1899-1916
1917-1940

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
1941 - 1999

В період тимчасової окупації м. Кіровограда фашистськими загарбниками було пограбовано, спалено та відправлено на паперову фабрику біля 30% усього фонду обласної бібліотеки. Бібліотечне обладнання також загинуло, каталоги були знищені. Матеріальні збитки складали 792 750 крб. У момент вигнання загарбників бібліотека знаходилась у приміщенні архіву, куди була перевезена фашистами в 1943 році. Наступним завданням було повернення бібліотеки у своє приміщення. До кінця квітня 1944 р. закінчилось транспортування бібліотеки, після чого в рекордно короткий термін фонд було розставлено на полицях і з 1 травня 1944 р. бібліотека відкрила свої двері для читачів. У кінці місяця почав свою роботу дитячий відділ. Штат бібліотеки було укомплектовано працівниками лише на 35%. Довідково-бібліографічний відділ не міг працювати через відсутність працівника. Бібліографічну роботу виконував працівник читального залу. Розписувались газетні та журнальні статті за темами, проводилась довідкова робота. За 1944 р. видано 2012 довідок. Комплектування методичного відділу працівниками почалось лише в кінці 1944 р. Методичний та дитячий відділи працювали над наданням допомоги вожатим, педагогам, масовикам при доборі необхідної літератури. В 1944 р. розпочався переоблік книжкового фонду. Всього за даними переобліку заінвентаризовано та оброблено 21749 примірників. Великої шкоди каталогам бібліотеки завдала Велика Вітчизняна війна. Значно поглибилась їх невідповідність книжковому фонду. Через відсутність кадрів не працював відділ обробки та каталогів. Відновлення каталогів бібліотека розпочала лише в 1946 році. Упорядкування матеріалу, зміни в організації алфавітних каталогів книг у 50-ті роки здійснювалися за новою методикою бібліографічного опису, викладеною в "Единых правилах описания произведений печати для библиотечных каталогов". Це сприяло уніфікації бібліотечного опису всіх видів видань. Вперше в алфавітних каталогах книг почали створюватися авторські комплекси, тобто поряд з алфавітним розташуванням описів застосовувалося й логічне. Це знайшло відбиття у визначенні авторства, розкритті псевдонімів, ініціалів, імені та по-батькові автора; на роздільниках вказувались дати його життя, що сприяло ідентифікації авторських комплексів, а також значною мірою збільшувало обсяг фактографічної інформації каталогу. У процесі реорганізації ГАК розподілився на два мовних ряди : російськомовний та україномовний. У читацькому алфавітному каталозі відображалися аналітичні бібліографічні записи перших публікацій директивних матеріалів і постанов партії та уряду, вміщених у періодичній пресі, які замінялися бібліографічними записами із книг у випадку, коли такі документи видавалися окремими виданнями. Широкого застосування у читацькому каталозі набули анотовані друковані картки, що сприяло підвищенню його інформативності. В 1960 р. в бібліотеці створена така система каталогів: алфавітний генеральний каталог, систематичний каталог на підсобний фонд читального залу, абонементу, систематично-предметний каталог на патентну літературу, загальна картотека газетно-журнальних статей, картотека передового науково-технічного досвіду, тематична та краєзнавча картотеки. У зв’язку з переходом на нову схему класифікації книг розпочата перебудова систематичного каталогу. Здавна ведеться алфавітна картотека заголовків творів художньої літератури.

Комплектування книжкового фонду у післявоєнні роки було спрямоване на придбання новинок політичної, наукової та художньої літератури, відповідно до попиту та потреб читачів. Дуже гостро стояло питання щодо придбання технічної літератури, яка мала широкий попит серед читачів та яка надходила на книжковий ринок у маленьких кількостях 1 - 2 примірники не в змозі були задовольнити потреби обласної бібліотеки. Після прийняття Радою Міністрів СРСР нового порядку комплектування провідних бібліотек країни обов'язковим примірником КОНБ ім. Крупської з 1949 року була позбавлена права на безкоштовний обов'язковий примірник. Припинення отримання безкоштовного обов'язкового примірника позначилось на фонді бібліотеки, на його змісті тому, що цінні книги, які виходили в СРСР, не попадали в поле зору бібліотеки. Це питання вирішилось у 1951 році з поновленням надходження безкоштовного всесоюзного обов'язкового примірника із Всесоюзної книжкової палати, яке остаточно припинилось у 1960 році, коли прогалини у фондах бібліотеки були майже ліквідовані. Відтоді основним джерелом поповнення фонду бібліотеки стало надходження платного обов'язкового примірника.

