МОВА - ЦЕ ТЕЖ БАТЬКІВЩИНА

(До Дня української писемності та мови)

Ми – українці. Живемо у вільній і незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною державною українською мовою. А мова у нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа українського народу. Народ наш завжди славився працелюбністю, щирістю, добротою і щедрістю, веселим характером, а ще мелодійною і чарівною піснею. Бо завжди в Україні співали всі – дорослі і діти, бо з піснею легше жити, у ній можна передати любов і тугу, щастя і радість, мрії і надії. А рідною українською мовою людина не тільки розмовляє, а й мислить. І навіть, коли людина знає багато мов і вміє розмовляти ними, то думає завжди тільки рідною.

Не злічити тортур, знущань, яких зазнала українська мова за багато століть свого існування. Інша не витримала б такого тиску, загинула б, а українська мова живе. Сьогодні вона стала державною, звучить у світі, її слухають інші народи. 6 листопада 1997 року Президент України на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

Традиційно, в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д. Чижевського з нагоди свята заплановано багато виставок і різноманітних заходів.

Цьогорічні святкування розпочалися з участі бібліотекарів відділу мистецтв та читальних залів в „Антонич-Фест” - експериментальному читанні: поєднанні поезії, малюнку, музики, яке відбулося 29 жовтня в міському будинку вчителя.

Про Богдана-Ігоря Антонича нині мало відомо, оскільки не так багато видано його творів, до речі, 2009-й оголошено роком Богдана-Ігоря Антонича, і він наближається до завершення. Книжкова виставка „Міфосвіт Антонича” з фондів ОУНБ, представлена на Антонич-Фесті допомогла сприйняттю творчості цього неординарного поета „із сонцем у кишені”.

Читання проводилося з ініціативи громадського руху “Не будь байдужим!”і Кіровоградської округи Пласту – НСОУ. Організатори обіцяли продовження з читанням інших авторів, творчість яких ми тільки починаємо пізнавати і вивчати як громадяни незалежної України.

До речі, в бібліотеці в цьому році була організована та діяла програма читання. На читаннях збираються школярі та студентство, а професійні актори читають відомі твори, і це звучить так проникливо, що знайомі рядки класиків - Шевченка, Гоголя, Ахматової - сприймаєш ніби вперше в житті.

У жовтні у відділі мистецтв було започатковано проведення „Осінніх поетичних зустрічей”. Продовженням цього стануть зустрічі громадськості з поетами та письменниками обласного відділення Асоціації українських письменників – Павлом Чорним, Віктором Лябіховим, Валерієм Сорокіним, Віктором Шилом.

30 жовтня у відділі міського абонемента – відділі сімейного читання – відбулася бесіда про українську мову з вихованцями дитячого садка „Краплинка”. Малята прослухали прислів’я про рідну мову та відгадали загадки; також познайомилися з дитячими творами Івана Франка, Івана Світличного, Платона Воронька, казками Вільгельма Гауфа, братів Грім та казками народів світу. Цікавим дійством стало інсценування української народної казки „Солом’яний бичок”, до якої лялькових героїв підготували бібліотекарі. А потім малюки показали казку „Ріпка”, яку навчилися інсценувати в дитячому садку, таким чином кожен зміг реалізувати себе і як актор, і побути глядачем.

Користувачі відділу міського абонемента мають нагоду ознайомитися з книжковою виставкою “Барвистість одвічна народної мови...”. На ній представлена науково-довідкова та художня література. Серед сучасної української літератури - твори Зої Ігіної „Обличчя”, Володимира Лиса „Маска”, Євгенії Кононенко „Зрада”, твори наших земляків: Антоніни Корінь „Монолог метелика”, Леоніда Куценка „Благословенні ви, сліди”, Володимира Шурапова „Як нам болить за тебе, Україно” та інших. Звісно, не обійшлося тут і без перлин класики: Панаса Мирного, Остапа Вишні, Григорія Квітки-Основ’яненка, Євгена Гуцала. Цікавий розділ для тих, хто хоче більше пізнати про культуру мови. У пошуках найкращого мовного еквіваленту Борис Антоненко –Давидович звертається до прикладів із класичної літератури, фольклору і живого народного мовлення. І все це – у книзі „Як ми говоримо”. Відомий український поет Анатолій Бортняк протягом тривалого часу виступав у пресі з популярними бесідами про культуру мови. Ці бесіди склалися у книжку „Ну що б, задавалося, слова” для тих, хто хоче вдосконалити свою мовну практику, прагне позбутися мовних похибок і вад. На виставці представлено посібники для школярів і студентів, які тільки починають вивчати рідну мову. Наприклад посібник Олени Довгої „Як написати твір” – містить методику підготовки учнів до написання творів – розповідей, описів, роздумів. На основі власного досвіду огляду пам’яток культури та історії, аналізу художніх картин, вдосконалення написаного. Ці та інші книги з виставки у відділі міського абонемента, можна взяти додому на визначений час.