Уран і екологія: як поєднати?

Що знає пересічний громадянин про виробництво урану?

Чи турбує нас проблема безпеки урановидобувних підприємств? Які асоціації викликає ця тема?

Так, питання безпеки життєдіяльності в регіонах, де ведеться видобуток урану, є надзвичайно важливими для мешканців. Асоціації, які викликає ця тема: ЧАЕС, Фукусіма, небезпека, онкозахворювання і таке інше... Та чи насправді все настільки трагічно й небезпечно? Довгий час важко було знайти обгрунтовані відповіді, бо тема була закритою навіть для науковців.

Аж ось науковці Кіровограда та Жовтих Вод — міст, де ведеться видобуток уранових руд та їх переробка, звернулися до дослідження теми екологічної безпеки урановидобувних підприємств. Результатом трирічної наукової праці авторського колективу Василя Ляшенка, Федора Топольного, Миколи Мостіпана і Тетяни Лісової стала книга “Екологічна безпека уранового виробництва”. Презентація монографії відбулася 20 грудня в Орхуському інформаційно-тренінговому центрі при відділі документів з питань економіки, виробництва та природничих наук обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І. Чижевського.

Представив книгу від колективу авторів її співавтор і редактор доктор біологічних наук професор Федір Топольний. В своїй промові науковець зауважив, що ця книга — одне з перших на пострадянському просторі видань, що розглядає питання безпеки уранових виробництв з точки зору екології та пропонує шляхи вирішення проблеми. На думку професора Топольного, небезпека і шкідливі наслідки діяльності підприємств цієї галузі значно перебільшені. Що тут міфи, а що реальність? Книга дає відповіді на ці питання. Зокрема, автори звертають увагу на привабливість нашого регіону, а саме центральної частини Кіровоградської області, для розвитку рекреації. Бо ця територія — найзахідніша на всьому євразійському просторі ділянка класичного степового клімату, завдячуючи якому загальний рівень захворюваності населення є одним з найнижчих в Україні. До того ж область володіє унікальними ландшафтними композиціями: водоспади урочища “Каскади”, гранітні останці урочища “Монастирище” тощо. Ці зони ще чекають свого рекреаційного освоєння. Тому впровадження екологічних технологій уранового виробництва, вдосконалення системи геомеханічного моніторингу гірничного масиву видобутку, заходи по оздоровленню навколишнього природного середовища, - все це, що пропонують автори книги, сприятиме й розвитку рекреаційного потенціалу нашого краю.

Організатори заходу мали за мету привернути угагу громадськості та владних структур до обговорення питань екологізації технологій розробки уранових родовищ. Саме тому на презентацію запросили очильників та спеціалістів тих установ і управлінь, які можуть вплинути на вирішення проблеми: Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, управління охорони здоров'я облдержадміністрації, обласної СЕС, спеціалістів Інгульської шахти, науковців.

Організатори заходу мали за мету привернути угагу громадськості та владних структур до обговорення питань екологізації технологій розробки уранових родовищ. Саме тому на презентацію запросили очильників та спеціалістів тих установ і управлінь, які можуть вплинути на вирішення проблеми: Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, управління охорони здоров'я облдержадміністрації, обласної СЕС, спеціалістів Інгульської шахти, науковців.

Головний спеціаліст управління з питань надзвичайних ситуацій Юрій Брюм розповів, що в області діє комплексна програма по захисту населення від впливу радіації, проводяться дослідження, отримані цікаві результати. До нас приїжджають і закордонні спеціалісти поділитись досвідом: по лінії МАГАТЕ була делегація зі Швеції — вивчали проблеми радону і порівнювали із ситуацією в Швеції, де теж є така проблема. Днями прибуває делегація з Франції, відвідають онкодиспансер, шахту Інгульську, буде підписаний меморандум. Юрій Брюм закликав спеціалістів шахти до співпраці з науковцями, екологічними організаціями. Тоді буде баланс, адже не одне виробництво не ідеальне в плані впливу на навколишнє середовище.

Далі слово взяв завідуючий відділом радіаційної гігієни обласної СЕС Іван Бабірат. Він доповів, що в області здійснюється моніторинг рівня гама-фону і присутності радіонуклідів у повітрі. А от вимірювання вмісту радону у приміщеннях не проводиться через відсутність приладу, який коштує понад 120 тисяч євро.

Головний еколог Інгульської шахти Олександр Гаваза сказав, що прочитав книгу “від корки до корки”. Олександр Григорович виказав декілька побажань та зауважень: на його думку, картографічні матеріали у книзі мали б бути кольоровими, а деякі цифрові дані на теперішній час вже застарілі — спеціалісти шахти готові надати науковцям нові. На завершення еколог подякував авторам за сейсмічні дані і запропонував у подальшому співпрацю.

Самий широкий коментар автори почули з вуст радника голови Кіровоградської облдержадміністрації Миколи Сухомлина. У своєму виступі Микола Олександрович повідомив присутніх про те, як і з яких джерел фінансуються в області екологічні програми. Зауважив, що з кожним роком інтерес населення до проблем екології зростає. І тому видання такої книги — дуже важливий крок в інформуванні спеціалістів, фахівців, науковців та й всієї громади про стан в галузі видобутку урану, бо ж раніше допуск до такої інформації був обмежений, а видобуток урану в області ведеться вже більше 30 років. На думку радника, тираж видання має бути більшим, бо така книга буде корисною не тільки науковцям і спеціалістам галузі, а й студентам природничо-географічного факультету КДПУ ім В. Винниченка, медичного коледжу, будівельного технікуму, чиновникам облдержадміністрації. В нагоді книга буде і державним спеціалістам по розміщенню продуктивних сил, так як невдовзі в області почне будуватися завод по виробництву ядерного палива. У заключних словах Микола Сухомлин звернувся до науковців з пропозиціями, в яких накреслив цілу програму для подальшої співпраці влади і науки щодо питань екологізації урановидобувної галузі. А для підвищення рівня екологічної освіти населення радник запропонував науковцям створити науково-популярну версію такої книги, розраховану на пересічих громадян.

Ознайомитися з книгою “Екологічна безпека уранового виробництва” всі, хто бажає, можуть у відділі документів з питань економіки, виробництва та природничих наук обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського.