Про те, що засідання круглого столу лише окреслить невирішені проблеми дослідження історії фотомистецтва на Кіровоградщині, стало відомо ще задовго до його проведення. Поштовхом до зрушення цілини став позитивний досвід харківських дослідників, які вирішили створити Всеукраїнську енциклопедію фотомистецтва і звернулися до інтелігенції міста Кіровограда.

Як зазначила організатор заходу, заступник директора ОУНБ ім. Д.Чижевського Оксана Ткаченко, у нашому регіоні до цього часу не було проведено жодних спроб дослідити, упорядкувати чи бодай просто вивчити процес розвитку фотосправи. З усіх наявних джерел у фондах ОУНБ ім. Д. Чижевського знайшлася лише одна публікація в газеті „Народне слово” від 3 вересня 2006 року „Фотоапарат для єлисаветградців був не в дивину”. Життєстверджуючий матеріал і… порожнеча за іменами, прізвищами фотографів, навіть неповний перелік фотосалонів Єлисаветграда.

Тож засідання круглого столу „Історія фотомистецтва та фотожурналістики на Кіровоградщині. Популяризація сучасного фотомистецтва” було спрямоване на вироблення спільної стратегії по вирішенню проблем у величезному пласті вивчення і дослідження духовної спадщини, матеріальним втіленням якої є фотографія.

На засіданні заступник директора – головний зберігач фондів Державного архіву Кіровоградської області Лілія Маренець у доповіді „Кіровоградщина у фотодокументах Державного архіву області” говорила про законодавчі аспекти названої теми, про проблеми надходжень фотодокументів сучасності.
Про ще одну важливу проблему - неможливості атрибутування наявних фотографій розповів головний зберігач фондів Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Павло Рибалко. В його доповіді йшлося про умови зберігання фотодокументів у фондах, про архів фотографа Василя Ковпака.
Головний художник Кіровоградського обласного театру ляльок Павло Босий розповів про відомий у ХІХ столітті фотосалон Харлаба. Давид Харлаб був фотографом Роберта і Томаса Ельворті, а також створював перші рекламні проспекти (кажучи сучасною мовою) продукції заводу, яким володіли брати Ельворті – сівалок та іншого сільгоспобладнання. Павло Васильович зазначив, що зважаючи на величезну кількість монографій з історії фотографії, дослідження з історії технології фотомистецтва в навчальних закладах давно доцільно ввести нову історичну дисципліну „Історія фотографії”.

Доповідь Володимира Мощинського про історію розвитку фотожурналістики 70-90 рр. ХХ ст. на Кіровоградщині була позитивною і теплою. Поринувши у спогади, він розповів, що незважаючи на обмаль техніки і примітивні можливості того часу, фотосправа розвивалася і було здійснено багато успіхів у цьому напрямку. На жаль, як тепер відомо, мало потурбувалися про збереження документальної фотоспадщини. Тепер як новообраний голова Кіровоградської обласної організації Національної спілки фотохудожників України Володимир Мощинський висловив готовність співпрацювати з обласною універсальною науковою бібліотекою в напрямку дослідження розвитку фотожурналістики ХХ століття на Кіровоградщині.

І справді, лише на ентузіастах тримається справа збереження історичної пам’яті, втіленої у фотографіях. Багато людей, не розуміючи цінності фотографії, ставлячись до неї утилітарно, не мають потреби і бажання зберігати навіть не чужу, свою! історію, історію свого роду. Чимало таких прикладів навів член Національної спілки краєзнавців, член історико – культурологічного товариства „Ойкумена”, Українського геральдичного товариства, Кіровоградської обласної спілки краєзнавців, член ради обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Юрій Тютюшкін. Він давно колекціонує старовинні фотографії, спілкується з різними людьми. Тож представлена дослідником ексклюзивна виставка „Елисаветградские дамы и кавалеры. Городской салонный портрет конца XIX – начала ХХ веков” стала справжнім хітом серед гостей і учасників фестивалю.

Дивовижну історію захоплення однією фотографією позаминулого століття, де була зображена маленька дитина, розгорнула ниточку великого і ґрунтовного дослідження життя харківського фотографа Олексія Іваницького, яке потім вилилося у повноцінну книгу, розповів Володимир Оглоблін. Член НСФХУ, НСФХР, лауреат вітчизняних та міжнародних фотовиставок, лауреат Харківської муніципальної премії „Людина року – 2004” та лауреат Харківського обласного конкурсу „Народне визнання – 2008” Володимир Оглоблін по крихтах збирав дані про одного з визначних фотографів свого часу – Олексія Іваницького, який навіки втілив на папері доленосні події та визначних людей ХІХ-початку ХХ ст. У своїй доповіді „Досвід пошукової роботи та наукового дослідження харківських фотографів другої половини XIX – початку ХХ ст.” Володимир Анатолійович поділився досвідом дослідницької роботи і надав алгоритм пошуку для подальшого дослідження фотосправи.

Про популяризацію сучасного фотомистецтва говорили Микола Іващенко, Едуард Странадко, Сергій Зайцев. Його проект „Моя квітуча Україна” поєднав досвідчених фотохудожників і одночасно залучив юне покоління молодих фотомитців.
Власне, саме цей глобальний проект і став поштовхом до здійснення великої справи вивчення історії та популяризації фотомистецтва на Кіровоградщині.
Як підсумок круглого столу було прийнято рішення: обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.Чижевського спільно з Державним архівом Кіровоградської області і обласним краєзнавчим музеєм беруться вивчити і впорядкувати наявні ресурси історії фотосправи на Кіровоградщині, як значної частини історії нашого краю.

Засідання тривало близько двох годин, але усі - і доповідачі і численні запрошені, інтелігенція міста були задоволені зрушенням Terra Incognita - справи, яка очікує своїх відкривачів і дослідників.
Ми маємо зберегти для наших нащадків духовні цінності, якими є фотографії!

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