Міжнародна наукова конференція «Арсений Тарковский: диалог культур и времён»
Міжнародна наукова конференція «Арсений Тарковский: диалог культур и времён»
17 вересня о 10.00 год. в Кіровоградській обласній науковій бібліотеці ім. Д.І.Чижевського відбудеться Міжнародна наукова конференція «Арсений Тарковский: диалог культур и времён», присвячена 105-й річниці від дня народження видатного земляка Арсенія Олександровича Тарковського та популяризації його культурної спадщини.
Організатори заходу - Кіровоградське відділення Всеукраїнської громадської організації „Руського руху України” (Бажан В.В.), відділ культури Кіровоградської міської ради, Ленінський райвиконком у м. Кіровограді (Заботкін В.М.), редакція газети обласної ради та державної адміністрації „Народне слово” (спец.кор. Любарський Р.Р.), обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І. Чижевського.
У конференції візьмуть участь: дочка поета Марина Тарковська, кінорежисер Олександр Гордон, професор Києво-Могилянської академії Володимир Панченко, літературознавці Ганна Синьоок, Маргарита Черненко, Наум Резниченко, Ірина Сікорська, а також місцеві краєзнавці та дослідники творчості видатного земляка: мистецтвознавець Марина Долгіх, письменник Роман Любарський, краєзнавець Олена Класова.
Арсеній Олександрович Тарковський (1907 – 1989) – великий російський поет і перекладач. Батько геніального кінорежисера Андрія Тарковського. Народився в Україні: в Єлисаветграді (нині – Кіровоград) – тодішньому повітовому місті Херсонської губернії. Батько Арсенія – Олександр Карлович Тарновський – був вихованцем одного з корифеїв українського національного театру – Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого) та його дружини Надії, старшої сестри Олександра Карловича.
До кінця життя Арсеній Тарковський тужив за рідним краєм. У його віршах зустрічаємо не лише про цей край, а й українські слова. В одному з листів 1972 року Арсеній Тарковський писав: «...Як мені хочеться на Україну, до Києва та до мого Кіровограда, – я поїхав би на батьківщину по сльози, більше мені в моє місто їхати нема по що. Та хіба ще по дитинство, що таке потрібне на старість. Мабуть, у моєму віці впадають у дитинство за покликом серця. Якщо і я впаду в нього, не дивуйтеся, є не лише простір – батьківщина, є й час – батьківщина». 1955 року Арсеній Тарковський востаннє приїхав до рідного міста, на хутір «Надія», з яким пов'язане життя його родини. По дорозі попросив зупинитися. Став на коліна і поцілував рідну землю. Востаннє.
Є багато митців, що народилися і провели дитинство та юність в Україні, але вважаються надбанням лише російської культури. Серед них Микола Гоголь, Анна Ахматова та інші. До них належить і Арсеній Тарковський - письменник зі світовим ім’ям. Арсеній Тарковський – це національне надбання, національна совість, національна духовність. Для поколінь 60-80-х рр. він був культовою постаттю. За своїм корінням письменник багатонаціональний, в його родоводі: поляки, українці, росіяни, але насправді він не належить ні Росії, ні Україні, - він належить Часу.
Отже, запрошуємо всіх не байдужих до творчості Арсенія Тарковського долучитися до участі в конференції та переглянути книжкову виставку, присвячену творчій спадщині видатного земляка, на якій будуть представлені видання з фондів бібліотеки.