|
|||
|
|||
|
Як відчув літературну класику Центр перукарів Кіровоградщини |
||
|
Як відчув літературну класику Центр перукарів КіровоградщиниАкція «Щедрий вечір» 2014 зібрала багато незвичних партнерів сучасної бібліотеки. Серед великої кількості гостей, мабуть, всі помітили гаміркий гурт молодих людей, вбраних у театральні костюми. Вони жартували та веселилися. Це – учасники проекту «Персонажі гоголівських вечорів на хуторі біля Інгулу», наші друзі та партнери – Центр перукарів Кіровоградщини, з сучасним та креативним керівником Ангеліною Ковальовою. Вони без сумніву талановиті фахівці своєї справи, які володіють новими технологіями перукарського мистецтва, створюють зачіски, макіяж та образ в цілому. Запрошення на участь у святі вони сприйняли позитивно та й взялися за створення літературних образів, віддаючись на повну улюбленій справі. Гоголівські персонажі їм вдалися. Підійшовши до справи із завзяттям та гумором, природньо втілившись в образи, вони постали перед нами справжніми «живими картинками», створили казковий настрій та перенесли нас у ті часи, коли все це відбувалося. Під кінець вечора відбулася презентація проекту «Персонажі гоголівських вечорів на хуторі біля Інгулу» з цитатами відомої повісті Миколи Гоголя, якими озвучували вихід кожного книжкового героя. А було це так: Оксана з Вакулою (Піліпюк Юлія, Григор Євген) Чорт з Солохою (Довгий Кирил, Безугла Вікторія) Чёрт. Испуганный черт метался во все стороны, предчувствуя свою погибель, а заключенные прежде грешники били и гоняли его кнутами, поленами и всем чем ни попало. В то время, когда проворный франт с хвостом и козлиною бородою летал из трубы и потом снова в трубу. Солоха. Мать кузнеца Вакулы имела от роду не больше сорока лет. Она была ни хороша, ни дурна собою. Трудно и быть хорошею в такие года. Однако ж она так умела причаровать к себе самых степенных козаков (которым, не мешает, между прочим, заметить, мало было нужды до красоты…). к ней захаживал и голова, и дьяк Осип Никифорович (конечно, если дьячихи не было дома), и козак Корний Чуб, и козак Касьян Свербыгуз. И, к чести ее сказать, она умела искусно обходиться с ними. Подружки Оксани (Козлова Людмила, Ковальова Анна, Танкова Тетяна, Прохорова Тетяна, Жорнова Тетяна) Подружки Оксаны. Парубки, потерявши терпение, оставляли Оксану и мало по малу обращались к другим, не так избалованным. Толпы девушек показались... Песни зазвенели, и под редкою хатою не толпились колядующие. Чудно блещет месяц! Трудно рассказать, как хорошо потолкаться, в такую ночь, между кучею хохочущих и поющих девушек и между парубками, готовыми на все шутки и выдумки, какие может только внушить весело смеющаяся ночь. Імператриця з Потьомкіним (Корсун Олена, Корсун Дмитро) Когда же кузнецу принесли башмаки, тот радостно воскликнул «Ваше царское величество! Что ж, когда башмаки такие на ногах… какие ж должны быть самые ножки? думаю, по малой мере из чистого сахара». Государыня, которая, точно, имела самые стройные и прелестные ножки, не могла не улыбнуться, слыша такой комплимент из уст простодушного кузнеца, который в своем запорожском платье мог почесться красавцем, несмотря на смуглое лицо. Потёмкин. Минуту спустя, вошел в сопровождении целой свиты величественного росту довольно плотный человек в гетьманском мундире, в желтых сапожках. Волосы на нем были растрепаны, один глаз немного крив, на лице изображалась какая-то надменная величавость, во всех движениях видна была привычка повелевать. Все генералы засуетились и с низкими поклонами, казалось, ловили его слово и даже малейшее движение, чтобы сейчас лететь выполнять его. Фотозвіт заходу
|
||
|
Як відчув літературну класику Центр перукарів Кіровоградщини | ||
© ОУНБ Кiровоград 2013 Webmaster: webmaster@library.kr.ua |