12 травня в нашому бібліотечному колективі відбулося засідання, іншими словами звіт-презентація, де Гаращенко Олена Миколаївна розповіла про навчання групи українських бібліотекарів в американському Мортенсон-центрі, про публічні бібліотеки штату Іллінойс, Чикаго, зустріч з представниками Американської Бібліотечної Асоціації.

Пропонуємо короткі нотатки про навчання в Америці, які були підготовлені під час стажування в США.

Олена Гаращенко
Наталія Морозова

Про Американські бібліотеки - нотатки в телеграфному стилі

В цих бібліотеках дуже багато людей: поважного віку, діти, молодь. Батьки приходять разом з дітьми, скрізь заклики: „Читай, пізнавай, роби відкриття!”…

Для громади публічна бібліотека має не просто велике значення. Місто, де гарно працюють книгозбірня і заклади освіти – успішне в бізнесовому плані. Тож ефективно працююча бібліотека - суспільна необхідність. Це - Сполучені Штати Америки.

Мортенсон-центр з проведення міжнародних бібліотечних програм знаходиться приблизно за 140 миль на південь від Чикаго. Центр розміщений на території бібліотеки Іллінойського університету в Урбані-Шемпейн – навчального закладу, який відомий науковими дослідженнями, де представлено величезну кількість інформаційних ресурсів з усіх галузей знань, там навчається понад 40 тисяч студентів.

Мортенсон-центр – це центр по проведенню міжнародних бібліотечних програм, що розроблені спеціально для задоволення численних і багатоманітних запитів професійного розвитку колег-бібліотекарів зі всього світу, які працюють в різних умовах. Центр є унікальною організацією такого типу. Він приймає бібліотекарів та спеціалістів інформаційної науки, які працюють не лише в публічних, але й спеціалізованих, шкільних, корпоративних, національних, медичних, аграрних і т.ін. бібліотеках. За час роботи (відкрито в 1991 року завдяки щедрим пожертвам сім’ї Мортенсон) у Центрі пройшли навчання понад 600 бібліотекарів з майже 90 країн світу. Яскравою є виставка-колекція сувенірів, залишена вдячними учнями в офісі Центру. Мортенсон-центр започаткований для шляхетної мети існування - сприяти розвитку міжнародних зв’язків між бібліотекарями і бібліотеками всього світу для зміцнення миру між народами, поширенню освіти і взаєморозуміння. Центр отримує фінансування з багатьох джерел: Іллінойського університету, урядових агентств США, приватних осіб, фондів, благодійних організацій. Зараз Мортенсон-центр співпрацює з благодійним фондом Білла і Мелінди Гейтсів, Фонд підтримує в Україні інноваційний проект „Бібліоміст”. Аналогічний проект з успіхом уже реалізується в країнах Балтії, і сподіваємося, що в Україні матиме велике значення для громади.

До навчальної програми входили такі модулі: „Стратегії управління для успішної діяльності”, поїздка-ознайомлення з бібліотечною системою Лінкольн Трейлс, екскурсії-ознайомлення з публічними бібліотеками та відвідання штаб-квартири АБА. У перший навчальний день пані Пола Т. Кауфман, директор університетської бібліотеки, декан факультету бібліотекознавства, у вітальному слові зазначила, що бібліотека – моральний лікар громади, радник зі спілкування, а в часи кризи все більше людей звертаються до бібліотек.

Барбара Дж. Форд, директор і почесний професор Мортенсон-центру, розповіла про історію Центру, який вона очолює вже 7 років. Центр фокусується на професійному розвитку бібліотекарів зі всього світу. Сьогодні Центр працює з Китаєм та державами Африки, Латвією, Румунією. Мета Центру, за словами його засновника Уолтера Мортенсона і на цьому підкреслила пані Барбара – полягає в „розвитку міжнародної освіти, взаєморозуміння і миру в усьому світі”. Всі тренінгові програми Центру зосереджені на демонстрації найкращого досвіду практичної роботи і представлення діяльності багатьох спеціалістів та їх професійних можливостей.

Сьюзан Шнуер, заступник директора Мортенсон-центру, підготувала цікаву презентацію про публічні бібліотеки США. Загалом, характеристиками публічних бібліотек США є наступне: бібліотеки збагачують життя, бібліотеки привітні і дружні до всіх, надають легкий і вільний доступ до інформації, належать місцевим громадам, мають ефективно відповідати на виклики. Проте навіть у такій благополучній країні, як Америка, у бібліотеках є певні проблеми, які пов’язані з фінансуванням, з недостатністю комп’ютерів для задоволення потреб користувачів, особливо у пік робочого дня (продемонстровано фото з бібліотеки Санта-Барбари - черги користувачів). Зі збільшенням кількості іммігрантів з’явилася потреба в інформаційних ресурсах їхніх країн, є проблема з переоснащенням приміщень до вимог часу, адже приміщення більшості закладів будувалися від 25 до 50 років тому, а нинішній стрімкий темпоритм життя призводить до підвищення рівня шуму в будівлях і зниженню комфортності користувачів, та ін. І все ж, незважаючи на ці недоліки, американські публічні бібліотеки отримали майже 80% у рейтингу надання гарних послуг (на другому місці - поліція, потім державні заклади освіти, школи і ЗМІ з 50%). Бо американські бібліотекарі дійсно хочуть бути важливими і потрібними в суспільстві

