"Мельгунівський курган"

28 березня о 14.00 у відділі краєзнавства відбудеться засідання «Краєзнавчих студій». Тема засідання “Мельгунівський курган - археологічна пам`ятка” (до 250-річчя розкопок).

Мельгунівський курган (Литий курган, Лита могила) — один з найдавніших могил-курганів скіфів, царський курган другої половини 7 ст. до н. е.

Розкопаний у вересні 1763 року біля с. Копані Знам'янського району Кіровоградської області. Роботи проведені за вказівкою генерала-губернатора Новоросійської губернії О. Мельгунова. Додатково досліджувався В. Ястребовим у 1892 та Н. Бокій у 1989.

Відомості про розкопки уривчасті та суперечливі. Висота кургану близько 10,5 м. На вершині знайдена кам'яна баба. Насип складався з перепаленого грунту, в якому знайдені залишки переплавлених металів, горілих кісток, каміння, землі та глини, змішаних з вуглинами.

В кургані знайдено низку золотих прикрас та оздоб меча, які зберігаються в Ермітажі. На глибині двох метрів під кам'яними плитами знайдені залізний акінак з окутим золотом руків'ям та дерев'яними піхвами, вкритими золотою пластиною, прикрашеною зображеннями фантастичних тварин у передньосхідному стилі, срібні деталі меблів, золота діадема, 17 масивних золотих пластинок із зображенням орла з петлями на звороті, пластинки з зображеннями мавп, птахів, бронзова застібка з голівками левів на кінцівках, 40 бронзових наконечників стріл та інше. Прикраси і зброя в скіфо-урартському стилі. Речі не мали слідів вогню.

Пам'ятка має видатне значення, оскільки це єдиний відомий на сьогодні скіфський царський курган того часу в Північному Причорномор'ї. Більшість дослідників вважають, що з розкопок саме цього кургану розпочинається історія археологічних досліджень в Україні.

До обговорення питання запрошені історики КДПУ ім. В.Винниченка – кандидат історичних наук, доцент Ірина Козир; кандидат історичних наук, доцент Олександр Чорний; викладач КНТУ Микола Тупчієнко; члени обласної організації Національної спілки краєзнавців України; співробітники обласного краєзнавчого музею — Світлана Колеснік, Костянтин Шляховий; представники обласної організації Українського товариства охорони пам`яток історії та культури; студенти історичного факультету КДПУ ім. В.Винниченка.

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪


DC.Metadata
[ HOME ]		"Мельгунівський курган"
		Засідання «Краєзнавчих студій» 28 березня о 14.00 у відділі краєзнавства відбудеться засідання «Краєзнавчих студій». Тема засідання “Мельгунівський курган - археологічна пам`ятка” (до 250-річчя розкопок). Мельгунівський курган (Литий курган, Лита могила) — один з найдавніших могил-курганів скіфів, царський курган другої половини 7 ст. до н. е. Розкопаний у вересні 1763 року біля с. Копані Знам'янського району Кіровоградської області. Роботи проведені за вказівкою генерала-губернатора Новоросійської губернії О. Мельгунова. Додатково досліджувався В. Ястребовим у 1892 та Н. Бокій у 1989. Відомості про розкопки уривчасті та суперечливі. Висота кургану близько 10,5 м. На вершині знайдена кам'яна баба. Насип складався з перепаленого грунту, в якому знайдені залишки переплавлених металів, горілих кісток, каміння, землі та глини, змішаних з вуглинами. В кургані знайдено низку золотих прикрас та оздоб меча, які зберігаються в Ермітажі. На глибині двох метрів під кам'яними плитами знайдені залізний акінак з окутим золотом руків'ям та дерев'яними піхвами, вкритими золотою пластиною, прикрашеною зображеннями фантастичних тварин у передньосхідному стилі, срібні деталі меблів, золота діадема, 17 масивних золотих пластинок із зображенням орла з петлями на звороті, пластинки з зображеннями мавп, птахів, бронзова застібка з голівками левів на кінцівках, 40 бронзових наконечників стріл та інше. Прикраси і зброя в скіфо-урартському стилі. Речі не мали слідів вогню. Пам'ятка має видатне значення, оскільки це єдиний відомий на сьогодні скіфський царський курган того часу в Північному Причорномор'ї. Більшість дослідників вважають, що з розкопок саме цього кургану розпочинається історія археологічних досліджень в Україні. До обговорення питання запрошені історики КДПУ ім. В.Винниченка – кандидат історичних наук, доцент Ірина Козир; кандидат історичних наук, доцент Олександр Чорний; викладач КНТУ Микола Тупчієнко; члени обласної організації Національної спілки краєзнавців України; співробітники обласного краєзнавчого музею — Світлана Колеснік, Костянтин Шляховий; представники обласної організації Українського товариства охорони пам`яток історії та культури; студенти історичного факультету КДПУ ім. В.Винниченка. ₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪

[ HOME ]		"Пташиний дивосвіт"
		© ОУНБ Кiровоград 2013 Webmaster: webmaster@library.kr.ua

Засідання «Краєзнавчих студій»