КIРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ

• КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА  ОСНОВНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН.

• Горючi кориснi копалини.
• Рудні   (металеві) корисні  копалини.

• Неметалічна сировина.

КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА  ОСНОВНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН.

Кiровоградська область вiдiграє значну роль в Українi в забезпеченнi народногосподарських об`єктiв мiнеральною сировиною.

В iндустрiально-аграрному господарствi Кiровоградщини загальнодержавне значення має видобування бурого вугiлля, графiту, нiкелевої руди, урану, будiвельних матерiалiв.

За промисловим використанням всi кориснi копалини областi подiляються на металiчнi        ( руди рiзноманiтних металiв ), неметалiчнi ( будматерiали, хiмiчна сировина, мiндобрива, вогнетривкi i абразивнi матерiали ) i горючi ( вугiлля, торф, горючi сланцi i т.п. ). До особливої групи вiдносяться пiдземнi води.

На територiї областi експлуатуються родовища бiльш нiж двох десяткiв рiзноманiтних видiв корисних копалин а також вiдкритi рудопроявлення ще багатьох iнших видiв мiнеральної сировини.

Горючi кориснi копалини.

1. Буре вугiлля. В Кiровоградськiй областi поширенi родовища бурого вугiлля, якi вiдносяться до Днiпровського буровугiльного басейну. Вугiлля залягає серед палеогенових пiскiв та глин, вiк його складає 40-50 млн.рокiв, товщина шарiв вугiлля досягає 20 м. В областi зосереджено 90% запасiв вугiлля ( 3,3 млрд т ) Днiпровського басейну.

Найвизначнiшi родовища вiдомi в Олександрiї, Балаховцi, Петровому, Михайлiвцi, Байдурiвцi.

Середнє рiчне видобування бурого вугiлля брикетiв на Дмитрiвськiй i Байдакiвськiй фабриках - близько 3,5 млн т. Брикети бурого вугiлля є повноцiнним паливом, зручним для спалювання та перевезення. Вони використовуються для термiчної обробки, при виробництвi бензину, мастила, газiв. Практично все видобуте вугiлля переробляється i використовується в областi.

2. Горючi сланцi. В Кiровоградськiй областi горючi сланцi знайденi в 60-х роках поблизу с.Бовтишки Олександрiвського району. Бовтишське родовище знаходиться у великiй округлiй западинi типу кратера, яка має дiаметр 22 км. Нижня частина западини, що складена склоподiбною масою, перекривається пiщано-глиняною товщею палеогенового вiку. Прошарки горючих сланцiв, що залягають серед цiєї товщi, утворюють 5 горизонтiв, з яких основний ( четвертий ) залягає на глибинi 220-250 м в центрi родовища i на глибинi 30-50 м. по периферiї. Сумарна корисна товщина прошаркiв в межах 10-15 м.

Горючi сланцi характеризуються середньою наявнiстю золи - 62-63%, середнiм теплоутворенням 2850 ккал/кг та наявнiстю близько 18% смоли.

Запаси сланцiв складають близько 3 млрд т.

3. Торф є першою стадiєю процесу вуглеутворення. Використовується для виробництва паливних брикетiв, нафтопродуктiв ( напiвкокс, горючий газ, амiак, оцтова кислота, дьоготь, спирт ), виготовлення будiвельних матерiалiв ( iзоляцiйнi плити ), використовується в сiльському господарствi як добриво, зостосовується в медицинi для грязелiкування. В останнiй час розроблена технологiя видiлення з торфу воску - дефiцитного продукту для побутової хiмiї, фармацевтики, машинобудування, текстильної промисловостi.

В Кiровоградськiй областi знаходяться невеликi родовища торфу, що розташованi в заболочених плавнях рiчок Мала Вись та Велика Вись, в долинах рiчок близько Новомиргорода, бiля Онуфрiївки. Маловискiвське та Великовискiвське родовища мiстять низинний тип торфу, зольнiсть його становить 33%, теплопровiднiсть 5158 ккал/кг. Цi родовища експлуатуються мiсцевими органiзацiями з 1947 року.

Рудні   (металеві ) корисні  копалини.

1. З а л i з о . Найбiльш поширений елемент i по сутi в ваговому вiдсотку ( 5,1% ) займає друге мiсце серед металiв пiсля алюмiнiю ( 6,6% ).

Залiзоруднi родовища розташованi в схiднiй частинi Кiровоградської областi. В геологiчному вiдношеннi вони належать до Криворiзького басейну. Тут знаходяться Петрiвське, Ганнiвське, Артемiвське, Горiхiвське, Попельнастiвське та iншi залiзоруднi родовища.

