|
|||||
|
Головна |Наша діяльність |Видатні постаті | Фонд центру | Екокалендар | Фотогалерея| Корисні ресурси| Плани роботи | ||||
|
Володимирович Іванович Вернадський
|
||||
|
Існувати — значить мислити12 березня виповнюється 150 років від дня народження Володимира Івановича Вернадського (1863 - 1945) “Десятиліттями, цілими століттями вивчатимуться Володимир Іванович Вернадський — видатний природознавець, мінералограф і кристалограф, основоположник геохімії, біохімії, радіології, вчення про біосферу, котрий відкрив таїну часу і простору, талановитий організатор науки, перший президент Української академії наук. Він розробив грунтовний план діяльності Академії наук, започаткував численні напрями наукових досліджень, згуртував плеяду відданих науці людей, проводив широку культурно-просвітницьку роботу. Він дуже любив українську художню літературу і мистецтво, особливо твори Т. Г. Шевченка, багато з яких знав напам’ять. Народився в Петербурзі, дитинство провів в Україні. По закінченні гімназії юнак навчався на фізико-математичному факультеті Петербурзького університету, який успішно закінчив у 1885 р. Серед його викладачів були Д. І. Менделєєв, І. М. Сєченов, О. М. Бутлеров, В.В. Докучаєв — світила науки, які залишили глибокий слід в історії природознавства. А В. В. Докучаєв став для Володимира Івановича ідеалом вченого на все життя. Упродовж 1920-1921 рр. В.І. Вернадський був професором Таврійського університету в Сімферополі, потім — директором створеного ним Державного радієвого інституту та ряду інших наукових установ. В 1939 р. він разом з іншими вченими створив комісію по ізотопах. Працював також у Празі (Карлів ун-т) й Парижі (Сорбонна), був членом багатьох зарубіжних наукових товариств. Автор близько 400 праць. В. І. Вернадський увійшов до історії науки як основоположник сучасного вчення про біосферу та ноосферу. Сукупність живих організмів у біосфері він назвав “живою речовиною”. Величезна роль вчення про біосферу та її розвиток повною мірою почала виявлятись з другої половини XX ст. Цьому сприяв розвиток екології, в якій поняття біосфери було одним з головних. Вернадський розробив учення про біосферу як складну багатокомпонентну систему пов’язаних між собою великих біологічних комплексів та хімічних і геологічних процесів, що відбуваються на Землі. Ідеї вченого про ноосферу, що являють собою велике філософське узагальнення, виникли на межі двох основних напрямів його наукової діяльності — біохімії та історії наук. Аналіз еволюції наукової думки і наукового світогляду, дослідження структури науки стали величезним вкладом в наукознавство. Людиною щирої сердечної вдачі, великої духовної культури залишився Володимир Іванович у спогадах своїх учнів, послідовників, соратників по праці. Він належав до когорти найбільш освічених людей, які у цитаделі науки берегли від хаосу вогник знань, намагались зберегти свої музеї, книги, лабораторії. Істина одна, а шляхів до неї стільки ж, скільки людей. В. І. Вернадський не жив лише однією наукою, його діяльність вплетена в нашу вітчизняну історію. Вся його життєва творчість має універсальне джерело. “Нашим мировым островом” називав він Землю, бо єдиною і неповторною серед інших небесних тіл бачилась йому наша біло-голуба планета — острів життя в Космосі. Вебліографія
Література з фондів ОУНБ ім Д.І. Чижевського
|
||||
|
Володимирович Іванович Вернадський | ||||
© ОУНБ Кiровоград 2011 Webmaster: webmaster@library.kr.ua |