![[HOME]](/redesign/gerbik.gif)
Фортечні вали – наша гордість і біль.
Вічна пам’ять тим, хто воював за наше життя
65 років минуло після закінчення Другої Світової війни. Проте й досі ті події політичної історії ХХ століття ще не знайшли свого повного й об’єктивного висвітлення та аналізу. В Радянському Союзі заборонялося не тільки писати, але й говорити правду про те, яку дорогу ціну заплатив наш народ за перемогу, жодної родини України не оминула війна. Це болить кожному, і стосується кожного.
І особливо приємно, коли історією цікавиться молодь, намагається віднайти правду і таким чином з’ясувати істину.
22 квітня у бібліотеці відбулася зустріч одинадцятикласників ЗОШ №16 з користувачами бібліотеки, громадою міста. Школярі представили свої роботи, які стосуються історії нашого краю, маловідомих її сторінок. Так, Аліна Олексієнко розповіла про початки Єлисаветграда, про те, як якихось сто років тому наше місто порівнювали з Афінами за розвиток театру, а з Парижем - за архітектурою. Ірина Бідна зупинилася на подіях Великої Вітчизняної війни, зокрема зворушливо зачитала спогад нашого земляка з Підлісного про фронтові події. Та справжньою перлиною заходу стала електронна презентація школярки Аліни Донець, яка підготувала фотовиставку “Фортечні вали – наша гордість і біль. Вічна пам’ять тим, хто воював за наше життя”. ЇЇ презентація - міні-фільм про Пам'ять і Подяку тому поколінню, завдяки якому над нами мирне небо. На зустрічі виступив Іван Толкачов, секретар клубу стендового моделювання, який зазначив, що не варто ділити перемогу між народами, з’ясовувати, чий вклад більший – це була спільна перемога над фашизмом. Ми не повинні зараз воювати між собою, бо це не гідно наших громадян, нащадків славного народу – переможця і визволителя.