Важливою була лекція-презентація: „Основи обслуговування користувачів”, яку провела Маргарет Едвардс, магістр наук, координатор факультету бібліотекознавства та інформаційних наук Іллінойського університету. Вона зупинилася на двох компонентах гарного обслуговування користувачів: внутрішні принципи діяльності (навчання, управління, робота з персоналом, сегментація ринку і маркетинговий аналіз), а також і зовнішні - послуги, середовище, співпраця з громадою, користувачами, владою, бізнесом, громадськими організаціями. Учасникам навчання були запропоновані вправи, які дали змогу самим проаналізувати роботу своєї бібліотеки і знайти переваги чи недоліки: які користувачі ваша основна категорія, що люди найбільше цінують в бібліотеці, чи люблять бібліотечний простір, чи мають швидкий і вільний доступ до потрібних ресурсів. Які потреби вашої громади, як вона змінюється, чи готові ви розуміти зміни і відповідати на виклики часу – позитивні відповіді на ці та інші питання дають можливість покращення обслуговування користувачів.

І все ж найкраща теорія не замінить нехай малої, але практики. Тож цікавим і необхідним аспектом програми навчання стало відвідання місцевих публічних бібліотек. Загальне враження від американських бібліотек - гарно оздоблені багатофункціональні приміщення зі слоганами та закликами до читання, вказівниками, бібліотечна реклама, зали-трансформери, орієнтація на широке коло користувачів, численність та багатоманітність інформаційних послуг – від ксероксу, факсу, Wi-Fi до послуг юриста і кав’ярні в холі, крім того велика увага приділяється екології - окремі сміттєві кошики, затишна і доглянута прибудинкова територія, де можна працювати чи відпочити з книгою.

Мортенсон-центр, де проходило навчання, знаходиться на 3-му, підземному поверсі приміщення бібліотеки Іллінойського університету в Урбані-Шемпейн. Це типова для Середнього Заходу Америки місцевість, серед полів сої і кукурудзи. Щоб не псувати вигляд ландшафту і не руйнувати новобудовою дослідне поле, на якому протягом багатьох років проводилися аграрні досліди по вирощуванню кукурудзи, громадою вирішено було збудувати підземну триповерхову бібліотеку для студентів. Ця бібліотека працює цілодобово, тут можна і пообідати в кафе, і навіть проголосувати під час виборів за допомогою спецобладнання. Старе приміщення книгозбірні має архітектурну цінність, гарно оздоблені читальні зали з відкритим доступом до літератури, зручні та функціональні зони роботи і відпочинку, яскраві сучасні килими – створюють позитивний настрій, перед входом стоїть спеціальний апарат, за допомогою якого можна очистити руки від пилу та іншого бруду, коли виходиш з бібліотеки. Саме під час відвідання цих залів звернула на себе увагу виставка, присвячена голодомору в Україні в 1932-1933 роках. Відділ слов’янської літератури сподобався наявністю великої кількості мікрофільмів про історію культури та літератури, українські персоналії.

Центральна публічна бібліотека Урбана Фрилайбрері виникла майже разом з містечком, у ХІХ ст. В минулому сторіччі активно перебудовувалася, а реставрувалася уже в новому столітті. Біля бібліотеки – пам’ятник книзі, який автор створював привселюдно протягом місяця. Бібліотека відкрита 7 днів на тиждень, з дев’ятої ранку до дев’ятої вечора, в суботу з 9 до 18, у неділю – з 13 до 17, зачинена на великі свята (яких в Америці не так уже й багато).

Мер міста збирає дорадчу раду, яка призначає директора. Останній, в свою чергу, готує на засідання мерії щотижневі звіти. Структура бібліотеки – дирекція (директор і один заступник), відділи для дорослих та дітей (працюють з викладачами з певної замовленої теми, а бібліотекар готує літературу відповідно до віку дітей, змісту заняття), відділ генеалогії (є власна база даних – 600 000 записів), обробка, комплектування, служба з автоматизації, яка обслуговує 150 комп’ютерів (модернізують техніку кожні 4-5 років), є служба, що відповідає за повернення книжок. Фонд – 300 000 носіїв інформації. Обробляють 25 тисяч книг. Працюють 70 годин на тиждень, розстановка фонду перевіряється 4 рази на рік (суцільна перевірка). При бібліотеці функціонують кімната для зустрічей громади, кімната для занять, яку можна замовити заздалегідь на 2 години роботи.

