Альберт Ейнштейн – творець теорії відносності

(1879-1955)

Наука ніколи не була і не буде закінченою книгою.
Кожен важливий успіх ставить нові питання.
Будь-який розвиток виявляє з часом усе нові й глибші труднощі.
Альберт Ейнштейн

14 березня 2019 р. минає 140 років від дня народження відомого німецького фізика, філософа, громадського діяча.

Словом “геній” занадто часто зловживають, однак Альберт Ейнштейн — один з небагатьох, хто, безперечно, вартий такого епітета.

Альберт Ейнштейн – найбільш визнаний фізик XX століття, засновник сучасної фізики, автор теорії відносності, лауреат Нобелівської премії у галузі фізики. Автор понад 300 наукових робіт з фізики, а також близько 150 книг і статей у галузі історії та філософії науки, публіцистики. Його життя оповите найрізноманітнішими міфами та легендами.

У свідомості більшості Ейнштейн залишився втіленням ексцентричного генія, який сміливо показує язика фотографам і носить взуття без шкарпеток. Але за такою його зовнішньою безтурботністю часто приховувалися душевний біль та розчарування.

Альберт Ейнштейн народився 14 березня 1879 року в Німеччині, в місті Ульм, в незаможній єврейській родині Германа і Пауліни Ейнштейн. В дитинстві він був нездібний до навчання, вельми пізно почав ходити і говорити.

Ще до того, як хлопчик пішов до школи, батько подарував йому компас. Це перше враження від знайомства з технікою у Ейнштейна збереглося на все життя і, як він сам визнавав, визначило його захоплення всілякими механізмами і наукою. Крім того, за ініціативою матері він з шести років почав займатися грою на скрипці. Захоплення музикою також супроводжувало Ейнштейна впродовж всього життя. Початкову освіту Альберт Ейнштейн отримав у місцевій католицькій школі.

Навчаючись в Луїтпольській гімназії, 12-річний Альберт Ейнштейн вперше звернувся до самоосвіти: в 1891 р. почав самостійно вивчати математику за допомогою шкільного підручника з геометрії. У гімназії він вже був серед перших учнів у вивченні точних наук, проте укорінена система механічного заучування матеріалу викликала в Альберта Ейнштейна відразу. Тому він часто сперечався зі своїми викладачами, які вважали його безперспективним учнем. У 1895 році Альберт Ейнштейн прибув до Швейцарії, щоб скласти вступні іспити до Вищого технічного училища (політехнікуму) в Цюріху та стати викладачем фізики. Блискуче проявивши себе на екзамені з математики, він, в той же час, отримав незадовільні оцінки на іспитах з ботаніки та французької мови, що не дозволило йому стати студентом Цюріхського політехнікуму. Тоді юнак вступає до випускного класу школи в Аарау (Швейцарія), щоб отримати атестат та перескласти іспити. У кантональній школі Аарау Альберт Ейнштейн присвячував своє дозвілля вивченню електромагнітної теорії Максвелла. У вересні 1896 року він успішно склав усі випускні іспити в школі, за винятком екзамену з французької мови, та отримав атестат, а в жовтні 1896 року був зарахований до політехнікуму на педагогічний факультет. Стиль та методика викладання в політехнікумі істотно відрізнялися від авторитарної прусської школи, тому подальше навчання давалося юнакові легше. У 1900 році Ейнштейн закінчив політехнікум, отримавши диплом викладача математики та фізики.

У 1905-1906 роках вийшли у світ роботи Альберта Ейнштейна, які заклали основи трьох фундаментальних галузей фізики: теорії відносності, квантової теорії і теорії броунівського руху, визначили напрямки розвитку фізики та вплинули на хід історії ХХ століття. А. Ейнштейн краще за багатьох інших наукових дослідників усвідомлював велику суспільну і політичну роль природничих наук. 1909 року наукові заслуги Ейнштейна здобули офіційного визнання. Він стає екстраординарним професором Цюріхського університету, потім у 1911 році працює на кафедрі теоретичної фізики німецького університету в Празі. 1912 року учений повернувся до Цюріха як ординарний професор Цюріхського Політехнічного інституту, а в 1913 році переїхав до Берліна.

