Круглий стіл «Чорнобиль не має минулого часу» (до 30-тих роковин Чорнобильської катастрофи)

22 квітня 2016 року в Орхуському центрі екологічної інформації відбулось засідання круглого столу «Чорнобиль не має минулого часу», приуроченого 30-й річниці з дня Чорнобильської трагедії.

Аварія на Чорнобильській АЕС мала, має і, на жаль, ще довго матиме значний вплив на стан навколишнього середовища України та сусідніх з нею країн. Серед усіх трагедій, які перенесло людство, Чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами забруднення навколишнього середовища. Ці наслідки вивчаються й досі.

В роботі круглого столу взяли участь: представники державних установ, науковці та викладачі ВНЗ, екологи, члени екологічних громадських організацій та інші.

Слово “Чорнобиль” для всього людства стало синонімом страшної техногенної катастрофи й величезної екологічної біди. Цей день - День пам’яті Чорнобильської трагедії - пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, військовослужбовців, медиків та інших громадян, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Тому засідання круглого столу розпочалося з хвилини мовчання, яку оголосила модератор засідання, менеджер Орхуського центру екологічної інформації Наталія Ракуленко.

Упродовж кількох десятиліть атомна енергетика у світі, зокрема й в Україні, розвивалася досить швидкими темпами, її вважали не тільки однією з найперспективніших, а й цілком безпечних сфер науково-технічного прогресу. Незначні інциденти на деяких АЕС і навіть ядерні аварії з тяжкими наслідками у 50–70-х роках минулого століття (зокрема, Киштим у СРСР, Три-Майл-Айленд у США) не було сприйнято як серйозні попередження про велику небезпеку АЕС.

Аварія на Чорнобильській атомній станції підірвала довіру до атомної енергетики. Але без неї нам не обійтися. Тому про перспективи розвитку атомної енергетики в Україні з врахуванням досвіду Чорнобильської катастрофи та аварій на інших атомних електростанціях присутніх ознайомив кандидат технічних наук, доцент фізико-математичного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка Андрій Іванович Ткачук. Зокрема, в своєму виступі він зазначив, що аварія на четвертому енергоблоці 26 квітня 1986 р. призвела до радіоактивного забруднення близько 155 тис. кв. км в Україні, (понад 55 тис. кв. км) Білорусії та Росії. Від Чорнобильської катастрофи постраждало майже 9 млн. людей та близько 550 тис. померло. Для ліквідації її наслідків з 1986 по 1992 рр. було залучено понад 650 тис. людей, більша частина з яких – військовослужбовці. В самій Україні до зон радіоактивного забруднення віднесено майже 2300 населених пунктів, де проживає близько 2,5 млн. осіб. Внаслідок Чорнобильської катастрофи тільки в Україні постраждалими були офіційно визнані понад 3 млн. людей, з них майже 1 млн. – діти. Близько 20 мільйонів Українців відтоді змушені пити воду з джерел, забруднених радіонуклідами.

На ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи з бюджету України протягом 1986-2015 рр. вже виділено близько 26 млрд. доларів. У своїй доповіді Андрій Іванович розглянув конструкції ядерних реакторів, які експлуатуються у різних країнах світу, їх технічні характеристики та зупинився на аварійних ситуаціях, які траплялись на АЕС в Україні і світі, на методах забезпечення внутрішньої безпеки конструкцій і технологічних процесів на атомних станціях. Зокрема він зазначив, що саме нехтування правилами експлуатації реактора і безглузді експерименти з тепловими режимами призвели до аварії на ЧАЕС.

Але Україна не єдина країна в світі, де ці правила порушуються. Так, у Японії до аварії на атомній станції Фукусима-1 призвів не так моретрус, як суттєві "дірки" в безпеці станції. Експерти МАГАТЕ багато разів вказували японцям на необхідність ліквідації цих проблем, проте всі рекомендації залишились невиконаними. Ядерна енергія з погляду обсягів споживаного палива, викидів і відходів має явні переваги в порівнянні з теперішніми системами, що використовують копальневі види палива. Сьогодні немає жодного надпланового простою блоків АЕС. Найбільш системно до осінньо – зимового періоду готуються саме атомні електростанції. Тому, незважаючи на проблеми, атомна енергетика відіграє важливу роль в електроенергетиці України.

