<<< попередня ] [ про автора ] [ наступна >>>

Листи Євгена Маланюка до сина

31 січня 1965.

Мій єдиний!

Дякую за листа - я прошу лише трохи частіше писати - хоча б кожні три тижні. Тому, що чекати цілий місяць це досить великий відрізок часу. Сьогодні більше двох місяців після Твого від'їзду і (нерозб.). Все в моїй квартирі ще нагадує, що хтось дорогий для мене тут був. Ще багато речей пригадую. Більшість журналів я вже послав, в понеділок вишлю останні дві пачки. А щодо фільмів, їх треба знайти і подумати, як це треба зробити. Ціла коробка тих речей - ліки (нерозб.) в порядок, але ще відчуваю, що не все в порядку. Однак думаю, що працювати ще не можу. Треба почекати до весни на сонце. Ще залишилося два дні до мого дня народження - це досить велике число (кількість років. -Л.К.). Збираюсь до церкви і згадую дуже багато. В доктора (йдеться про пані Гайворонську. - Л.К.) також було щось з шлунком. Дорога Еро (йдеться про першу дружину Богдана. - Л.К.), дякую за детальний опис життя, особливо - сім'ї. У нас досить погана погода. Зима з снігом і невеликим морозом. Цілую дітей і дітей. Від пані (нерозб.) одержав із запізненням вітання з Різдвом.

Ваш батько.

 
15 вересня 1965.

Мій єдиний,

вибач, що пишу із запізненням. Я був знову в Гантеру. Прекрасна рання осінь. Можливо, знову буду приблизно 1.10-15.10, хоча буду зовсім один… лише з думками про те, що було рік тому. Так недавно і так давно! Тепер цілком почуваю себе спокійно (і в нерозб.). Твою присутність, згадую ті дні, коли ми були разом… інколи вночі просипаюся і здається мені, що це Ти спиш на канапі. Жаль, що таких днів було так мало.

Я вже відіслав заяву в Швейцарію, але до цього часу не маю відповіді - не знаю, чому. Думаю, що мати все це разом - буде краще, але дивуюся дуже, що пані Власта нічого не відповіла - мені здається, що вона чимось ображена. Жаль, що Ти не відвідав їх по дорозі назад.

Непокоїть мене теж, що в Тебе все ще проблеми з волоссям. Хоча діагноз у Тебе є (це мікроб), звернись до спеціаліста, дуже прошу Тебе!

Дуже радий, що із Зденеком все вирішено. Цікавить мене, чи буде він усиновлений Вискочеловими, чи це лише тимчасово? Бо я боюся, чи вистачить Твоїх коштів на таку велику сім'ю?

Як далеко Ти з докторантурою (з працею) - це мене дуже цікавить.

Відчуваю, що з віком зменшується енергія. Зараз написати статтю (яку декілька років можна було за декілька годин) - треба великих зусиль, тому використовуй молоді роки на продукцію і не шкодуй енергії. Після 50 вона послабне або почне послаблюватись. І вже безповоротно.

Як з малим? Здається, вже пора до школи, чи не так? Тримай його в руках, привчай до "дисципліни" вже зараз.

Сердечно цілую Тебе і Твою сім'ю.

Твій Та.

На початку серпня пані доктор втратила брата (адвоката), який помер в Чикаго.

<<< попередня ] [ про автора ] [ наступна >>>