У 1916 році Ейнштейн завершив працю із загальної теорії відносності, яка дає формулювання рівняння поля тяжіння й описує зміни цього поля в часі й просторі. Теорія відносності Альберта Ейнштейна – це комплекс з двох фізичних теорій: спеціальної теорії відносності (СТВ) та загальної теорії відносності (ЗТВ), відомої також як теорія гравітації Ейнштейна. Його теорія відносності без перебільшення є найвідомішою теорією у світі. Вона набула шаленої популярності в ХХ столітті і вирішила купу проблем тогочасної фізики. Власне, теорія відносності Ейнштейна – це мати сучасної фізики, адже вона лягла в основу майже всіх сучасних теорій та відкрила шлях до побудови теорії Всесвіту – космології.

Значущим в житті Альберта Ейнштейна став 1921 рік. За заслуги в галузі теоретичної фізики, зокрема за відкриття законів фотоефекту, вченому була присуджена Нобелівська премія. Ейнштейн першим увів у фізику поняття кванта світла. До нього ніхто не припускав, що світлове поле являє собою сукупність елементарних світлових полів фотонів або квантів світла, що незалежно випромінюються і поглинаються ними. Він створив квантову теорію світла й поширив ідеї квантової теорії на фізичні процеси, не зв’язані безпосередньо зі світлом.

У 1933 році, після приходу до влади нацистів, перед А. Ейнштейном стало питання вибору місця проживання й постійної праці. У зв’язку з наростанням економічної кризи у Веймарській Німеччині посилювалася політична нестабільність, що сприяла загостренню антисемітських і націоналістичних настроїв. Врешті фізик залишив Німеччину назавжди, виїхавши в Сполучені Штати Америки. Згодом на знак протесту проти злочинів фашизму він відмовився від німецького громадянства і членства в Прусській і Баварській Академіях наук. Після переїзду до США Альберт Ейнштейн отримав посаду професора фізики в інституті Вищих досліджень у Прінстоні, штат Нью-Джерсі, де продовжив роботу над дослідженням проблем космології і створенням єдиної теорії поля, покликаною об’єднати теорію гравітації та електромагнетизм. В Америці Ейнштейн миттєво перетворився на найвідомішу і шановану людину країни. Будучи геніальним фізиком зі світовим ім’ям, він залишався доступною, скромною, невимогливою і привітною людиною.

Під час Другої світової війни американські фізики почали роботу зі створення атомної бомби. Альберт Ейнштейн не брав участі в роботі над атомною бомбою. Навпаки, вчений протестував проти агресивного застосування нової зброї. Він неодноразово звертався до президента США Ф. Д. Рузвельта з проханням запобігти бомбардуванню японських міст. Трагедія Хіросіми і Нагасакі стала тягарем для А. Ейнштейна, який глибоко переживав руйнівне використання досягнень людського розуму.

На початку 1955 року А. Ейнштейн звернувся до всіх учених - фізиків світу із закликом виступити проти використання атомної енергії у військових цілях. Він був активним противником війни. Основне його кредо – “Мир або нічого”.

Помер А. Ейнштейн 18 квітня 1955 року. Це була колосальна втрата для кожного із його сучасників – і для тих, хто його знав особисто, і для тих, хто поділяв його погляди.

Вплив наукової і морально-етичної спадщини Альберта Ейнштейна настільки величезний, що його життєвий і творчий шлях є визначним прикладом демонстрації значення фізичної науки не тільки для розвитку техніки й технологій, але і для створення культурних цінностей людської цивілізації.

Література з фондів ОУНБ ім. Д.І.Чижевського

Абсалямов Георгій. Що у фізика на думці. Ейнштейн та уранова бомба / Георгій Абсалямов // Голос України.– 2009.– 20 серпня. – С. 21

Альберт Ейнштейн (14 березня 1879 - 18 квітня 1955) // Фізика в школах Украї-ни. – 2016.– № 3– 4.– Вкладка: портр.

Белов Владимир. Бремя Эйнштейна: Трудно не быть богом / В. Белов // Личности. – 2015. – № 11. – С. 6–31: фото

Бунецкий Дмитрий. Скрипач, почти президент: 110 лет с момента издания работы, которая сделала Альберта Эйнштейна суперзвездой физики / Дмитрий Бунецкий // Сегодня. – 2015. – 25–27 сентября. – С. 30–31: фото

Василенко О.О. Серенада математиці. Ч. 1 / О.О. Василенко // Бібліотека журналу «Математика в школах України». – 2016. – Вип. 1. – С. 3–108

Великий Ейнштейн // Сільські вісті. – 2014. – 6 листопада. – С. 4: портр.