Внаслідок бурхливого розвитку в 60-ті роки науки, техніки, промислового виробництва зростає роль спецвидів технічної літератури, документації і зарубіжних видань, виникає необхідність у використанні нових джерел документозабезпечення фонду, спеціалізованих магазинів та інших видавничих установ. Широко використовуються обмінні фонди. На початку 70-х років процес комплектування фондів у цілому стабілізувався. Сформувалася цілісна система документозабезпечення. Відділ комплектування спрямовував свою діяльність на виконання одного з головних завдань - на організацію наукового формування фонду обласної бібліотеки. Проводились заходи по вивченню та аналізу книжкового фонду, вивчення запитів читачів, причин відмовлень. Для придбання потрібної спеціальної літератури залучались до комплектування інші спеціалісти відповідних галузей виробництв.

За нашого часу умови змінилися. З прийняттям Україною державного суверенітету, переходом її економіки до ринкових відносин існуюча система джерел комплектування бібліотек виявилася неспроможною виконувати свої функції. Зараз КОУНБ зазнає великих труднощів у організації комплектування фондів платним обов'язковим примірником, який надходив раніше з Москви. Не вистачає бібліотеці асигнувань на купівлю та передплату видань, є багато проблем у здійсненні книгообмінних операцій.

Зараз відбувається становлення національної системи документозабезпечення бібліотек України, що згодом дозволить змінити співвідношення використовуваних КОУНБ джерел поповнення фондів. Так, у зв’язку з розробкою Закону України про обов'язковий примірник стане можливим надання бібліотеці права на одержання безкоштовного або платного національного обов'язкового примірника. При створенні умов для відновлення активного книгообміну КОУНБ з найбільшими бібліотеками ближнього зарубіжжя, насамперед з Росією, без сумніву, збільшиться обсяг книгообміну в загальній кількості поточних надходжень. Є сподівання щодо стабільного виділення владою та спонсорами значних коштів на передплату газет і журналів, а також щодо одержання дарунків від наукових установ, видавничих організацій та приватних осіб не лише вітчизняних, а й зарубіжних.

Історичний досвід свідчить, що головну допомогу провідним бібліотекам країни повинна надавати держава, забезпечивши законодавчу і матеріальну базу для першочергового документозабезпечення фондів, залишаючи всі способи їх поповнення, що існують сьогодні.

Завдяки тим функціям, які брала на себе бібліотека, її структура зазнала зміни. Так, з 1946 р. в бібліотеці введена посада заступника директора з наукової частини, завідуючого пересувним фондом. З 1960 р. працював патентний відділ. Основним напрямком роботи відділу було надання допомоги підприємствам області, інженерно-технічним працівникам по запровадженню у виробництво нових досягнень науки та техніки. Склад читачів патентного відділу - це інженерно-технічні працівники. Пропаганда патентно-технічної літератури організовувалась шляхом випуску інформаційних бюлетенів, книжкових виставок, бібліографічних оглядів, читацьких конференцій. Відділ обслуговував майже 24 підприємства області. З 1930 р. почав працювати відділ обмінних фондів. З 1981 року бібліотека переведена в нове приміщення по вул. К.Маркса, 24.

З роками удосконалювалась структура бібліотеки.

Зараз бібліотека має складну структуру. Останнім часом відкриті такі відділи як відділ краєзнавства та рідкісної книги 1991 р., відділ маркетингу та реклами 1998 р., сектор автоматизації та механізації бібліотечних процесів 1997 р., сектор науково - дослідної роботи.

Кіровоградську обласну наукову бібліотеку ім. Н. К. Крупської в 1992 році перейменовано. Їй присвоєно ім'я Д. І. Чижевського, нашого земляка та видатного вченого: славіста, філософа, літературознавця.

Пройшло багато років бібліотечного життя. Вони вмістили і війну, і повоєнну відбудову бібліотеки. Були зміни структурні, організаційні. Потреби народного господарства, рішення уряду та партії впливали на подальші структурні перетворення у КОУНБ. Але ще у довоєнний період було створено основний структурний стрижень бібліотеки, вже існували традиції, свої підходи до тих чи інших обставин життя.

Стрімкий розвиток бібліотеки, її значний авторитет були викликані тим, що протягом своєї історії КОУНБ всіляко підтримувала статус наукового закладу, ніколи не відхилялася від основної культурної течії життя. В організації її роботи завжди відчувалася та висока духовність, яка й визначала роль та значення бібліотеки для читачів протягом її історії, яка впливала на створення духовної атмосфери.

Новий етап у розвитку методичної діяльності КОНБ ім.Д.Чижевського розпочався з 1964 року. У діяльності КОУНБ з'явилися нові тенденції: вона стає співвиконавицею зведених координаційних республіканських планів організаційно-методичної роботи, матеріалів на розгляд колегії управління культури, є оргкомітетом об'єднаної науково-методичної ради. Для надання допомоги бібліотекам області були призначені куратори. Співробітники трьох обласних бібліотек науково-методичного відділу вивчали і розповсюджували передовий досвід, аналізували роботу бібліотек області, складали плани методичної допомоги та контролювали їх виконання і т. ін.