В бібліотеці реалізується понад 600 програм щорічно, які включають години читання для дітей, концерти, дискусії, авторські презентації, ігри. Цікавим заходом є книжковий розпродаж. При бібліотеці Урбани є громадська організація „Друзі бібліотеки”, яка нараховує 600 членів, вступний внесок – 10 доларів.

В публічній бібліотеці Урбани Фрилайбрері книги продаються тричі на рік і перед цим проводиться велика промо-кампанія, а кошти, отримані від таких розпродажів, використовуються для підтримки різних бібліотечних програм – презентацій, закупівлі нових книг, тобто живі гроші не передаються бібліотекам, а надходять у вигляді товару або послуг.

Розпродаж книг у бібліотеці Шемпейна проходить по–іншому, щосуботи і щонеділі в закладі працює книжковий магазин (в який наші співвітчизники потрапили в неділю – 25 квітня, одразу по приїзду). На кожному стелажі є табличка, де написана вартість книг. Мешканець міста може принести будь–яку книгу і запропонувати для продажу. Крім того, є окремо запаковані пакунки, які кожен може купити за 2 долари. Ви купуєте весь пакет: якісь книги вас влаштовують, якісь вам особисто – непотрібні. Тож наступної суботи ви приносите знову їх для подальшого продажу. Таким чином виграє і читач, і бібліотека. Вразило, що багато книг купують діти і чоловіки, повними пакунками.

Бібліотека Шемпейна входить у десятку найкращих публічних бібліотек в Америці Публічна бібліотека Шемпейна має фонд 350 000, обслуговує 60 % населення міста, 2500 відвідувань в день, 2,7 - книговидача в рік. 49 працівників, у т.ч. директор і один заступник, працюють на повну ставку, 45 – на тимчасову ставку, 21 працюють на простих технічних процесах по 10 годин на добу. Найнижче оплачувана робота - 8,5 доларів на годину, таку зарплатню отримують ті, хто розставляє книги, починаючий бібліотекар отримує 48 тисяч доларів на рік. У відділі комплектування і обробки – 8 осіб, вони обробляють 5000 – 8000 книг на місяць. Значну допомогу надають друзі бібліотеки – волонтери-пенсіонери та студенти. Перші бажають змістовно проводити дозвілля, інші працюють на власне резюме. Добровільні помічники розставляють книги на полицях, займаються доставкою замовлення читачам, які не можуть самі прийти до бібліотеки.

У середу, 28 квітня лекційне заняття включало доповідь Роберта Бюргера, доктора філософії, почесного професора Іллінойського університету „Стратегії управління для успішної діяльності”. В ній він зупинився на тому, що управління – це мистецтво і наука успішного виконання завдань за допомогою людських ресурсів. Мистецтво в тому, що менеджер повинен використовувати навички соціальної взаємодії та емоційний інтелект з метою ефективного досягнення поставлених цілей. А наука в тому, що існують усталені принципи, необхідні для функціонування бібліотеки. Існує ієрархічний бюрократичний стиль, де рішення приймаються на основі займаної посади, інформація рухається по вертикалі згори донизу від керівництва до підлеглих, впроваджується тільки інновація керівництва (особливо цей стиль поширений після війн, від яких люди стомлені і хочуть стабільності та швидкого налагодження якісного життя).

Управління на основі спільної участі передбачає, що прийняття рішень базуються на компетенції, а не на рівні займаної посади, авторитарний стиль замінюється консенсусом; керівництво усуває перешкоди на шляху впровадження інновацій та нових послуг. Також поширеним стилем управління в Америці є „робота в команді”, що передбачає реалізацію в команді творчих можливостей учасників, він часто використовується у конкретних проектах, де головною вимогою є підбір працівників, які володіють різними видами навичок, для того, щоб успішно завершити конкретний проект, або досягти певної мети протягом визначеного періоду часу.

Частково цей стиль представлений у бібліотеці Урбани. Тут кожен працівник бере участь у плануванні та прийнятті рішення у межах своєї компетенції. З таким стилем можна погоджуватися і можна дискутувати. Проте суттєвим його недоліком є те, що працівники частіше отримують нервові розлади на роботі і змушені звертатися до психологів.

І все ж, у будь-якому випадку за різних стилів управління директор несе остаточну відповідальність за загальне функціонування, успіхи чи невдачі бібліотеки.

Цього ж дня відбулася поїздка до невеликого містечка Артур, де проживає релігійна громада Амішів – 5000 мешканців, половина населення користується бібліотекою. Директор бібліотеки Еліс Чізна розповіла, що тут працює 3 особи, і лише директор - на повну ставку. Реалізуються програми по роботі з новітніми технологіями – комп’ютерами, фотоапаратами, літні програми, програми для батьків, для тих, хто страждає нервовими розладами.

