"Останній караван" Юрія Обжеляна

18 грудня 2012 року ОУНБ ім Д.І.Чижевського разом із мистецькою громадськістю області вшанувала пам’ять письменника, сценариста, педагога Юрія Васильовича Обжеляна. Його книга "Останній караван", видана посмертно, номінована на найвищу обласну літературну премію. Саме на представлення громадськості цього твору Ю.Обжеляна і було запрошено читачів та працівників бібліотеки, літераторів, журналістів, краєзнавців, членів творчих спілок та літературних об’єднань, освітян та студентів. Захід, задуманий як презентація книги, органічно переріс у вечір пам’яті письменника, вчителя, непересічної особистості, обдарованої людини.

Обжелян Юрій Васильович народився 8 травня 1962 року в містечку Добровеличківка на Кіровоградщині, тут промайнуло його дитинство, тут він закінчив середню школу із золотою медаллю, згодом навчався у Московському університеті імені Ломоносова (механіко-математичний факультет), з четвертого курсу був призваний на службу в радянську армію (Бєлгород, Митищі – Росія), але після демобілізації до університету вже не повернувся і завершував освіту у Миколаївському педінституті. По закінченні навчання разом з дружиною став учителювати у сільській школі (викладав математику) в Липняжці, неподалік від рідного селища. Заочно закінчив Літературний інститут імені Горького (Москва) у 1994 році.

Перші літературні твори писались російською мовою, але на обласний літературний конкурс імені Валерія Гончаренка Юрій Обжелян подав оповідання українською, і потім вже писав рідною мовою. Його перша у творчій біографії книга «Побратими» (Кіровоград, ПВЦ “Мавік”, 2001) принесла йому і звання лауреата, і членство у Національній спілці письменників України. Його творча праця йшла поруч з педагогічною. Разом із дружиною Ларисою Юрій Обжелян належав до улюблених вчителів Липнязької загальноосвітньої школи, його учні не раз перемагали на районних і обласних змаганнях та їздили в столицю як кращі математики і спортсмени – їхній вчитель все життя активно займався легкою атлетикою і боротьбою. А у вільні від шкільних уроків, від громадської діяльності (депутат районної ради, член Української народної партії) та від селянської праці години – писав кіносценарії про життя і творчість українських композиторів ХVIII століття - Максима Березовського, Дмитра Бортнянського й Артема Веделя, за якими було створено два фільми (один чотирисерійний, другий двосерійний), і це є значним внеском у справу повернення Україні її геніальних композиторів.

У творчій спадщині Юрія Обжеляна є й інші кіносценарії («Архів д’Еона», «Козацькі шаблі», «Після війни»), оповідання історичні й фантастичні, роман про сучасність «Останній караван»… У рукописах ці твори були двічі відзначені на конкурсі «Коронація слова» (2001 – третя премія, 2003 – дипломант). Його творам притаманні гострий сюжет, тонка іронія, широка мовна палітра, а його мистецька уява готова була втілитись у нові твори. Але...

16 лютого 2012 року внаслідок підступної, невидимої хвороби перестало битись його серце.

Книгу Ю.Обжеляна “Останній караван” видано видавничим центром “МАВІК” вже у 2012 році з передмовою В.Бондаря “Лицарський стиль Юрія Обжеляна”. До книги увійшли однойменний роман, кіносценарій “Після війни” та оповідання “Силіконове безсмертя”. Кіровоградське обласне літературне об’єднання “Степ” висунуло книгу на здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка.

На літературному вечорі виступили ті, хто причетний до виходу книги, хто прагнув сказати добре слово на адресу земляка, що відійшов за вічну межу, не зустрівши свого п’ятдесятиріччя.

Лунало живе слово автора – уривок з книги "Останній караван" прочитав голова обласної організації НСПУ, автор передмови Василь Бондар. Він же охарактеризував авторський стиль та відзначив особливості обдарування Юрія Обжеляна, якого український читач лише відкриває для себе.

Зі спогадами про спільні дитячі роки та подальші зустрічі з Юрієм виступив Микола Тупчієнко. Враженнями від перших літературних доробків Юрія Обжеляна поділились його побратими по перу Володимир Могилюк, Олександр Косенко, Борис Ревчун.

Особливо зворушливими були виступи поетес Антоніни Корінь та Антоніни Царук.

Безсмертному Генію

Сценарій життя скінчився зарано,
І марно чорнила клянуть.
Недоспівана пісня Юрія Обжеляна -
Нам її не забуть!

Завжди спокійний, тихий, у душі буяв
Він українським нескореним словом
Любив життя, багато в нім пізнав
І в розквіті пішов до Бога...

Наший геній, трудар науки, мови
Учителю, без тебе нам важко.
"За що ж ти караєш?" - питаю у Бога,-
Дружину його, дітей і Липняжку?"

Даремно усе - нема вороття,
А найкращі - відходять до Бога.
Яке ж ти складне і суворе, життя!
Даруєш піднесення, біль і тривоги...

Та в годину тужливу, як серце ридає,
І чорним стає білий світ,
Ми Ваші слова, як молитву, згадаєм,
Сьогодні, узавтра, десятками літ!

Наш вчитель пішов у небесную даль,
Сценарій скінчився зарано.
Сьогодні між нами немає, на жаль,
Юрія Васильовича Обжеляна

Велике враження на присутніх справив відеозапис прощального слова російського письменника Володимира Дорошева, однокурсника Юрія Обжеляна по Літературному інституту імені М.Горького у Москві. Його слова про чоловічу дружбу та єдність ідеалів стали прикладом того справжнього братерства, що єднає прогресивних митців всіх націй.

Виступи перемежались із переглядом уривків з телефільму за сценарієм Ю.Обжеляна. Один з видавців “Останнього каравану” Валерій Добробатько розповів про видання книги та про участь у вечорі пам’яті Юрія Обжеляна, що відбувся три тижні тому в Липняжці, поділився враженнями від того, як вшановувала громада свого вчителя.

На закінчення заходу присутні мали можливість побачити записаний уривок з випускного вечора, почути, як домовлявся Юрій Обжелян з випускниками, своїми вихованцями, зустрітись разом за п’ять років, тобто у 2012 році. Та склалося так, що, як влучно відзначила бібліотекар Наталя Чуприна, віднині всі наші зустрічі з Юрієм Обжеляном відбуватимуться на сторінках його книг, там його думки, надії, ідеали, його лицарський світ, як він його розумів.

Залишається додати, що у разі присудження твору і – посмертно – авторові обласної літературної премії імені Євгена Маланюка, про його творчість дізнається ширше коло читачів, і бібліотека цьому всебічно сприятиме.

Книга Ю.Обжеляна "Останній караван" йде в люди. Зустрічайте її щиро і зацікавлено. Приходьте до бібліотеки, беріть участь в літературних прем’єрах, будьте завжди поінформовані, тримайтесь на гребені подій.

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