Гейзенберг В. Зустрічі й бесіди з Альбертом Ейнштейном / В.Гейзенберг // Вісник Національної Академії наук України. – 1999. – № 8. – С. 23–31

Горлиця Настя. Ейнштейн і його три любові. У творця теорії відносності було насичене особисте життя / Настя Горлиця // Історія +. – 2017. – № 5 (травень). – С. 10–11

10 уроків від Альберта Ейнштейна на кожний день // Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2012.– № 7-8. – С. 16–17

Невідомий ракурс: Альберт Ейнштейн: Архів Єврейського університету Єрусалима оприлюднив закрите раніше листування геніального фізика з дружинами, коханками та дітьми // День. – 2006. – 17 серпня. – С. 6

Попова Тетяна Миколаївна. Культурно-історичний розвиток фізики й техніки в персоналіях: навчально-методичний посібник / Тетяна Попова. – Харків : Основа, 2009. – 156 с. – Бібліогр.: с. 152–156.

Потерянко Юлія. Альберт Ейнштейн / Юлія Потерянко. – К.: «Агенція «ІРІО», 2017. – 94 с.: кол.іл. – (Сер. «Видатні особистості. Біографічні нариси для дітей»).– Бібліогр. с. 94.

Сидунова Екатерина. Запретный Эйнштейн / Екатерина Сидунова, Виктор Синобин // Тайны XX века. – 2015. – № 19 (май). – С. 14–15: фото

Сміт Деніел. Думати, як Альберт Ейнштейн / Деніел Сміт; пер. з англ. Г. Литвиненко. – К.: КМ–Букс, 2017. – 205,[3] с. – Бібліогр. с. 207.

Степановський Ю. П. Учений і Всесвіт. До 130-річчя від дня народження Альберта Ейнштейна / Ю. Степановський // Вісник Національної академії наук України. – 2009. – № 3. – С. 53–61: фото

Україна – Європа: хронологія розвитку: у 5 т. / авт., кер. проекту Анатолій Толстоухов, Володимир Зубанов. – К.: Кріон. – (Сер. "Україна: історія великого народу"). – Авт., кер. проекту зазн. на звороті тит. арк.
Т. 5 : Україна – Європа: хронологія розвитку: 1800-2010 рр. / укл. тому В. О. Зубанов (кер. групи) [та ін.]; наук. ред. О. А. Корнієвський. – 2011.– 718 с. : фото. кол., фото, портр., карти. – Бібліогр. с. 702–703.

Церковняк Ярослав. Від Авраама до Ейнштейна: фізика і суспільство / Церков-няк Я. // Фізика та астрономія в школі. – 2009. – № 5. – С. 16–18.

Шість секретів успіху від Альберта Ейнштейна // Історія та правознавство. – 2016. – № 3. – С. 20

Вебліографія

https://uk.wikipedia.org/wiki/Альберт_Ейнштейн

http://www.dut.edu.ua/ua/news-1-641-2839-10-faktiv-pro-eynshteyna-scho-vi-ne-znali

https://www.dcz.gov.ua/publikaciya/albert-eynshteyn-1874-1955

https://uk.wikiquote.org/wiki/Альберт_Ейнштейн

https://www.youtube.com/watch?v=IjQKelnfiCA

http://visionary.management.com.ua/science/albert-einstein/

https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-40352668

http://vsviti.com.ua/interesting/tech/53727

http://dvokrapka.com/scientists/2009/05/albert-ejnshtejn-biohrafiya-vidomoho-vchenoho/

http://tut-cikavo.com/suspilstvo/biohrafii/590-tsikavi-fakti-z-zhittya-alberta-ejnshtejna

https://dt.ua/SOCIETY/eynshteyn_i_yogo_zhinki.html

https://life.pravda.com.ua/society/2018/03/26/229791/

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/nevidomiy-rakurs-albert-eynshteyn

http://moyaosvita.com.ua/istoriya/albert-ejnshtejn-biografiya/

Вікторія Одєгналова,
головний бібліотекар
відділу документів з економічних,
технічних та природничих наук