Бюджет бібліотеки 128 тис. доларів на рік, 22 тис.доларів виділяється на придбання літератури, є 13 ПК, працює МБА, є Wi-Fi. Книговидача становить 70 тисяч примірників на рік. Бібліотека щорічно отримує понад 1000 назв нових видань. Бібліографічний запис на нові книги отримують через доступ до бібліотечного кооперативного каталогу штату, доступ до такої системи є платним, маленька бібліотека в містечку Артур сплачує щорічний внесок в 600 доларів. Взагалі, в цьому штаті працює 12 систем корпоративної каталогізації.

Цікавою була поїздка – ознайомлення з об’єднанням бібліотек (бібліотечний кооператив, консорціум).

Одна бібліотечна установа не може забезпечити всі потреби користувачів бібліотек. Кооператив же дає економічні переваги і підвищує ефективність роботи, підвищує можливості обміну інформацією, сприяє розвитку демократії. Бібліотечний кооператив, або консорціум - Лінкольн Трейлс виник 45 років тому, географічно він розташований в 9 центральних і східних округах (графствах) штату Іллінойс, охоплює площу 5 902 5 миль, представлений в 70 населених пунктах, обслуговує 430 тисяч користувачів. Кооператив включає як бібліотеки–члени (7 академічних, 53 публічних, 45 шкільних, 17 спеціалізованих бібліотеки, які містяться в 271 приміщенні), так і 6 асоційованих членів, тобто сюди входять і бібліотека гігантського Іллінойського університету і невеликі публічні бібліотеки - всього 128 постійних і асоційованих членів. Загальний бюджет кооперативу складає 2 млн. долларів.

Послуги, які надає Бібліотечний Кооператив Лінкольн Трейлс (LTLS): вільний доступ до ресурсів – потужної системи каталогів, консультаційні послуги, обмін інформаційними ресурсами, швидкий зв'язок і доступ до LTLS-cайту, каталогізація для бібліотек-членів кооперативу, доставка документів (на зразок МБА), сприяння безперервній освіті (100 годин тренінгів за темами – робота з новітніми технологіями, організація роботи з складними групами користувачів) Загальна кількість виданих бібліотечною системою Лінкольн Трейлс у 2009 році документів на різних носіях - 5,360, 555.

Цього ж дня ввечері відбулася остання зустріч та прощальна вечеря, на якій було вручено дипломи та футболки із символікою Мортенсон-центру, сказано багато про результати навчання та визнано, що українська група дуже гарно працювала, викладачі, які працювали з цією групою, відзначали, що приємно було працювати з фахівцями одного рівня і розуміння.

Останній день квітня був присвячений переїзду в Чикаго і зустрічі з Майклом Доулінгом, директором Американської Бібліотечної Асоціації (АБА) з питань міжнародного співробітництва і зв’язків з осередками.

До організації, яка виникла у 1876 році, нині входять 135 000 членів, 2000 живуть в інших країнах. Штаб-квартира її в Чикаго, у Вашингтоні є офіс, що працює з урядом і займається лобізмом. Бюджет асоціації 50 млн. доларів, основна частина коштів – внески, американці сплачують по 130 доларів, іноземці – по 78. Фундаментальна цінність організації – розмаїття діяльності, активна робота. Загалом відвідання Американської Бібліотечної Асоціації, де співробітники готують різні програми, працюють над аналізом бібліотечної справи в Америці, проектною, видавничою роботою – дало українським колегами більш широке бачення проблем, що стоять перед бібліотеками США.

Наостанок відбулася екскурсія до публічної бібліотеки Чикаго, яка має 78 філій, 6 з них - будується. До речі, Чикаго - одне з міст Америки, де проживає досить велика кількість українців. Але, напевно, саме цей час, наприкінці квітня, було віддано Китаю, тому що в центральному міському парку „Тисячоліття” демонструвалася виставка китайських скульптур.

В останній день відбувся обмін враженнями та оцінками проведеного навчання. Українські бібліотекарі зазначили, що проект „Бібліоміст", IREX, Українська бібліотечна Асоціація та Мортенсон-центр розробили і реалізували прекрасну навчальну програму для директорів обласних бібліотек України.

Втомлена, але переповнена враженнями і бажанням запровадити кращий досвід, поверталася бібліотечна делегація в Україну. А численні матеріали, презентації, безліч фотографій нагадуватимуть про цей надзвичайно насичений подіями і враженнями американський тиждень.

директор Кіровоградської ОУНБ ім.Д.І.Чижевського Олена Гаращенко		директор Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тимірязєва Наталія Морозова