В Петрiвському районi областi дiє кар`єр номер 3 Криворiзького центрального ГЗК. Тут руда залягає на невеликiй глибинi ( 40-50 м. ), що зумовлює економiчнiсть її видобування вiдкритим методом. Всього в кар`єрi пiдлягає обробцi 21 горизонт. Проектна глибина кар`єру 500 м. Починаючи з п`ятого горизонту з кар`єру безпосередньо в вагони завантажують високоякiсну руду з великою вмiстимiстю залiза. Видобуток руди на рiк становить 9 млн.т. В 25 км. на Пiвденний Схiд вiд смт.Петрового розташований Ганнiвський рудник Пiвнiчного ГЗК. Тут видобуток руди ведеться в кар`єрi довжиною бiльш нiж 1,5 км, шириною 0,5-0,7 км та на глибинi бiльш нiж 150 м. Щорiчно видобуток становить 10 млн. т руди. Вмiст залiза 40%. Бiля села Артемiвки на рiчцi Зеленiй будується великий Артемiвський кар`єр. На територiї областi в м.Долинськiй будується ГЗК для переробки маловмiстовних та окислених кварцитiв ( 600 млн.т. ). Комбiнат буде переробляти 30 млн.т сирої руди та видавати щорiчно металургiйним пiдприємствам 12,9 млн.т збагаченої.

2. Н i к е л ь . В Кiровоградськiй областi родовища нiкелевих руд вiдносяться до Побузької тектонiчної зони глибинних зламiв ( Голованiвський район ). Тут встановлено бiльш нiж 50 масивiв основних та ультраосновних порiд ( габбро, перiдотiти, дацити ), що мiстять руднi мiнерали: пiрротин, пентландiт, халькопiрит.

В родовищах Побужжя вмiст нiкелю становить 0,5-5,2%. Тут знаходяться Деренюхське, Капiтанкiвське, Липовенькiвське, Грушкiвське та iншi родовища, на базi якизх дiє Побузький нiкелевий комбiнат. Вмiст нiкелю в сирiй рудi становить при розробцi 0,9-1,5%, залiза - 10-20%, кольбату 0,03%, кремнезему 45%. Кiнцевим продуктом є феронiкель - сплав нiкелю, кольбату та залiза. Видобуток руди на комбинатi досягає 1 млн. т на рiк.

Бiля 80% нiкелю використовують для виготовлення легованих та нержавiючих сталей. Якщо нiкелева сталь мiстить в собi 0,2% вуглецю ( при вмiстi нiкелю 25% ), вона стає немагнiтною. Якщо додати в немагнiтну сталь 3-5% хрому, можна отримати немагнiтну броню.

В Побужжi знайдено Хащуватське родовище марганцевих руд, створене в результатi адсорбцiї та осадження марганцю в вапняках ("марганцевi шапки").

Iснує велика перспектива знайти в Кiровоградськiй областi титано-цирконiєву руду та алюмiнiєву сировину.

В корi вивiтрювання основних порiд (габбро-анорзотитiв) на територiї Новомиргородського та Знам`янського районiв широко розповсюджений iльменiт - основний мiнерал, що мiстить в собi титан.

3. У р а н . Перше родовище урану виявлене в 1964 роцi. В наступнi роки пiсля Мiчурiнського родовища знайдене Ватутiнське родовище, Северинське родовище та цiлий ряд iнших, на базi яких утворено власну минерально-сировинну базу атомної енергетики України. Усi родовища, по наявних в них запасах, вiдносяться до великих. Переробка урану здiйснюється до стадiї "окис-закис". Збагаченi концентрати для подальшої переробки по розподiлу на уран - 238 переправляються в Росiю.

4. З о л о т о . Питання про можливе виявлення промислових покладiв золота в корiнному заляганнi ставилося геологами давно. Однак лише наприкiнцi 80-х рокiв були знайденi Юр`ївське та Клинцiвське родовища, якi оцiнюються як великi. Основнi оцiнюючi параметри ( потужнiсть рудних залягань, вмiст золота, розмах оруднення ) мають мало аналогiв.

Гiрсько-рудна та рудопереробна промисловiсть областi має можливiсть здiйснювати повний цикл процесу утворення товарного золота.

Разом iз золотом можливо додатково отримувати срiбло. Мають мiсце рудовиявлення платини, вольфраму та олова.

5. Рiдкiснi метали. Серед цiєї групи наявнi рудопроявлення танталу, нiобiю. В останнi роки знайдене родовище лiтiю, велике за запасами, де можливо одночасно добувати олово              ( Полохiвське родовище ).

Неметалічна сировина.

