Зінаїда Євгенівна Серебрякова (1884 – 1967) – нащадок сімей, що поріднилися - Лансере та Бенуа, які багато дали російській культурі. Її дідом був відомий художник Микола Бенуа, батько, Євген Лансере — відомий скульптор, а мати — Катерина Миколаївна, сестра Олександра Бенуа, у молодості була художником-графіком. Російсько-англійський актор та письменник Пітер Устинов — також родич Зінаїди Серебрякової. Зінаїда Серебрякова як художник сформувалася в домашньому середовищі. Її заняття в студіях Петербурга і Парижа були недовготривалими, отже розвитком власних здібностей зобов’язана самоосвіті. Не випадково ранній досвід Серебрякової з точки зору сюжету були тісно пов’язані з родинним колом, а успішним виставковим дебютом став автопортрет «За туалетом» (1908 – 1909). Тривалий час жила в родинному маєтку в селі Нескучне, де народилася, Серебрякова добре знала селянський побут, багато писала з натури. На цій основі виникли картини 1910-х років «Баня», «Крестьяне», «Жатва», «Спящая крестьянка», «Беление холста». У 1924 році Зінаїда виїжджає до Парижа і залишається там назавжди. Серебрякова померла у віці 82-х років у Парижі.