Криниця Шевченкової любові

Ніколи в світі не зміліє криниця Шевченкового слова, адже в її глибинах — джерельна любов до людей і високого Бога. Вона напоїть вашу душу, освіжить розум, дасть прихисток у час тяжкої незгоди. Цією ж ідеєю пронизана і книжкова експозиція “Шевченкова криниця не зміліє”, яку пропонує відділ читальних залів ОУНБ імені Дмитра Чижевського.

Краса і сила мистецтва Тараса Шевченка, талант почути людську душу — то найцінніший дар від Бога. Поет володів таким одкровенням. Про це свідчить і література, представлена на виставці. Чарівність і біль у його житті й поезіях сплітались воєдино.

Завдяки надзвичайній мелодійності та ритмічній віртуозності поезій Шевченко став одним із наймузикальніших поетів світу. Сама чарівність його віршів, незбагненна стихія почуттів та емоцій переливаються в ліричні мелодії, полонять уяву, очищають душу.

Окрім визначних творів Кобзаря книжкова виставка збагачена науковими розвідками В.Смілянської, Ю.Барабаша, Г.Клочека, І.Огієнка, В.Барки, П.Іванишина, О.Забужко, І.Дзюби, В.Мельниченка та ін.

За своєю внутрішньою суттю Шевченківські Дні є знаком возвеличення Людського Духу. Поезією митця живуть, вона назавжди залишається джерелом сили й надії. Упродовж віків людство вшановуватиме істину і красу.

В цьому році українська спільнота відзначає 50-річчя з часу заснування Національної премії імені Тараса Григоровича Шевченка. Її вручають найкращим українським митцям. Саме цьому аспекту буде присвячена наступна експозиція, яку бібліотека запропонує своїм користувачам незабаром.

Творчість Тараса Шевченка давно стала нетлінною й важливою частиною духовного єства української нації. Кобзар для нас — це те, чим живуть, з чого черпають сили й надії. Як одкровення для нащадків звучать його слова:

Свою Україну любіть,
Любіть її... во время люте,
В останню тяжкую минуту,
За неї Господа моліть.

Називаючи Шевченка послом Господнім на землі, національним пророком, Пантелеймон Куліш засвідчив для всіх наступних поколінь: “...Сяйво духу його було чимось надприродним”. Це бачили і розуміли його сучасники, відчуваємо і ми, нинішні нащадки. Бо підкоряє нас його невичерпна людяність, любов і простота.