1. Г р а ф i т . Залягання графiту в Кiровоградськiй областi вiдомi з початку ХХ столiття в с.Петровому, де ще тодi дiяли шахти по видобутку графiту, якi пiзнiше закрили по причинi вiдсутностi залiзницi. В районi цих шахт є с.Графiтiвка, що нагадує про видобуток графiту. На даний час в областi експлуатується найбiльше в Європi Заваллiвське родовище графiту, знайдене в 1931 роцi, початок видобутку - 1934 рiк. Вмiст графiту в каолiнiзованих гнейсах складає 6-14%. Гнейси утворюють залягання у виглядi пластiв потужнiстю до 500 м , довжиною 5 км.

В смт. Заваллi ( Гайворонський район ) знаходиться головне пiдприємство виробничого об`єднання Кiровоградграфiт. Це - основний виробник кристалiчного графiту та колоїднографiтових препаратiв для промисловостi а також на експорт у 21 країну.

Видобуток у родовищi ведеться кар`єрами. Пiвденно-схiдний кар`єр має довжину 1600 м, ширину 500-600 м, глибину 100 м. Видобуток руди складає 48 тис.т на рiк. Продукцiю представлено чотирма видами малозольного графiту ( тигельний, елементний, олiвцевий i ливарний або срiблястий ) та iншими рiзновидами колоїднографiтових препаратiв для хiмiчної, електротехнiчної та машинобудiвельної промисловостi. Видобуток графiтової руди в Заваллi складає 1 млн т на рiк.

2. Озокерит ( гiрський вiск ). Використовується для виробництва цiнних сортiв паперу, обробки тканин, шкiр; використовується в косметицi та медицинi. Чотири країни у свiтi виготовляють гiрський вiск. Його добувають у Кiровоградськiй областi з бурого вугiлля, з 1959 року в областi дiє Семенiвський завод по виготовленню озоке-риту.Iнженери-вуглехiмiки розробили технологiю отримання модифiкованого озокериту, що використовується у виробництвi полiграфiчної фольги, кiноплiвки, грамплатiвок.

Бiля Олександрiї знаходиться санаторiй "Дружба", де проводять процедури, що грунтуються на тепловому i компресiйному впливанню озокериту ( озокеритотерапiя ).

3. А л м а з и . Знахiдки алмазiв та їх мiнералiв-супутникiв в областi вiдомi давно. Цiльовi пошуковi роботи розпочато лише в 1993 роцi. Виявлено багаточисельнi геологiчнi структури, що є сприятливими для впровадження кiмберлiтiв. Знайденi кiльця викидiв туфобрекчiй, що є корами вивiтрювання кiмберлiтових порiд, де виявленi прямi мiнерали-супутники й алмазiв. Нарештi в 1995 роцi знайдено кореннi кiмберлiти. Йде оцiнка їх алмазностi.

4. Глина та каолiни. На Українi знайдено 150 родовищ каолiнiв, якi дають 80% добутку цiєї сировини в колишньому СРСР.

В Кiровоградськiй областi каолiн видобувається на родовищах вогнетривких глин, що знаходяться поблизу с.Катеринiвки. Катеринiвськi каолiни застосовують як додаток до глини Часов-Ярського родовища, в результатi чого отримують вогнетривку глину з вмiстом суми окислiв алюмiнiю та титану 30%, окислiв залiза не бiльш нiж 3% та вогнетривкiстю не менш нiж 1670 С. Таку сумiш застосовують для випалювання абразивних виробiв.

Запаси каолiнiв, що знаходяться поблизу Гайворона та Салькового, використовуються як вогнетривкi та як шамот.

В 3-х кiлометрах на Пiвнiчний Схiд вiд Кiровограда розташоване Веселiвське родовище керамзитової сировини.

5. Т р е п е л . Вiдноситься до групи кремнеземистих ( опалових ) порiд, до якої вiдносяться також дiатомiт, опока та деякi iншi.

Трепел мiстить 70-98% розчинного кремнезему. Вiн має велику кiлькiсть пор ( 60-64% ), малу об`ємну вагу ( 0,5-1,25 т/м3 ), адсорбцiйнi та теплоiзоляцiйнi властивостi, хiмiчну стiйкiсть по вiдношенню до лугiв та кислот.

6. Будiвельнi, формовочнi, склянi матерiали. В областi присутнi багато видiв будiвельних матерiалiв: суглинки, пiски, пiсчаники, бутовий камiнь, щебiнь, вапняк, мергел , кварцити i т.п.

