Музичний вечір “Різдвяні колядки”

Різдвяні народні пісні – колядки широко розповсюджені в українців, поляків, білорусів, росіян. Пісні, відповідні східно-слов’янським колядкам, зустрічаються у фольклорі всіх європейських народів. Особливо близькими за сюжетом і формою до слов’янських є колядки румунські - colinda, чеські та словацькі назви пісень — koleda, словенські - kolednica, coleda, сербські — koleda, kolenda, албанські — kolendu. Вважається, що перелічені назви пісень походять від назви греко-римського свята нового року — calendae.

Але в народному уявленні існує також Богиня Коляда — не тільки як уособлення свята, але й як Богиня-Мати, що народжує сина Божича-Коляду. Коляда — Бог зимового Сонця, який повертає Коло Свароже до Весни. Назва новоліття у багатьох народів була перенесена на свято народження християнського бога. Слово коляда багатозначне: Святий Вечір, обряд славлення на Різдво, сама пісня, яка співається під час Різдвяних свят: “Пустіть його до хати, він вам буде коляду співати!”. За величальну пісню: “Он і пан іде, коляду несе: коробка вівса, зверху ковбаса!” колядникові хазяїн дому або будь-який член родини завжди кидав у мішок ковбасу, хліб або мідяк, хто чим багатий.

12 січня о 16:00 у відділі мистецтв відбулося музичний вечір - “Святкування Нового року та Різдва”. Добре знані музиканти та збирачі фольклору Світлана Концедалова, Олександр Полячок, Дмитро Полячок та Єлизавета Ткаченко співали старовинні колядки та щедрівки.

Звучали пісні, що колись виконували на свят-вечір в селах. Давні овсєнькі, таусєнькі зазвичай співали на новий рік.

Музиканти прагнули відтворити безпосередню манеру виконання народних співаків. Живе веселе спілкування, неповторна врочиста атмосфера вечора захопила слухачів. Приємною несподіванкою для гостей свята стала можливість участі у народному різдвяному танці. Наприкінці “посиденьок” всі прихильники фолку висловили щиру подяку музикантам за неповторний вечір.