Вечір пам’яті присвячений 70-річчю визволення міста Кіровограда
«Степом, степом йшли у бій солдати…»
вечір пам’яті присвячений 70-річчю визволення міста Кіровограда
Згадувати війну, окупацію завжди важко та сумно. Сучасному поколінню, мабуть, неможливо уявити як жили люди у війну, де знаходили сили для надії, віри. Сьогодні цим людям по сімдесят-вісімдесят років, це живі свідки війни, останні «учасники» страшної війни масового знищення, якою була Друга Світова. Їх пам’ять та уява записала події тих часів як яскраві, але іноді жахливі дитячі картинки. У них не було та й більше не буде іншого дитинства. Їх спомини про своїх рідних, батьків та матерів — це опік війни, який залишиться з ними назавжди.
3 січня у відділі мистецтв відбувся вечір пам’яті присвячений 70-річчю визволення м. Кіровограда від німецьких окупантів. Вечір зібрав учасників проекту «Голоси з війни» відомих та незнаних кіровоградців, читачів нашої бібліотеки. Ця подія важлива для них, так як визволення міста вплетене в їх особисті долі.
Спеціально для вечора було підготовлено фотовиставку одного дня «Кіровоград періоду окупації 1941-1944 р».
Вдячні за увагу та розуміння, гості залишили свої відгуки про вечір.
Книга відгуків
Как замечательно, что в нашем городе есть такое место, где можно чудесно провести незабываемые минуты в наше суматошное время! И это место - отдел искусств в библиотеке им. Чижевского. На этот раз состоялась встреча детей войны. И хотя в праздничные дни собралась небольшая группа старожил нашего города, атмосфера встречи была задушевной и теплой. Людгарда Николаевна Рядненко подготовила чудесное выступление, посвященное дню освобождения Кировограда от фашистских захватчиков. Со слезами на глазах и с болью в сердце слушали интересные сведения об оккупированном Кировограде и о его освобождении. А еще под музыкальное сопровождение песен военных и послевоенных лет мелькали на экране милые и благородные лица ушедших героев. А потом просмотр выставки фотографий оккупированного немцами города. «А помнишь?» «А вот, смотри, помнишь?» - перебивая друг друга, показывали мы на фото, уже давно снесенных зданий. А, в конце вечера - чаепитие. И снова воспоминания, воспоминания и песни, которые мы, дети войны, с удовольствием исполнили за круглым столом. Большое спасибо за встречу с интересными людьми города - Вадимом Васильевичем Смотренко, Людгардой Николаевной Рядненко «четой Лебедевых» и, конечно, нашими милыми сотрудниками библиотеки!