Радіаційні аварії належать до найбільш небезпечних і складних надзвичайних ситуацій техногенного характеру, оскільки пов’язані з труднощами ліквідації їх наслідків. Питання радіологічного контролю за факторами, що впливають на стан здоров’я людей, висвітлив заступник директора Державної установи “Кіровоградський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України”, радник голови Держсанепідслужби України Юрій Миколайович Брюм, який, до речі, і сам є ветераном-чорнобильцем. Фахівець поділився спогадами про роботу в зоні ЧАЕС після вибуху та розповів про моніторинг рівня радіації в області сьогодні.

Загальна радіаційна ситуація в області характеризується наявністю складного поєднання різноманітних джерел опромінення людини, які діють одночасно: природні, індустріальні, медичні, а також аварійні та техногенно- підсилені природні. Радіаційна ситуація в останні роки характеризується відносною стабільністю, проте серед населення регулярно поширюються чутки про підвищення радіаційного фону, які викликані відсутністю інформації.

«Від дня аварії до цього часу цезій і стронцій за рахунок фізичних процесів проходять період напіврозпаду, тобто активність їх падає в два рази. Це звичайне природне явище і я сподіваюся, що багато територій, які перебувають в зонах, що були штучно або реально віднесені до статусу заражених, будуть зняті», зазначив виступаючий.

Кіровоградська область розташована на Українському кристалічному щиті, масиві гірських порід гранітоноїдного складу з підвищеним та високим кларковим вмістом розсіяних радіоактивних елементів урано-торієвого ряду. Тож Юрій Миколайович наголосив, що для населення області основним дозоутворюючим фактором є радон.

2016 рік проголошено роком вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам'яті жертв Чорнобильської катастрофи. Про заходи із поліпшення умов соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та осіб з інвалідністю з їх числа надав інформацію заступник директора Департаменту соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації, начальник управління соціальних послуг Віталій    Миколайович Юхименко .

Стан дотримання прав громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи й надалі залишається одним з пріоритетів діяльності обласної державної адміністрації. На даний час на території Кіровоградської області проживає 10987 громадян, які постраждали внаслідок цієї техногенної аварії, що складає 1% від загальної чисельності населення області. Надалі в своєму виступі Віталій Миколайович навів статистичні дані щодо виплати компенсацій та допомоги цим категоріям населення, санітарно-курортного лікування та оздоровлення, забезпечення житлом, медико-санітарне забезпечення спеціалізованими медичними закладами.

З інформацією щодо надання медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах області категоріям населення, постраждалим від чорнобильської катастрофи, виступив обласний позаштатний фахівець департаменту охорони здоров‘я Кіровоградської обласної державної адміністрації Вадим Володимирович Супрун. Він зазначив, що лікування та реабілітація постраждалих є найважливішим завданням в подоланні віддалених наслідків Чорнобильської катастрофи. Спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами проводяться щорічні медичні огляди, комплексне медико-санітарне забезпечення та соціально-психологічна реабілітація. Аналіз медичних наслідків Чорнобильської катастрофи, їх динаміка та прогноз свідчать, що зусилля з мінімізації цих наслідків є недостатніми. Підвищення ефективності медичної допомоги особам, які зазнали радіаційного впливу, мають стати пріоритетними на найближчі роки.

Українські спеціалісти мають унікальний досвід вирішення проблем захисту цивільного населення у надзвичайних ситуаціях, який було винесено з важких уроків Чорнобиля. На засіданні круглого столу був присутній ліквідатор аварії на ЧАЕС, викладач навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності у Кіровоградській області Олександр Михайлович Дубенський. Він висвітлив питання захисту населення від впливу радіації в системі навчання цивільного захисту, а також поділився спогадами про свою участь у ліквідації аварії.

Підсумовуючи роботу круглого столу, Ю. М. Брюм зазначив, що світ розвивається стрімко і в ньому існує багато непередбачуваних ситуацій, до яких треба бути готовими. А для цього необхідно розвивати науку, готувати високоосвічених спеціалістів, компетентних фахівців. Хай їх буде небагато, але вони повинні бути вченими з великої букви. А ще він побажав усім присутнім та їх сім’ям здоров’я на максимум безпечній території.

Наталія Ракуленко,
головний бібліотекар відділу
з економічних, технічних та природничих наук,
менеджер Орхуського центру екологічної інформації