Світла пам'ять

Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. Чижевського з глибоким сумом сповіщає, що 24 вересня 2011 року пішов від нас краєзнавець Федір Плотнір.

Народився Федір Миколайович Плотнір у 1918 році в селі Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області. З дитинства дуже любив коней, навіть мріяв після десятирічки вступити до кавалерійського училища в Кіровограді. Але не склалося, тож поїхав до Тули, де вступив до збройно-технічного училища. Коли розпочалася фінська кампанія, кращим випускникам збройно-технічного училища присвоїли звання лейтенантів і відправили на фронт. Але поки добирались до фронту, війна з фінами закінчилася. А потім була Велика Вітчизняна війна. Воював Плотнір на території Білорусі, служив у піхоті. Нагороджений медаллю «За отвагу». Під Вязьмою отримав поранення і потрапив у полон. Перебував у кількох таборах на території Білорусі, а потім його відправили до Німеччини. Дорогою з іншими полоненими втік з потяга. Місцеві люди надали на кілька днів притулок, після відпочинку пішли на схід, додому. І таки дісталися рідних країв, хоч ноги зовсім спухли. Під час облави німці забрали Федора Миколайовича до Кіровограда. Звідти, восени 1942-го, днів за двадцять привезли до Бухенвальда. „Там я став номером 35949. - згадує Плотнір”. У Бухенвальді був до квітня 1945 р. „29 квітня війська союзників звільнили нас… А далі всього було…” – згадує Федір Миколайович.

Про пережите після повернення на батьківщину Федір Миколайович згадувати не любить. Довелося пройти і фільтраційні табори, і ставлення до себе з боку комуністичної влади, як до людини другого ґатунку. Але не зважаючи на це, Федір Миколайович не втратив людяності, чесності, поваги до людей.

Після війни тяжко трудився. Не залишав дослідницької роботи, до якої пристав ще з юних років. Серед досліджень Плотніра особливе місце посідають його праці про історію та видатних людей рідної Нової Праги: "Новопразький літопис", "Наші земляки", "Петриківські бувальщини".

Захопленням всього життя Федора Миколайовича є доля видатного земляка О.З.Попільницького (1850—1929), історика, економіста, великого бібліофіла та дослідника матеріалів селянської реформи 1861 року.

Серед краєзнавчих досліджень Федора Миколайовича Плотніра – встановлення місцезнаходження села Припутнів, де проживав і помер козак Харківського полку, філософ, поет, автор пісні «Їхав козак за Дунай» - Семен Климовський. Детальна розповідь про це дослідження в книзі „Наші земляки”, яка подарована автором і зберігається у фондах ОУНБ ім. Д Чижевського разом з іншими дослідженнями краєзнавця.

Багато матеріалів Федір Миколайович знайшов та впорядкував про іншого земляка — художника Григорія Честахівського, друга Тараса Шевченка. Справою рук і душі Федора Миколайовича стало знайдення «Бабиного Яру» Нової Праги, де в роки Другої світової війни окупанти розстрілювали євреїв. За його ініціативи та його коштом там встановлений пам’ятний знак загиблим землякам.

Віднайшов Федір Миколайович хутір Секретарівка – економію батьків славетного вченого Дмитра Чижевського на березі маленької річки Мурзинки.

Наведений перелік справ і знахідок Ф.М.Плотніра є надто неповним. Його дослідження узагальнені у виданих за власний кошт книжках: „Петриківські бувальщини”, 2000 р., «Новопразький літопис», 2002 р., «Наші земляки», 2004 р. Гроші на видання збирав зі своєї пенсії та компенсаційні виплати за каторжну працю в Німеччині. Частину „остарбайтерівських” грошей передав і до бібліотеки Д.І.Чижевського, яку називав глибокошановним храмом науки. На ці кошти бібліотека придбала рідкісні дореволюційні видання. Серед них - праця Олексія Новицького „Тарас Шевченко як маляр: [Дослідження і каталог праць Шевченка]” 1914 року, твори Кропивницького М.Л. в 7-ми томах 1929 року видання та ін.

Колектив та користувачі обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.Чижевського безмежно вдячні Федору Миколайовичу за його безцінний дарунок.

Усі, хто знав Ф. М. Плотніра, любили і поважали його за чуйне ставлення до людей, велику душевну щедрість, мудрість і оптимізм.

У ці скорботні дні висловлюємо щире, глибоке співчуття рідним і близьким покійного. Світла пам’ять про Федора Миколайовича Плотніра назавжди збережеться в наших серцях.