бібліотеки ім.Д.І.Чижевського.

Звісно, ті науковці, хто не один рік досліджує життя і творчість Марка Кропивницького, мають власну думку щодо актуальності та першорядності інформаційних ресурсів. Ми презентуємо ті ж з них, які користуються популярністю і є запитуваними громадою міста. Тож наразі пропонуємо познайомитися з електронними ресурсами, а після завершення карантину чекаємо у відділах обслуговування, щоб переглянути ці та інші книги, які розкривають для нас постать Марка Кропивницького.

Світлана Приймак,
завідуюча відділом соціокультурної діяльності