Різниця між практичними та теоретичними книгами
Люди дуже полюбляють використовувати слова «практичне» та «теоретичне», але не всі знають, що вони означають. Для осіб, які не довіряють жодним теоретикам, саме поняття «теоретичне» несе уявну компонентну, неіснуючу; «практичне» значить те, що приносить конкретну користь. У цьому є частка правди. Практичне має справу з чимось, що якось працює, зразу чи в довгостроковому періоді. Теоретичне стосується чогось, що можна побачити чи зрозуміти…
Деякі книги та деякі вчителі зацікавлені тільки в самому знанні, яке мають передати. Це не означає, що вони заперечують його корисність чи наполягають на тому, що знання важливе лише саме по собі. Вони просто обмежуються самим видом спілкування чи навчання, а інший залишають людям.
Щоб знання набуло практичного характеру, необхідно надати йому конкретні правила для реалізації у дію. Замість знати, що відбувається, нам треба розуміти, що з цим робити, щоб досягти поставленої цілі.
Практична книга видасть себе частим повторенням таких слів, як «має», «повинен», «методи», «цілі». Основний посил такої книги несе в собі конкретні кроки та способи щось зробити. Теоретична книга вміщує в собі «є». Вона показує, що певне явище правдиве, і прикріпляє до цього факти. До теоретичних відносять історію, філософію та науку. В основному різниця між ними зрозуміла. Часом визначити чи книга практична можна за заголовком.
Вимоги сучасного суспільства до розвитку особистості в цілому вимагають перенесення акцентів зі збільшення обсягу інформації, яку необхідно засвоїти на формування вмінь використовувати цю інформацію, на оволодіння механізмом мислення, завдяки чому знання набувають дієвості та з’являється можливість для їх творчого використання. Серед загальних прийомів розумової діяльності важливе значення мають систематизація та узагальнення, які забезпечують активну самостійну теоретичну і практичну діяльність в усіх ланках особистісного розвитку.
Активність як умова пізнання не є вродженою рисою особистості – вона сама формується в процесі діяльності і характеризується розумовою напругою та виявленням морально-вольових якостей. Саме для цього і існує розподіл книги на теоретичні та практичні. Теоретичні книги вчать, що існує. Практичні книги вчать, як зробити щось, що вам хочеться або що ви вважаєте за необхідне зробити.
Традиційно теоретичні книги поділяють на історію, науки та філософію. Хоча б в грубих рисах різниця між ними зрозуміла всім.
Будь-яка книга, де пояснюється, що треба зробити або як це зробити – практична. Тож, бачите, до категорії практичних книг належать всі виклади мистецтв, які можна опанувати, всі практичні посібники у будь-якій галузі (інженерія, медицина чи кулінарія) та всі трактати, які для зручності зараховують до моральних – зокрема книги з економічних, етичних та політичних питань…
Як уже відмічалось, поняття активізації пізнавальної діяльності тісно пов’язані з поняттям самостійності. Пізнавальна активність має індивідуальний характер. Щоб краще розвинути цю якість необхідна самостійна пізнавальна діяльність.
Вам, любі читачі, траплятимуться автори, які не бачать різницю між теорією і практикою, так само як і існують письменники, котрі не помічають різниці між художньою літературою та соціологією. Також траплятимуться книги, що частково належать до одного виду, а частково – до іншого. Але читач має бути зацікавлений у виявленні підходу автора до його проблеми.
Використані джерела:
1. Активизация деятельности учащихся при обучении математике/ Под ред. В.А.Дашковского. - М.: Издательство АПН, 1961. - 144 с.
2. Активизация познавательной деятельности учащихся на уроках физики и математики: Сборник статей. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1976. - 123 с.
3. Мортімер Адлер «Як прочитати книгу. Класичний посібник із розумного читання», КМ-БУКС, 2018
4. Як працювати з книгою
Бородавкіна Анна,
бібліотекар відділу соціокультурної діяльності