Суглинки використовують для виготовлення цементу та цегли. Родовища суглинкiв ( для цегли марки "100" i "150" ) знайденi поблизу смт.Компанiївки, хутора Соколiвського, в Новгородкiвському районi. Бiля м.Малої Виски на мiсцевiй сировинi працює цегляний завод мiжколгоспбуду ( потужнiсть суглинкiв 4-5 м, продуктивнiсть заводу 2 млн шт. на рiк ). Такого ж типу завод працює бiля смт. Великої Виски, марка цегли 100-150, продуктивнiсть 2,8 млн шт.

Великими родовищами цегляно-черепичної сировини є Новомиргородське, Васiнське          ( в 3-х км на Пiвнiчний Схiд вiд м. Знам`янки ), Обознiвське бiля Кiровограда та багато iнших.

У великому обсязi ведеться кар`єрний видобуток бутового каменю, щебню, на який головним чином йдуть гранiти, гнейси.

Багаточисельнi жили пегматiтiв є чудовою сировиною для керамiчних виробiв в електротехнiцi ( iзолятори ).

В Побужжi розташованi охри, що є природними барвниками, а проявлення цiнної слюди ( вермикулiт ) можуть використовуватись як термоiзолятори.

7. Облицювальний камiнь. З облицювальних каменiв в Кiровоградськiй областi найбiльш широко використовуються гранiти, серед яких видiляються три основних рiзновиди: - сировина рiвномiрнозерниста та порфiровиднi гранiти ( Гайворонське, Кiровоградське, Аджамське, Суботське родовища ); рожевi та рожево-сiрi порфiровиднi гранiти ( Андрiївське, Адабашське, Бобринецьке родовища ); червонi порфiровиднi та трахiтоїднi гранiти ( Горiхiвське, Капустянське родовища ).

В межах Новомиргородського i Маловискiвського районiв розмiщуються родовища лабрадоритiв. Останнi знайденi на Лiкарiвському родовищi.

Декоративно-облицювальним матерiалом можуть служити лонцонiти, габбро, дiабази, якi зустрiчаються поблизу Новоукраїнки, Новомиргорода, Олександрiї, Долинської.

Задовiльнi декоративнi властивостi мають мармур та мармуровi вапняки Хащуватського та Заваллiвського родовищ бiля Побужжя.

8. Пiдземнi води. Головним джерелом прiсної води в Кiровоградськiй областi є водоносний горизонт, що лежить бiля основи порiд бучакськi свити палеогенового вiку. Водомiсткi породи представленi рiзнозернистими кварцевими пiсками з потужнiстю до 25 м. Водоносний горизонт в бучакських вiдкладеннях експлуатується колодязями та свердловинами ( Обознiвський, Лелекiвський водозабори ). Продуктивнiсть найбiльш потужних свердловин на подiбних водозаборах складає 20 лiтрiв на секунду.

За хiмiчним складом грунтовi води Кiровоградської областi вiдносяться до гiдрокарбонатних, гiдрокарбонатно-сульфатних, деколи сульфатно - гiдрокарбонатних, калiєвих та натрiєвих. Загальна жорсткiсть води складає 1,5-8 мг-екв./лiтр. Мiнеральнi води експлуатуються в смт. Новгородцi. Мiнералiзацiя цiєї води складає 3,75 г/л. За хiмiчним складом це сульфатно-хлориднi, кальцiєво-натрiєво-магнiєвi води. Дебет свердловини складає 2,9 л/с.

В деяких мiсцях областi знайденi бальнеологiчнi радонiєвi (радiоактивнi) води. На базi радонiєвої води дiють санаторiї в м.Знам`янцi.

У числi видобувальних та переробних пiдприємств в областi наявнi об`єкти загальнодержавного значення: - виробниче об`єднання Олександрiявугiлля, Семенiвський озокеритовий завод, що працюють на сировинi Днiпровського буровугiльного басейну;

- Заваллiвський графiтовий комбiнат, Побузький феронiкелевий комбiнат;

- Кiровоградський завод фiльтруючого кизельгуру, Кiровоградський кар`єр каолiнiв;

- Горiхiвський, Капустянський кар`єри по видобутку облицювального каменю;

- залiзорудний кар`єр Криворiзького центрального ГЗК, Ганнiвський, Артемiвський залiзоруднi кар`єри, Долинський ГЗК;

- Iнгульське та Смолинське рудоуправлiння по видобутку уранової руди;

- мiсцевi органiзацiї - промкомбiнат, Мiжколгоспбуд, Дорбуд та iншi

виготовляють цеглу з суглинкiв, використовують пiски кольорового та чавунного лиття, розробляють гранiти та гнейси на бут та щебiнь, застосовують у будiвництвi мергель, пiсчаник, вапняк, видобувають торф.

Б.В.Маліванчук,   Б.Г.Богзда