Запрошуємо на історико-краєзнавчі лекції

У п’ятницю, 2 вересня 2011 року о 12.00 у відділі читальних залів (ІІІ поверх) відбудеться лекція на тему „Сакральна топоніміка фортеці Святої Єлизавети”. Лектор – старший науковий співробітник відділу історії Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Костянтин Васильович Шляховий.

Лекція відбудеться для одинадцятикласників гімназійних класів та усіх бажаючих. Тривалість заходу – одна академічна година.

2 вересня о 16:00 у відділі мистецтв (І поверх) відбудеться зустріч з керівником кількох археологічних експедицій, кандидатом історичних наук, археологом, краєзнавцем, автором низки розвідок з проблем давньої історії центральної України Миколою Тупчієнком. Кілька тижнів тому він уже розповідав про історико-археологічні цікавинки нашої області, але матеріалу настільки багато, що ми вирішили продовжити розмову.

Тож запрошуємо усіх бажаючих на колоритні мандрівки стародавньою Ольвією.

Для довідки.

На початку нашої ери на березі Бузького лиману (тепер село Парутине Очаківського району Миколаївської області) височіли, як кажуть історики, стіни міста. За тих часів надто значущого. Міста, в якому нині немає жителів і яке ніколи не пустує. У ньому немає вулиць, але є будинки. Хоч як дивно, ті, хто тут побував, прагнуть знову і знову сюди повернутися.

А називалося воно в ті далекі часи Ольвія Понтійська (Ольбія — від давньогрецького «щаслива») і уособлювало одну з чотирьох найбільших античних держав Північного Причорномор’я, заснованих грецькими переселенцями з міста Мілета (Мала Азія) у другій чверті VІ століття до н. е. Згасло воно у 70-х роках ІV століття н. е. У період свого розквіту територія міста займала близько 50—55 га (20—25 га тепер затоплено водами лиману), а його некрополя — майже 500 га. Ольвія контролювала шлях із Греції і Малої Азії уздовж Південного Бугу в Європу і була найбільшим торговим центром регіону. За сотні років Ольвія мала великий культурний вплив на навколишній світ. Але місто згасло. У XVІІ столітті каміння з його стін турки використовували для будівництва Очаківської фортеці. А у XX столітті залишки ольвійських споруджень стали будівельними матеріалами споруд у навколишніх селах.

Улітку в заповіднику «Ольвія» живуть і працюють археологи. Роботи багато, адже відкрито лише третину Ольвії. Це за того, що регулярні розкопки тут тривають майже сто років. Копати і відкривати «Ольвію» будуть ще, кажуть, років двісті. Знахідок безліч. Різноманітна кераміка, скульптура, прикраси, архітектурні конструкції, культові і побутові предмети — усього не перелічити. Їх історична значущість неоціненна. На презентації будуть демонструватися фотографії з місць розкопок.

Запрошуємо на зустріч у відділи бібліотеки.
Вхід вільний і безкоштовний.