Всесвітній день водно-болотних угідь

2 Лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь. В цьому році за пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом “Водно-болотні угіддя i туризм”. Цей день актуальний з огляду на те, що туризм, пов'язаний з водно-болотними угіддями, є надзвичайно популярним видом відпочинку.

Згадаймо, що водно-болотні угіддя це річки i озера, морське узбережжя i лимани, i з рештою болота. Bci ці території активно використовуються для рибалки і полювання, пляжного та активного відпочинку, різноманітних водних видів спорту. Саме тому використання водно-болотних угідь для туризму має велике значення як на місцевому, так i на національному рівнях. Ця діяльність сприяє економічному розвитку та створює можливості для подальшого сталого розвитку peгіонів.

Водночас водно-болотні угіддя надають широкий спектр екосистемних послуг i забезпечують населения необхідними природними ресурсами - від чистої води та продуктів харчування до будівельних матеріалів.

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значения, головним чином як середовища інування водоплавних птахів (відома під назвою “Рамсарська конвенція” за назвою міста заснування - Рамсар, що в Ірані) розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Цього року Конвенція святкує свою 41-шу річницю.

29 жовтня 1996 року після схвалення Верховною Радою відповідного Закону, Україна поновила своє членство i входить в число 160 країн -Договірних сторін Конвенції. Керівним органом Конвенції є Конференція Договірних cтopiн, яка проводить свої наради один раз на три роки. Остання – 10-а нарада Конференції Договірних сторін відбулася у жовтні – листопаді 2008 року у м. Шангвон (Республіка Корея). Наступна Конференція відбудеться в Румунії у липні 2012 року.

Згідно iз статтею 1 Конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищуе шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття peгіону, існування ендемічних, рідкісних i зникаючих видів рослин i тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу i зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна - Договірна сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймі одне своє угіддя i взяти його під охорону.

В даний час перелік включає 1970 угідь загальною площею 190,7 млн. га. Серед них i наші 33 водно-болотні угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис.га. з них 22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 водно-болотним угіддям України, які знаходяться у межах територій природно-заповідного фонду України.

Необхідно відмітити, що у 2011 poцi були прийняті розпорядження Кабінету Miністрів України від 23.02.2011 № 147-р “Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення” (щодо 9 угідь) та від 21.09.2011 № 895-р “Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значения” (щодо 4 угідь). Відповідні матеріали направлено до Секретаріату Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя для включения зазначених угідь до Рамсарського списку водно-болотних угідь.

Також у 2001 poцi поновлено інформаційні описи 33 водно-болотних угідь міжнародного значення та подготовлено Національну доповідь України про виконання Рамсарської конвенції протягом 2009-2011 років до 11 засідання Конференції Договірних сторін Рамсарської конвенції.

В Україні питания охорони, використання та відтворення водно-болотних екосистем регулюються Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” (1991) та Водним кодексом України (1995). Пріоритетами національної политики у цій сфері охорони є виявлення цінних водно-болотних угідь, забезпечення їx охороною, а також екологічно безпечне використання їx pecypciв.

Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль ycix державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни. Сподіваємося, що Ви приєднаєтеся до нас i зробите свій внесок у збереження та відтворення надзвичайно цінних для ycix людей водно-болотних угідь!