Кривенко Людмила Іванівна народилася в 1948 році в Росії, м. Іваново. З 1968р. проживає в Кіровограді. В 1971 р. закінчила факультет редагування друкарських видань Московського поліграфічного інституту. Працювала начальником відділу інформації обласного центру зайнятості, в данний час на пенсії.

Любов до творчості, а особливо до рукоділля супроводжувала її все життя: у дитинстві це була вишивка, плетіння з лози, випилювання лобзиком, з віком додалися в’язання і виготовлення всіляких виробів для рідних та близьких. Захоплення клаптиковим шитвом для неї не випадкове, адже Людмила Кривенко з “краю берёзового ситца” – міста Іваново. З її слів, всі тканини, особливо бавовняні, льняні, шовкові – живі, тому стали для неї своєрідною палітрою.

Клаптикова мозаїка Людмили Кривенко

Народне мистецтво завжди прагне до подолання повсякденності, зтверджує неповторність, унікальність кожної миті людського буття. Його завдання – не втративши глибини Переказу, повернути повагу до традиційних цінностей в ім’я майбутнього наших дітей, внуків, на благо нашої України.
“Моя клаптикова мозаїка” – перша персональна виставка Людмили Кривенко. “Малюю шматочками тканини” – найточніший вираз для опису її творчості. Його дала сама автор. Іншим залишається лише вражатися, яким дивом народжується гармонія, втілена в її роботах. За словами автора, вона не особливо любить геометрію і схеми, які зазвичай лежать в основі традиційних квілтов. Її стихія – політ фантазії, буйство фарб, тому ніяких кольорових ескізів вона не робить, хіба що невеликий чорно-білий нарис. Для неї дуже важливий елемент несподіванки, непердбачуваності, відкриття. А живописний ефект її художніх квілтів від оптичного з’єднання латочок різних тканин і, звичайно, від стьобання, що додає тривимірності зображення.
Три роки кропіткої творчої праці дали заслужений результат більше тридцяти різноманітних і цікавих робіт, більшість яких виконана в техніці клаптикової аплікації з використанням своєрідної техніки, вживаної майстрами печворка: синіли, ляпочихи, крейзі, йошкі, борджелло і, безумовно, стьобання, яке додає чарівним клаптиковим пано особливу неповторність. Що до джерел натхнення, то вони для автора всюду: її улюблена природа, спогади про Росію, захоплення перед красою України, яка ось вже 40 років стала для неї другою Батьківщиною.
Виставка стане несподіванкою для багатьох: це дебют-відкриття не тільки нового імені, але й такого виду творчості , що відроджується як клаптикове шиття, печворк. На виставці представлено 20 художніх панно, 5 квілтів - клаптикових ковдр, зразки сувенірів.
Творчість, рукоділля не тільки відволікають від повсякденних турбот, але і відкривають дорого до самореалізації, дають можливість творити красу. Про що ще можна мріяти? Щаслива людина, що споглядає красу, що створює її і дарує іншим – найщасливіша.