Ефективною формою методичної роботи, як і раніше, залишаються: проведення семінарів, нарад, науково-практичних конференцій. Систематично проводяться наради директорів ЦБС області, де розглядаються питання: про нову систему методичного керівництва, планування та звітність, про доведення книги до кожної сім'ї і та ін.

У цей період велику роль грає обласна бібліотека як важлива ланка у системі методичного керівництва. Широкого розмаху набуває координація діяльності бібліотек усіх систем і відомств. Важливе місце в цьому посідає Міжвідомча рада з питань бібліотечної роботи, яка сприяє творчим зв'язкам методичних центрів бібліотек усіх відомств. Уважним є ставлення до вивчення та впровадження передового досвіду. Результати висвітлюються у бюлетенях "Пульс бібліотечного життя", де відображається також досвід роботи бібліотек інших областей та країн СНД. Чільне місце в організації методичної допомоги бібліотекам посідає робота із впорядкування бібліотечної мережі та поліпшення обслуговування населення.

З 1993 по 1996 рр. відбулася децентралізація бібліотечної мережі. Наукові дослідження, особливо соціологічного характеру, стають суттєвою часткою методичного впливу бібліотеки. Наслідки досліджень знаходять своє місце у розробці методичних матеріалів, рекомендацій, наукових звітів.

Активізувалася увага методичних центрів до методичного забезпечення перебудови діяльності бібліотек, пошуку шляхів поліпшення змісту методичної служби. Характерним для цього періоду стає відхилення від минулих стереотипів, впровадження та апробація нових підходів до методичної допомоги бібліотекам, до оцінки їх діяльності. Набуває розвитку демократизація у вирішенні питань стосовно методичного забезпечення. Значної уваги надається діяльності бібліотек у нових умовах господарювання, впровадженню платних послуг, нових форм організації та оплати праці, бібліотечному маркетингу.

Сьогодні це одна з кращих бібліотек України за наповненістю книжкових фондів і змістом роботи.

У фондах бібліотеки представлений різноманітний спектр наукової, художньої, методичної та бібліографічної літератури, якими користуються біля 25 тис. читачів міста і області.

Особливо цінні видання зібрані у відділі краєзнавчої та рідкісної літератури. Це рукописи давньослов'янською мовою теологічного та світського змісту, стародруки, залишки приватних бібліотек польського копозитора К.Шимановського, генерала О.Самсонова, письменника В.Винниченка, філософа Д.Чижевського, родинний архів Флоровських, знаменита книжкова колекція О.Ільїна, видання української діаспори, книги, подаровані бібліотекою Конгресу США, міжнародним фондом "СЕЙБР - СВІТЛО", Посольством Японії в Україні, видатними письменниками та науковцями.

Одним із найважливіших аспектів діяльності КОУНБ ім.Чижевського вважається її міжнародна діяльність, міжнародні зв'язки. Жодна бібліотека не буде в змозі організувати свій фонд, бібліотечно-бібліографічну роботу у відриві від досвіду бібліотек інших країн. Фонди бібліотеки виконуватимуть свої функції лише в тому разі, коли їх суттєвою часткою стане література, що висвітлює досягнення науки, техніки, культури країн всього світу, мовами інших народів.

Міжнародні зв'язки бібліотеки зміцнювалися та розширювалися разом з тим, як зростала сама бібліотека.

Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека зарекомендувала себе як одна з бібліотек, що має міжнародні зв'язки з багатьма бібліотеками, фонди яких містять літературу багатьма мовами світу. Міжнародні зв'язки збагатили бібліотеку передовим досвідом, дозволили вести роботу на світовому бібліотечному рівні.

Значно розширилися міжнародні зв'язки Кіровоградської універсальної наукової бібліотеки в кінці 90-х років, коли Україна отримала незалежність.

Ліквідовано обмеження у книгообміні (раніше дозволялося мати справу лише з певним колом країн соціалістичної співдружності), з'явилися можливості для безпосередніх міжнародних контактів із США, Японією та іншими країнами. Тепер бібліотечні працівники мають змогу стажуватися за кордоном і безпосередньо обмінюватися досвідом з колегами найбільших бібліотек США. З'явилися нові форми співпраці та розширення міжнародних зв'язків у межах міжнародних проектів і програм. Бібліотека ім.Д.Чижевського постійно підтримує зв'язки з фондом "Відродження". Ставши членом Міжнародної бібліотечної асоціації, бібліотека зробила ще один крок до визначення свого місця у міжнародній бібліотечній мережі.

Матеріал підготувала
зав. відділом маркетингу та реклами
Веризуб А. П.