Засідання мистецького клубу «Знай наших» присвятять кіноакторам-землякам

11 січня 2020 року о 15.00 у відділі мистецтв відбудеться чергове засідання мистецького клубу «Знай наших». Цього разу мова піде про кіноакторів-земляків, серед яких уродженці нашого міста Іона Бій-Бродський, Олена Лицканович, Юліан Панич та Валентина Владимирова (народилася в селі Василівка Новомиргородського району Кіровоградської області).

У програмі заходу – показ уривків з документального фільму «Акторські долі», присвяченого Юліану Паничу, та фільм з серії «Щоб пам'ятали», присвяченого Валентині Владимировій.

Запрошуємо на зустріч. Вхід – вільний.

Короткі довідки:

Бій-Бродський Іона – актор театру і кіно.

Народився 08.07.1896 року у м. Єлисаветграді (нині м. Кропивницький). У 1913 р. закінчив Єлисаветградське земське реальне училище. Частку „Бій” до свого прізвища він додав після того, як став актором, щоб його не плутали з іншими Бродськими. Працював у Московському державному академічному театрі ім. Є.Б.Вахтангова з початку його заснування (1921 рік). Амплуа актора - характерні ролі другого плану.

Знявся у фільмах: „Міста і роки” (1930), „Дівчина поспішає на побачення” (1936), „Шукачі щастя” (1936), „Острів скарбів” (1937), „Лікар Айболить” (1938), „Юність командирів” (1938), „Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем” (1941) та ін. Помер 11.08.1963 р. у Москві.

Лицканович Олена Федорівна – актриса театру і кіно.

Народилася 09.05.1926 р. у м. Зінов’євську (нині м. Кропивницький). У 1950 р. закінчила Харківський інститут театрального мистецтва.

Знялась у фільмах: „Лимерівна” (1955), „Над Черемошем” (1955), „Іван Франко” (1956), „Педагогічна поема” (1956), „Одного чудового дня” (1956), „Гори, моя зоре” (1958), „Перевірено – мін немає” (1965) та ін.

Панич Юліан Олександрович – актор театру і кіно, режисер, сценарист, журналіст.

Народився 23.05.1931 р. у м. Зінов’євську (нині м. Кропивницький). Закінчив Московське театральне училище ім. Б.В. Щукіна. Наприкінці 1950-х-на початку 1960-х рр. – популярний кіноактор, знявся у фільмах: “Педагогічна поема” (1955), „Різні долі” (1956), “Ленінградська симфонія” (1957), “Кочубей” (1958), „Про мого друга” (1959), „Обережно, бабуся!” (1960), “Новели червоного будинку” (1963), “Зелена карета” (1967) та ін. У 1964 р. виступив як режисер-постановник художнього фільму „Проводи білих ночей”.

Разом з дружиною Людмилою Панич зняв документальний фільм „Ти бачиш, я пам’ятаю...” про колективізацію в СРСР, який не сподобався партійній верхівці.

У співдружності з Є. Шиферсом створив приватний театр „Ленінград-65”, який відразу після відкриття був заборонений.

У 1971 р. виїхав з СРСР до Ізраїлю. З 1972 до 1994 рр. жив у Німеччині, працював на радіостанції „Свобода”; читав заборонені в СРСР твори О. Солженіцина, В. Гроссмана, В. Войновича та ін.

1991 зняв документальний фільм „Дорога додому”. З 1994 живе і працює у Франції. Кіровоград відвідав у вересні 1994 р.

Заслужений діяч мистецтв Росії. Лауреат Російської національної акторської премії імені Андрія Миронова «Фігаро».

Владимирова Валентина Харлампіївна – кіноактриса.

Народилася 22.11.1927 р. у с. Василівка Новомиргородського району Кіровоградської області. У 1955 р. закінчила акторський факультет ВДІКу. Працювала у Театрі студії кіноактора. Майстер епізодичних ролей. Зіграла понад 100 ролей. Знялася у фільмах: „Все починається з дороги” (1960), „Не забудь, станція Лугова” (1967), „Угрюм-ріка”(1968), „Білий Бім Чорне вухо” (1977) та ін.

Знялася в українських фільмах: “Поема про море” (1958), „Сумка повна сердець” (1964), „Явдоха Павлівна” (1966), „Бур’ян” (1966), „Варчина земля” (т/ф, 1968), „Вогонь” (1973), „Тут нам жити” (1974), „Мріяти і жити” (1974), „Час літніх гроз” (1980) та ін.

Заслужена артистка РРФСР (1969).

Померла 23.03.1994 р. у Москві.