Нові факти з життя корифеїв українського театру

Цього року виповнюється 150 років з дня народження українського актора Гайдамаки (Вертепова) Дмитра Абрамовича.

У фонді бібліотеки нещодавно з’явилася книга, яку можемо назвати рідкісним джерелом біографії цієї персони, видання її підготував онук, відомий художник Петро Оссовський — «Щоденник терського козака».

Документальна проза досить популярний жанр в читацькому середовищі. Цікаво читається сьогодні щоденник військового, якому в майбутньому судилося стати актором трупи М. Кропивницького та працювати на театральній ниві дожовтневого та радянського театру 45 років (1891—1936). Природний естетизм автора, його гумор та іронія, тонка спостережливість та увага до оточення — саме всім цим наповнена книга. Читач разом з автором знаходиться на межі вибору між жорсткими обов’язками і мистецькою свободою.

Не буде зайвим нагадати, що актори Микола Садовський та Панас Саксаганський теж прийшли до театру з військового середовища. І бачиться доречним порівняти книгу Д. Вертепова з книгою М. Садовського «Спомини з російсько-турецької війни 1877-1878».

Окрасою книги є авторські замальовки зіграних театральних персонажів.

   

Коротка біографічна довідка.

Гайдамака Дмитро Абрамович (справжнє прізвище Вертепов, 1864- 1936) — український актор, режисер і антрепренер.

Сценічну діяльність розпочав у 1891 р. у театрі М. Кропивницького. З 1897-го по 1917 рік тримав власну трупу, яка кілька разів об’єднувалася з іншими, де інколи виступали М.Кропивницький, М. Заньковецька, Затиркевич -Карпинська, Л. Ліницька.

1905 року першим почав друкувати афіші й програми українською мовою.

Артисти трупи Гайдамаки гастролювали по багатьох містах України і Росії.

Неодноразово отримував запрошення працювати актором на російській сцені, але не залишив український театр.

Після 1917 р. працював у театрах Донецька та Слов'янська.

1934-1936 — працював в Дніпропетровському українському драматичному театрі. Ролі у виставах («Суєта», «Дві сім'ї»); постановки («Галька», «Сирітка Хася»).

Його онук Петро Павлович Оссовський — народний художник СРСР, лауреат Державної премії СРСР, лауреат міжнародної премії ім. М. Шолохова, дійсний член Російської академії мистецтв.

Дмитра Абрамовича Гайдамаки (справжнє прізвище Вертепов) (1864-1936), актора і режисера, діда видатного російського художника ХХ століття Петра Оссовського (уродженця Малої Виски). Навчався в Московській сільськогосподарській академії. Творчу діяльність розпочав 1891 у трупі Кропивницького.

У 1898-1927 працював у різних українських театральних колективах. Мав свою трупу, з якою у 1920-1921 заснував у Єлисаветграді перший стаціонарний театр під назвами „Червоний театр імені Л. Троцького” та „1-й Радянський”. Після того, як кращих артистів забрала з собою 1-а Кінна Армія, колектив припинив існування.

У 1922 разом з Колісниченком та залишками трупи створив драматичний гурток при Маловисківському цукровому заводі. У 1927-1936 працював у Донецькому драматичному театрі та Дніпропетровському театрі ім. Т. Шевченка.

Пропонуємо фрагмент із книги:

« — Нет, вот кто удивил, так удивил — Вертепов! Я не поверю вам, что вы нигде раньше не играли … Обманываете … Марко Лукич так просто заливался.

Маурер, помощник режиссера, живущий в одной квартире с Затыркевич, встретившись со мной, говорит:

— Ну, дуся, Анна Петровна (Затыркевич) не нахвалится вами. Молодец, право, молодец!…В эту ночь, после спектакля, я мало спал, успех этот волновал меня и жег мне спину и бока: я ворочался, улыбаясь в темноте и рассуждая сам с собой, кое-как задремал, когда ударил в окно первый розовый отблеск восходящей зари ...»